Практиканти, ЄСВ і «мінімалка»: платити не можна не платити

Користуйтесь консультацією: Як правильно нараховувати та сплачувати ЄСВ у 2017 році

нструкція: як самостійно ліквідувати ФОП

Цивільно-правові угоди з фізичними особами в 2017 році

Читайте статтю: Оподаткування доходів адвоката та нотаріуса: різні підходи платника податків та фіскалів

Вспомните новость: На что влияет изменение минимальной заработной платы и прожиточного минимума с 01.05.2016 - таблица

Якщо з оподаткуванням ПДФО виплат практикантам все зрозуміло й особливих варіантів тут немає, то з нарахуванням ЄСВ на зарплату/дохід учнів-практикантів, а також виплатою їм мінімальної зарплати, бачимо ситуацію так.

ЄСВ

Посилаючись на п. 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 р. № 992 (далі — Порядок № 922), у якому сказано, що під час виробничої практики учні не є штатними працівниками, ПФУ свого часу в листі від 14.08.2012 р. № 18973/03-20 дійшов висновку, що в такому разі учні не перебувають у трудових відносинах із підприємством, отже, з їхньої заробітної плати ЄСВ не утримується та на неї не нараховується. Аналогічне роз’яснення, але вже за авторством ДФСУ було розміщено в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗіР) в категорії 301.03, але згодом воно було переведено в розряд «не чинні».

Тепер у ЗІР в тій же категорії розміщено відповідь, що «суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску і єдиний внесок у цьому випадку нараховує підприємство».

Погоджуємося з тим, що є об’єкт оподаткування ЄСВ і додамо таке.

Відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ роботодавцями ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в т. ч. у натуральній формі, що визначаються на підставі Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Платниками ЄСВ є підприємства, установи й організації, інші юридичні особи, утворені згідно із законодавством України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Відносини між підприємством — базою практики та навчальним закладом є цивільно-правовими та визначаються договором про надання місць для проходження практики в порядку, визначеному законодавством про освіту. Відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП, тощо. Це знаходить підтвердження і в листі Мінсоцполітики від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12.

З іншого боку, під час виробничої практики учні ПТНЗ виконують певні роботи, їм за це нараховують, як сказано в Порядку № 922, заробітну плату, і складається враження, що нібито виникають/мають місце трудові відносини. Але якщо раніше за ст. 24 КЗпП трудовий договір вважався укладеним, якщо працівник був фактично допущений до роботи, то тепер ця норма скасована. І працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця. А якщо з практикантом укладається трудовий договір, то яка ж це тоді практика?

Таким чином, відносини між базою практики і практикантом є цивільно-правовими (якщо, звичайно, не укладено письмовий трудовий договір). А тому у звітності з ЄСВ учнів-практикантів слід відображати як осіб, з якими укладено цивільно-правові договори.

Доходи практикантів за роботи, виконані під час проходження практики, є базою для нарахування ЄСВ. З точки зору Інструкції зі статистики зарплати та Порядку № 922 цей дохід — зарплата, з точки зору КЗпП — не зарплата.

Свого часу журналом «Заработная плата» спільно з Міністерством доходів і зборів України було проведено пряму телефонну лінію на тему «Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідала на запитання начальник Управління адміністрування єдиного внеску та методології Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України КЕПІНА Світлана Василівна. Відповіді на найбільш поширені запитання було опублковано у журналі «Заработная плата» № 1/2014, с. 17. Серед них були й такі:

? Згідно з листом ПФУ від 14.08.2012 р. № 18973/03-20 єдиний внесок із сум заробітної плати, яка виплачується учням за час проходження навчальної практики не нараховується та не утримується. Чи залишається це положення в силі з переходом функцій з адміністрування ЄСВ до Міндоходів?

? Чи оподатковується ЄСВ дохід студентів-практикантів (навчаються в училищі), отриманий під час проходження виробничої практики? За договором про практику 50 % доходу перераховується училищу, 50 % — студенту. Від якої суми розраховується 50 % училищу: до оподаткування чи після?

? Як нарахувати ЄСВ на зарплату практикантів (учні ПТУ): ЄСВ нараховується за класом профризику й утримується в розмірі 3,6 % чи ЄСВ нараховується як за цивільно-правовими договорами за ставкою 34,7 % і утримується в розмірі 2,6 %?

? Чи нараховується ЄСВ на оплату праці практикантів, а також чи утримується з нарахованої оплати 3,6 % ЄСВ? Такі практиканти-учні не є штатними працівниками. Є лист Мінсоцполітики від 20.08.2012 р. № 107/021/150-12, відповідно до якого такі відносини не є трудовими, і є лист ПФУ від 14.08.2012 р. № 18973/03-20, згідно з яким ЄСВ не нараховується та не утримується. Чи можна керуватися цими документами? Як таких учнів-практикантів відображати в звіті з ЄСВ?

С. В.: Платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені згідно із законодавством України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ; далі — Закон про ЄСВ).

Базою для нарахування єдиного внеску для зазначених вище платників відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються на підставі Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, під час нарахування єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (п. 4.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455).

Згідно з пп. 2.1.8 Інструкції № 5 до фонду заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), зокрема, за виконання робіт:

— за договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності);

— за договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).

Відносини між підприємством — базою практики та навчальним закладом є цивільно-правовими і визначаються договором про надання місць для проходження практики в порядку, визначеному законодавством про освіту.

Відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП тощо.

Таким чином, доходи практикантів за роботи, виконані під час проходження практики, є базою для нарахування єдиного внеску за ставками 34,7 % і 2,6 %. У звітності з ЄСВ учнів-практикантів слід відображати як осіб, з якими укладено цивільно-правові договори.

Додамо, що оскільки практикант отримує дохід не за основним місцем роботи, то й «дотяжка» ЄСВ не робиться.

Мінімальна зарплата

Вище ми довели, що відносини між практикантом і базою практики не є трудовими. Тому практиканти не можуть отримувати за свою роботу зарплату, оскільки зарплата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці»).

Але у ст. 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» сказано, що 50% ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу.

Тобто, відносини не трудові, що визнає і Мінсоцполітики, а зарплата виплачується.

На нашу думку, правильніше було б вказати, що виконана практикантами робота під час практики оплачується на тих же умовах, що й робота основних працівників (на базі практики) згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Але маємо таке формулювання «…50% ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ за виробниче навчання і виробничу практику…», тому контролюючі органи можуть вимагати виплачувати практикантам зарплату не нижче мінімальної. Звичайно, не слід це розуміти буквально, адже практиканти мають витрачати під час практики час і на навчання, тому ця виплата можлива лише пропорційно виконаним завданням.

Хоча ми вважаємо, що можна не робити «дотяжку» нарахованого доходу до мінімальної зарплати, оскільки відносини між практикантом і базою практики не є трудовими. У ст. 3-1 Закону «Про оплату праці» сказано, що «розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати». А які у практикантів місячна (годинна) норма праці? І де працівник? Та все ж буде справедливо оплачувати роботу практикантів з розрахунку розцінок з мінімальної зарплати як і основних працівників.

І не забуваймо таке. Практиканта на час практики можна прийняти на роботу на вакантну посаду за строковим трудовим договором. Але за умови, що договором з навчальним закладом цей час буде зараховано як проходження практики. В такому випадку будуть повноцінні трудові відносини з усіма наслідками (слід подавати повідомлення про прийом на роботу, завести трудову книжку, обов’язково плати не менше мінімальної зарплати, тощо).

Джерело: Заработная плата