06.05.2016 | Автор: Олександр Янєв Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Права, захищені патентом - не варто жартувати! (Рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/2339/13, суддя Марченко О.В.)

Фабула судового акту: Фармацевтична компанія, захищаючи в судовому порядку порушене право інтелектуальної власності, що підтверджене патентом, відсудила у кривдника 7,5 млн. гривень упущеної вигоди.

Правова позиція: Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Аналізуйте судові акти: «Охоронюваний законом інтерес»: визначення та способи захисту у суді (Рішення КС у справі 1-10/2004. від 1 грудня 2004р.)

На автомобіль впало дерево - хто відшкодовує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі № 38/67 від 24.01.2012, судді: Овечкін В.Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л,)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  910/2339/13                                                                                                                                                                                                 08.07.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.

при секретарі Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2339/13

за позовом Баєр Фарма АГ Акціенгельшафт («Bayer Pharma AG» Aktiengesellshaft), м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Центрофарм», м. Київ,

про стягнення збитків,

за участю представників сторін:

позивача -  Сиклітенка В.В. (довіреність від 30.01.2013 б/н);

відповідача - не з'явився.

Баєр Фарма АГ Акціенгельшафт («Bayer Pharma AG» Aktiengesellshaft, далі - Компанія) як власник патенту України № 35554 на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», яким надано правову охорону хімічній речовині, що має загальновживану (міжнародну непатентовану) назву «моксифлоксацин» («Moxifloxacin»), звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центрофарм» (далі - ТОВ «Центрофарм»; Товариство) 100 000 грн. збитків (упущеної вигоди).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: Компанія має виключне право на використання хімічної речовини «моксифлоксацин» та використовує її, зокрема, в Україні у власному лікарському засобі «АВЕЛОКС»; ТОВ «Центрофарм», вигравши проведені 27.09.2011 Міністерством охорони здоров'я України (далі - Міністерство) відкриті торги на закупівлю лікарських засобів в частині лоту «моксифлоксацин», реалізував на території України лікарський засіб «Моксин», активною діючою речовиною якого є моксифлоксацин;  вчинивши відповідне порушення прав позивача, Товариство позбавило Компанію можливості реалізувати власну продукцію (лікарський засіб «АВЕЛОКС»), чим позивачеві завдано збитків на суму 100 000 грн. у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 порушено провадження у справі.

05.04.2013 від Державної митної служби України надійшла інформація щодо митного оформлення та ввезення на територію України за період з 01.01.2009 по 27.03.2013 лікарських засобів, активною діючою речовиною яких є моксифлоксацин (Moxifloxacin).

22.04.2013 до суду надійшли від Міністерства копії документів, що підтверджують факт проведення відкритих торгів із закупівлі лікарських засобів, до складу яких входить моксифлоксацин (Moxifloxacin), укладення Міністерством і переможцем, яким визнано ТОВ «Центрофарм», договору про закупівлю лікарського засобу «Моксин» і виконання сторонами зазначеного договору; Міністерство також повідомило суд про те, що документи, на підставі яких здійснювалась процедура відкритих торгів, будуть надіслані додатково.

Позивачем 20.05.2013 подано суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій Компанія просить стягнути з ТОВ «Центрофарм» 7 439 355 грн. збитків, враховуючи те, що з наданої Державною митною службою України інформації вбачається, що відповідачем на територію України було ввезено лікарський засіб «МОКСИН», до складу якого входить моксифлоксацин, у кількості 261 030 таблеток (261 030 таб. Х 28,50 грн. = 7 439 355 грн.).

Перевіривши дотримання позивачем у поданні відповідної заяви приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неподанням Міністерством витребуваних господарським судом міста Києва доказів, необхідних для розгляду даної справи.

27.06.2013 і 08.07.2013 під час розгляду справи по суті представник позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'являвся, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Так, ухвали господарського суду міста Києва надсилалися відповідачу на поштову адресу, зазначену у позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, тендерній документації, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, врахувавши принцип вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який втілено у статті 6 Європейської конвенції з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2013 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Компанія є власником патенту України № 35554 на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», яким надано охорону хімічній речовині, що має загальновживану (міжнародну непатентовану) назву «моксифлоксацин» («Moxifloxacin»); заявка № 93002762 від 16.04.1993; дата набрання чинності патенту - 16.04.2001; патент дійсний до 16.04.2013; термін дії патенту продовжений до 16.04.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи від 16.01.2013 (т.1, а.с. 118).

За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо препаратів (випуск 12, № 2, 1998) моксифлоксацин віднесено до рекомендованого переліку міжнародних непатентованих найменувань фармакологічних речовин.

Частиною першою і третьою статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої статті 420 ЦК України належать, зокрема, винаходи.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (частина друга статті 459 ЦК України).

Відповідно до статті 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом.  Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід є:  винахідник;  інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (стаття 463 ЦК України).

За приписами статті 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід є: право на використання винаходу; виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Компанія має виключні майнові права на об'єкт винаходу за патентом України                   № 35554 - хімічну речовину «моксифлоксацин».

Позивач здійснив державну реєстрацію лікарського засобу «АВЕЛОКС» (таблетки, вкриті оболонкою, по 400 мг; 1 таблетка містить 436,8 мг моксифлоксацину гідрохлориду, що відповідає 400 мг моксифлоксацину), тобто лікарський засіб, активною діючою речовиною якого є моксифлоксацин, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення на лікарський засіб від 13.12.2010 № UA/4071/02/01 (т.1, а.с.153).

Даний препарат реалізується на території України, що підтверджується, зокрема, витягом з офіційного веб-порталу з питань державних закупівель (https://tender.me.gov.ua)  та витягом з річного звіту менеджменту Компанії за 2012 рік (т.3, а.с. 184 - 262).

Головним чинником розвитку Компанії, яка приділяє увагу дослідницькій діяльності, є інновації. У 2012 році загальні витрати на науково-дослідну діяльність склали 3,013 мільярди євро (у 2011 році ця сума становила 2,932 мільярдів євро). Ця сума становить 7,6% (у 2011 році вона склала 8%) від продажів. Кількість працівників компанії в усьому світі, які працюють у науково-дослідному секторі, складає 12900 осіб (пункт 11 річного звіту менеджменту Компанії за 2012 рік).

З метою сприяння продажу та належного інформування медичних працівників і пацієнтів позивач на постійній основі здійснює заходи, спрямовані на просування зазначеного лікарського засобу на ринку України та надання інформації про його властивості та ефективність. На підтвердження зазначеного Компанією подано суду рекламні матеріали та публікації у спеціалізованих виданнях, зокрема, копії: медичної газети «Здоров'я України» №8(165) за квітень 2007 року; №10/1 за жовтень 2008 року; №23(252) за грудень 2010 року; додатка до журналу «Хірургія» №2/2008; газети «Здоровье мужчины» №4(35) 2010; газети «Медицина світу» за червень 2007 року; статті «Сучасний погляд на лікування запальних захворювань органів малого тазу» (Камінський В.В., Борис О.М., Суменко В.В., Суслікова Л.В., Туніс О.Я., Гак І.О., Онищик Л.М.); статті «Хроніка подій: чому свинячий грип такий небезпечний?» з медичної газети «Здоров'я України» №23/1 за грудень 2009 року; медичної брошури «Тактика дій лікаря загальної практики-сімейної медицини при захворюваннях органів системи дихання» за 2012 рік; часопису «Український пульмонологічний журнал» №№ 2/2012, 4/2011, 3/2012, 2/2010, 2/2011; рекламного проспекту «АВЕЛОКС»; рекламного буклету «Будь побидителем!»; рекламного буклету «Воздушное пространство... АВЕЛОКС»; рекламного буклету «Авелокс - когда каждый час на счету»; рекламного проспекту «Сучасне рішення для ефективної антибіотикотерапії в гінекології»; брошури «АВЕЛОКС блискучі моменти в гінекології»; інформації для спеціалістів сфери охорони здоров'я «АВЕЛОКС ваш опыт» (т.3, а.с 1 - 183).

Компанія неодноразово захищала свої виключні майнові права на винахід за патентом України № 35554, у тому числі в судовому порядку.

Так, у справі № 39/352 рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011, задоволено позов Баєр Шерінг Фарма АГ (BAYER SCHERING PHARMA AG; юридична особа, назву якої змінено згодом на Комнанію (Баєр Фарма АГ Акціенгельшафт («Bayer Pharma AG» Aktiengesellshaft), що підтверджується випискою з торгового реєстру В, виданою дільничним судом міста Шарлоттенбург) до Міністерства та компанії «Амерікен Нортон Корпорейшн»; третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство «Державний експертний центр» Міністерства, про зобов'язання  компанії «Амерікен Нортон Корпорейшн»  припинити дії,  спрямовані   на  використання у будь-який  спосіб винаходу, який  належить Компанії і охороняється   патентом  України № 35554, та визнання незаконним та скасування  наказу  Міністерства  від  01.10.2009 № 699 «Про  державну  реєстрацію (перереєстрацію)  лікарських   засобів   та  внесення  змін   у  реєстраційні  матеріали» у  частині державної реєстрації лікарських засобів «Моксифлоксацин-Нортон» (реєстраційне  посвідчення  № UA/10008/01/01) та «Моксифлоксацин-Нортон» (реєстраційне  посвідчення  № UA/10009/01/01).

У справі № 39/360 рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2011, задоволено позов Баєр Шерінг Фарма АГ (BAYER SCHERING PHARMA AG) до Міністерства і компанії «ОллМед Інтернешнл Інк» (AllMed international Inc.); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство "Державний експертний центр" Міністерства, про зобов'язання компанії «ОллМед Інтернешнл Інк.» припинити дії,  спрямовані   на  використання  у   будь-який  спосіб   винаходу за патентом України № 35554, який належить Компанії, та про визнання  недійсними  наказів  Міністерства  «Про  державну  реєстрацію (перереєстрацію)  лікарських   засобів   та  внесення  змін   у  реєстраційні матеріали» в частині державної реєстрації лікарського засобу «Моксифлоксацин-Здоров'я» (реєстраційне  посвідчення  № UA/10279/01/01), у  частині змін, внесених до реєстраційних матеріалів лікарського засобу «МОКСИФ» (реєстраційне  посвідчення  № UA/10439/01/01), у  частині змін,  внесених до реєстраційних матеріалів та  лікарського засобу «МОФЛОКС».

У справі № 39/361 також задоволено позов Баєр Шерінг фарма АГ до Міністерства і компанії «Уелш Трейд Лімітед»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство «Державний експертний  центр Міністерства  охорони здоров'я України», про зобов'язання компанії «Уелш Трейд Лімітед» припинити дії,  спрямовані   на  використання  у   будь-який  спосіб   винаходу за патентом України № 35554, та про визнання незаконним та скасування наказу  Міністерства  від 23.05.2008 № 273 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали» у частині державної реєстрації лікарського засобу «Моксифлоксацин»

Названими судовими рішеннями встановлено, що активною діючою речовиною лікарських засобів «Моксифлоксацин-Нортон», «Моксифлоксацин-Здоров'я», «МОКСИФ», «МОФЛОКС», «Моксифлоксацин» є моксифлоксацин, виключні майнові права на який належать Компанії, тобто в названих лікарських засобах відповідачами протиправно використано належний позивачеві винахід за патентом України № 35554.

У частині п'ятій статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) зазначено, що патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Як встановлено судом, станом на 08.07.2013 на території України Компанія не надавала жодній особі права на використання винаходу за патентом України № 35554 у будь-який спосіб.

Позивач вважає, ТОВ «Центрофарм» використовує належний Компанії об'єкт винаходу за патентом України № 35554 - хімічну речовину моксифлоксацин шляхом продажу лікарського засобу «МОКСИН», виготовленого з використанням цього винаходу, що призводить до порушення прав позивача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.09.2011 Міністерство в інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» надіслано оголошення (т.2, а.с. 96 - 98) про проведення відкритих торгів на закупівлю протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду, у пункті 5.1 якого містилася, зокрема, інформація про лот 12 - моксифлоксацин, табл., капс., драже, 400 мг.

11.10.2011 за результатами даного тендеру було акцептовано пропозицію відповідача; ціна акцептованої пропозиції за 12 лотом становила 3 887 685 грн.

26.10.2011 Міністерством в інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» надіслано оголошення № 1077/10-в про результати проведених торгів, в яких: головним розпорядником коштів виступало Міністерство; джерелом фінансування закупівлі був державний бюджет України; предметом закупівлі, зазначено, зокрема, лот 12 - моксифлоксацин у кількості 136 410 од; учасником за 12 лотом виступало, зокрема, ТОВ «Центрофарм», яке й стало переможцем у торгах за названим лотом; ціною лоту 12 було 3 887 685 грн.

Міністерством і ТОВ «Центрофарм» 25.10.2011 укладено договір № 312/21-24 на закупівлю товарів за державні кошти (т.2, а.с.45 - 51), за умовами якого:

- постачальник (Товариство) зобов'язується у 2011 році поставити лікарський препарат, зазначений в специфікації, а замовник - оплатити такий товар на умовах цього договору; закупівля товару здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2301370 «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих; товар постачається уповноваженому підприємству замовника (Міністерство) - державному підприємству «Укрвакцина» (пункт 1.1 договору);

- товар має бути належним чином зареєстрований в Україні, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення (пункт 2.2 договору);

- ціна договору становить 3 887 685 грн. (пункт 3.3 договору);

- розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом семи робочих днів після поставки товару (пункти 4.1, 4.2 договору).

Специфікацією до договору від 25.10.2011 № 312/21-24 (додаток № 1) визначено:  предмет закупівлі - моксифлоксацин (табл., капс., драже, 400 мг); торгова назва лікарського засобу (предмета закупівлі) - «МОКСИН» (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг, №5: по 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці з маркуванням українською мовою; виробник - БЕЛКО ФАРМА, Індія; одиниця виміру - табл.; ціна - 28,50 грн.; кількість - 136 410; сума - 3 887 685 грн.

Доказом проведення зазначених торгів також є наявний в матеріалах справи звіт Міністерства про результати проведення процедури відкритих і двоступеневих торгів від 17.11.2011 № 442-302/303/304/305/306/307/308/309/310/311/312/313/314/315/319 (т.2, а.с. 153 - 171).

Платіжними дорученнями від 23.11.2011 № 1119 на суму 1 453 500 грн. і від 13.12.2011 № 1393 на суму 2 434 185 грн. (т.2, а.с. 53 - 54) Міністерством перераховано ТОВ «Центрофарм» всього 3 887 685 грн. (призначення платежу - «оплата за препарат лікарський «МОКСИН» за договором від 25.10.2011 № 312/21-24»).

Державною митною службою України (супровідний лист від 29.03.2013 №18/15.6-26-2423 ДСК; т.2, а.с. 36 - 37) суд повідомлено про те, що ТОВ «Центрофарм» на територію України ввезено 52 206 упаковок (261 030 таблеток) лікарського засобу «МОКСИН», а саме:

08.12.2011 - 20 006 упаковок лікарського засобу «МОКСИН» (моксифлоксацин; таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг, №5: по 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці з маркуванням українською мовою);

27.06.2012 - 11 200 упаковок названого лікарського засобу;

23.11.2012 - 21 000 упаковок лікарського засобу «МОКСИН».

Отже, матеріалами справи підтверджується неправомірне використання ТОВ «Центрофарм» об'єкта винаходу за патентом України № 35554, а відтак, й порушення відповідачем виключних майнових прав Компанії на належний їй винахід.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з частиною другою названої статті на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Під збитками розуміються ті негативні наслідки, які настали в майновій сфері потерпілого, в даному випадку - позивача в результаті вчиненого проти нього цивільного правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Господарським судом міста Києва в даній справі встановлено, що саме внаслідок протиправної поведінки Товариства (неправомірне використання ним об'єкту інтелектуальної власності за патентом України № 35554) правовласнику - Компанії завдано збитків.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У частині першій статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини третьої статті 22 ЦК України передбачено, що збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Виходячи з того, що:

ТОВ «Центрофарм» ввезено на територію України 261 030 таблеток лікарського засобу «МОКСИН», активною діючою речовиною якого є хімічна речовина «моксифлоксацин», права на який належать Компанії;

мінімальна ціна ввезеного на територію України лікарського засобу «МОКСИН» (виходячи з ціни за таблетку, вказаної Міністерством в тендерній документації та задокументованої Державною митною службою України, - 28, 50 грн.) становила                    7 439 355 грн.;

на виконання договору від 25.10.2011 № 312/21-24 Товариство поставило Міністерству 27 282 упаковки лікарського засобу «МОКСИН» та отримало від Міністерства 3 887 685 грн.;

мінімальна ціна лікарського засобу «МОКСИН» як залишку після виконання договору від 25.10.2011 № 312/21-24 - 3 551 670 грн.;

доказів наявності на даний час в торговельній мережі України лікарського засобу «МОКСИН» (тобто нереалізованого товару) відповідачем не подано і матеріали справи не містять, як не містять вони і доказів реалізації ТОВ «Центрофарм» названого препарату за ціною нижчою, ніж 28,50 грн. за таблетку;

отже, доводи позивача про завдання йому діями Товариства збитків на суму             7 439 355 грн. (261 030 таблеток х 28, 50 грн. (вартість однієї таблетки) як мінімально можливої суми доходу ТОВ «Центрофарм» від реалізації лікарського засобу «МОКСИН») не спростовані, -

господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

З огляду на наведене та керуючись статтями 434982 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов  задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центрофарм» (02660, м. Київ, вул. Віскозна,17, будівля 93-а, офіс 12; ідентифікаційний код 35735265) на користь Баєр Фарма АГ Акціенгезельшафт («Bayer Pharma AG» Aktiengesellshaft, Федеративна Республіка Німеччина, 13353 м. Берлін, Мюллерштр.,178) 7 439 355 (сім мільйонів чотириста тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. збитків і 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

Після набрання даним рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013.

Суддя                                                                                                                     О. Марченко

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення