Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива

Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:

сприяння розробці та раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;

поетапне збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного. Вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та/або реалізуються на території України, становитиме:

{Статтю 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 1391-VI від 21.05.2009 ; в редакції Закону № 4970-VI від 19.06.2012 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 }

у 2013 році - рекомендований вміст не менш як 5 відсотків (об’ємних);

{Абзац статті 2 в редакції Закону № 4970-VI від 19.06.2012 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 }

у 2014-2015 роках - обов’язковий вміст не менш як 5 відсотків (об’ємних);

{Абзац статті 2 в редакції Закону № 4970-VI від 19.06.2012 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 }

з 2016 року - обов’язковий вміст не менш як 7 відсотків (об’ємних);

{Абзац статті 2 в редакції Закону № 4970-VI від 19.06.2012 - втратив чинність на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 }

зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;

підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;

підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;

пропаганда серед населення економічних, екологічних, соціальних та інших переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;

розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива;

запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством.