Правові новини практики праці та зайнятості (4 квартал 2016, 1 квартал 2017 років)

Системи оплати праці та нові штрафи з 1 січня 2017 року

6 грудня 2016 року Парламент прийняв Закон 1, яким вніс зміни до низки нормативно-правових актів з метою підготовки до підняття мінімальної заробітної плати. Він набирає чинності з 1 січня 2017 року. У той же час, Законом про бюджет2 мінімальна заробітна плата була збільшена до 3200 грн.

Основні зміні у HR-сфері стосуються систем оплати праці та введення нових штрафів (фінансових санкцій) до Кодексу законів про працю України («КЗпП»). Зокрема, Закон остаточно визначив тарифну систему оплати праці як обов’язкову лише для роботодавців публічної сфери. Тарифна ставка робітника першого розряду в цій системі буде встановлена на рівні прожиткового мінімуму – 1600 грн. При цьому, приватні роботодавці можуть самостійно визначити свої системи оплати праці у колективному договорі чи внутрішніх положеннях після консультацій з працівниками.

Закон запроваджує штрафи (фінансові санкції) для підприємств за два нових види порушень, що стосуються проведення перевірок Державною службою праці («Держпраці»): 1) недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні; 2) недопущення до проведення перевірки з питань «тіньового працевлаштування»2, створення перешкод у її проведенні. У першому випадку компанії-роботодавцю загрожуватиме штраф в розмірі трьох мінімальних заробітних плат (4800 грн. на сьогодні або 9600 грн. в разі підвищення мінімальної заробітної плати). У випадку недопущення інспекторів Держпраці чи створення перешкод у проведенні перевірки щодо «тіньової зайнятості», порушникам загрожуватиме штраф аж у сто мінімальних заробітних плат (160 000 грн. на сьогодні або 320 000 грн. в разі підвищення мінімальної заробітної плати).

Користуйтесь консультацією: Види відповідальності за порушення трудового законодавства та оплати праці

СУДОВА ПРАКТИКА

Припинення трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП

У постанові3 від 26 жовтня 2016 року у справі № 404/3049/15-ц Верховний Суд України («ВСУ») висловив правову позицію щодо припинення трудових договорів за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).

Припинення трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП у даній справі було оформлено заявою працівника, завізованою уповноваженим органом (при цьому, працівник заявляв, що така заява була підписана ним під тиском). Зважаючи на те, що ця заява (хоч і підписана особисто працівником) була подана роботодавцеві іншою особою в період непрацездатності працівника, ВСУ дійшов висновку про необхідність з’ясування дійсного волевиявлення сторін трудового договору на його припинення за п. 1 ст. 36 КЗпП.

Відтепер, згідно з правовою позицією ВСУ, суди, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП, повинні з'ясувати:

1) чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;

2) чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення;

3) чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.
Пользуйтесь консультацией: Работник без записи об увольнении в трудовой книжке - решаемая проблема

Середній заробіток за час вимушеного прогулу після зміни істотних умов праці, визнаної незаконною, не компенсується

У постанові4 від 02 листопада 2016 року ВСУ вказав на безпідставність вимоги по стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу унаслідок визнання незаконним наказу про зміну істотних умов праці (на підставі ч.ч. 3-4 ст. 32 КЗпП). При цьому зазначив, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу; у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству; у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу.

ВСУ вказав, що втрати працівника від зміни істотних умов праці шляхом погіршення умов оплати праці, яка в подальшому була визнана незаконною, не підлягають компенсації як середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки чинне законодавство не передбачає компенсації у цьому випадку.

Переважне право для осіб передпенсійного віку

06 квітня 2017 року Парламент прийняв Закон1, яким доповнив ст. 42 КЗпП пунктом, що надаватиме переважне право на залишення на роботі при скороченні працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого вони мають право на отримання пенсійних виплат. Нагадаємо, що за приписами ст. 42 КЗпП при проведенні скорочення аналогічних посад роботодавець повинен надавати перевагу працівникам з більшою кваліфікацією та продуктивністю праці. Якщо ці показники є рівними, тоді перевага надається категоріям, визначеним в частині другій цієї статті (сімейні, працівники з тривалим стажем на підприємстві, учасники бойових дій тощо).

На сьогодні пенсійний вік для чоловіків та жінок встановлений на рівні 60 років, за умови наявності у них 15 років страхового стажу. При цьому, жінки, народжені до 31 березня 1961 року, мають право виходу на пенсію у віці 55-59,5 років, залежно від дати їхнього народження.

Закон набере чинності після його підписання Президентом та опублікування, що очікується до кінця квітня 2017 року.

Користуйтесь консультацією: Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

ПІДЗАКОННІ АКТИ

Зміни порядку оформлення дозволів на застосування праці іноземців

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову2, якою змінено режим оформлення дозволів на застосування праці іноземців («Дозвіл»). Більшість змін носять технічний характер, однак прийнята Постанова запроваджує строк для укладення трудового договору з іноземцем після отримання дозволу. Відтепер роботодавці зобов’язані укласти трудовий договір протягом 90 календарних днів від дати видачі дозволу. Раніше спеціального строку для укладення трудового договору не було – роботодавцям необхідно було лише надати його копію до Державної служби зайнятості («ДСЗ») протягом 7 робочих днів після його укладення. До речі, Постановою також змінено строк для подання копії трудового договору до ДСЗ – відтепер він становить 10 календарних, замість 7 робочих днів.

Постановою дозволено отримання дозволів не лише для основного місця роботи, а й для роботи за сумісництвом. Що стосується технічних змін, Постановою зобов’язано ДСЗ публікувати на її офіційному веб-сайті рішення про відмову у видачі дозволу чи його анулювання. Нарешті, Постановою уповноважено Міністерство соціальної політики та праці прийняти порядок адміністративного оскарження рішень ДСЗ про відмову у видачі дозволу та про анулювання дозволу.

Постанова набрала чинності 03 лютого 2017 року.

Нові візові правила

01 березня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову3, якою запроваджено нові правила оформлення віз для в’їзду в Україну. Зміни торкнулися, у тому числі, віз типу «D», які отримують іноземці, що мають на меті перебувати на території України більше, ніж 90 днів (зокрема, для працевлаштування). З дня набрання чинності Постановою, візи типу «D» будуть багаторазовими та оформлятимуться не на 45, а на 90 днів (строк, протягом якого іноземець має в’їхати в Україну для оформлення посвідки на тимчасове проживання).

Значне спрощення в оформленні віз відчують особи, які мають діючі багаторазові візи країн Шенгенської угоди, Австралії, Великобританії, США, Японії, Ірландії, Нової Зеландії та Канади. Зазначені особи звільнятимуться від проходження співбесіди при оформленні української візи та погодження їх анкети органами СБУ, що може значно прискорити процес її оформлення.

Постанова набрала чинності 16 квітня 2017 року.

Користуйтесь консультацією: Цивільно-правовий договір або трудовий договір: що вигідніше?

Затверджена типова Антикорупційна програма

02 березня 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції («НАЗК») затвердило Типову Антикорупційну програму юридичної особи. Нагадаємо, що за Законом України «Про запобігання корупції», що діє з жовтня 2014 року («Закон»), певні категорії юридичних осіб зобов’язані внутрішньо затвердити Антикорупційну програму та призначити Антикорупційного уповноваженого. До цих категорій відносяться (ст. 62 Закону):

• державні, комунальні підприємства (з часткою державної чи комунальної власності більшою за 50%), в яких працевлаштовано більше 50 осіб, а обсяг річного валового доходу перевищує 70 мільйонів гривень;
  
• юридичні особи, які є учасниками публічних закупівель, якщо вартість закупівлі товару, послуг, робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до рішення4 НАЗК від 02 березня 2017 року, такі юридичні особи мають приймати свої Антикорупційні програми на основі затвердженої типової програми. Типова Антикорупційна програма містить усі 15 обов’язкових розділів, як цього вимагає ст. 63 Закону.

Рішення НАЗК набрало чинності 17 березня 2017 року.

СУДОВА ПРАКТИКА

Середній заробіток за затримку у розрахунку – оплачуються робочі дні, а не календарні

У постанові5 від 01 березня 2017 року у справі № 6-2807цс16 Верховний Суд України («ВСУ») висловив правову позицію щодо виплати працівникові середнього заробітку за час затримки у розрахунку. Згідно зі ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлені строки, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналізуючи застосування судами попередніх інстанцій цієї норми у сукупності з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 («Порядок»), ВСУ зазначив, що слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні. Тобто, визначивши середньоденний заробіток працівника за 2 місяці, що передували його звільненню, отриману суму необхідно помножити на кількість робочих (а не календарних) днів в періоді затримки розрахунку.

Автори статті: Оксана Войнаровська, Валерія Савчук, Олександр Мельник

Джерело: Василь Кісіль і Партнери