Повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки, а сповіщення дату судового засідання телефонограмою допускається у виключних випадках (ВС/КЦС у справі № 216/3765/16-ц від 12.04.2021).

Фабула судового акту: Судом розглядався спір про визнання дій Обленерго неправомірними та відшкодування майнової й моральної шкоди за незаконне відключення будинку позивача від електроенергії.

Судами перших двох інстанцій частково задоволено позовні вимоги.

Однак, справа цікава не вирішенням справи по суті, а позицією ВС з процесуальних питань, зокрема, щодо належного сповіщення сторони про розгляд справи.

Касаційна скарга Обленерго ґрунтувалась саме на тому, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про розгляд справи належним чином. Наявні в матеріалах справи телефонограми не передавалися представнику відповідача, а також складені за непередбачених статтею 128 ЦПК України обставин. Натомість суд апеляційної інстанції, за твердженням скаржника, на це порушення уваги не звернув.

При постановленні рішення, ВС зазначив, що ст. 128 ЦПК України передбачає виключні випадки, за яких суд вправі повідомити учасників судового процесу за допомогою засобів телефонного чи факсимільного зв`язку, зокрема, у випадках термінової необхідності (наприклад, у справах про видачу обмежувального припису).

Однак, у матеріалах справи, що розглядалась складення телефонограм про наступне призначене судове засідання здійснювалось без обґрунтування термінової необхідності здійснення повідомлення учасників справи таким способом.

Також ВС наголошував на усталеній позиції ВС з приводу повернення повісток «за закінченням терміну зберігання».

Зокрема, суди неодноразово зазначали, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не може бути доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків ВС повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду».

Натомість, розгляд справи без участі відповідача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, є порушенням конституційного права на участь у судовому розгляді. Бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду не може бути формальним, це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення і ухвалення нового рішення.

Висновок суду про те, що відповідач свідомо не отримував повістки, реалізуючи своє диспозитивне право на участь у справі, може бути виправданим лише у разі, якщо було доведено, що відповідач, знаючи, що на його адресу надійшов рекомендований лист з суду, не отримував його.

З огляду на зазначене та керуючись п. 3 ч.3 ст. 376 ЦПК України, ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду в оскарженій частині, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності відповідача, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Випадок, коли суд поновлює строк на апеляційне оскарження і після спливу одного року з дня складання повного тексту рішення, керуючись ч. 2, ст. 358 ЦПК України (ВС/КЦС у справі № 333/1020/16-ц від 23 вересня 2020р.)

У випадку повернення судової повістки суд має вжити всіх необхідних заходів щодо повідомлення сторони, використовуючи інші засоби зв`язку, в тому числі, й електронну адресу (ВС/КАС, №1340/5463/18, 12.08.19)

Розгляд справи раніше призначеного часу без повідомлення про це сторони є підставою для скасування судового рішення (ВС/КЦС,справа № 2-4151/06, 20.02.19)

Судовий виклик за допомогою SMS є належним ЛИШЕ у разі подання учасником справи заяви про таке інформування (ВС/КЦС № 201/6092/17 від 27.03.2019)

Постанова

Іменем України

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 216/3765/16-ц

провадження № 61-9765св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпропетровські електромережі», підписану адвокатом Лелеком Василем Володимировичем, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2018 року в складі судді Онопченко Ю. В. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в складі колегії суддів Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК «Дніпрооблереного» (після перейменування - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») про визнання дій неправомірними та відшкодування майнової й моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 . 19 січня 2004 року сторони уклали договір про користування електричною енергією для побутових споживачів, за умовами якого відповідач зобов`язаний постачати електричну енергію з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості.

У порушення вказаних умов договору 08 червня 2016 року близько 10:00 години працівники відповідача без будь-якого попередження та отримання від позивачки згоди, за її відсутності провели роботи на належній їй згідно балансової приналежності повітряній кабельній лінії електропередачі, що живить буд. АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_2 з ТП-7, після чого електропостачання до її будинку було припинено.

Без її згоди та повідомлення повітряну електричну лінію з ТП-7 до електроопори, що живить її будинок, знеструмили. Незважаючи на її неодноразові звернення, відповідач не відновив електропостачання та не повідомив причини знеструмлення належного їй будинку, що є порушенням Закону України «Про електроенергетику», Правил та договору, укладеного між нею як споживачем і відповідачем як енергопостачальником.

Указує, що в результаті неправомірного відключення електроенергії їй було завдано збитків, що підтверджується актом обстеження басейну й рахунком на проведення відновлюваних робіт, витрат на придбання дизельного палива для забезпечення роботи дизельної установки за період із 12:00 год. 08 червня 2016 року до 24:00 год. 23 лютого 2017 року.

Зазначає також, що відповідно до пункту 5.2 договору в разі переривання постачання електроенергії на термін більше однієї доби з вини енергопостачальника останній сплачує споживачу штраф у розмірі п`ятикратної вартості невідпущеної електроенергії. У даному випадку розмір штрафу, який відповідач повинен сплатити на її користь, станом на 07 липня 2016 року складає 217 504,80 грн.

Позивач указувала, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй було завдано й моральної шкоди.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії відповідача з відключення будинку від електроенергії, зобов`язати відповідача невідкладно відновити енергопостачання та стягнути 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди, штраф за порушення умов договору в сумі 217 504,80 грн та майнову шкоду, що складається з:

- 151 962,78 грн вартості відновлюваних робіт пошкодженої системи кондиціонування марки DАІКIN моделі RМХ 140 JVМВ;

- 98 956,69 грн вартості відновлюваних робіт забруднення води в басейні та поверхні чаші басейну, а також всіх контактуючих поверхонь;

- 480 206,17 грн витрат на придбання 28 292,33 л дизельного палива для забезпечення роботи дизельної установки за період з 12:00 год. 08 червня 2016 року до 24:00 год. 23 лютого 2017 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії посадових осіб АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з відключення будинку АДРЕСА_1 від електропостачання;

- стягнуто з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 штраф у розмірі 96 969,84 грн, 576 364,11 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього - 873 333,95 грн;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що до втручання представників енергопостачальної організації АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в роботу електричної мережі для проведення робіт із відключення/підключення вводів споживачів у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , живлення електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 існувало, а після закінчення проведення робіт з 12:00 год. електропостачання відновлено не було.

Правових підстав, передбачених пунктом 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 для відключення будинку позивачки від енергопостачання не було, тому дії АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» є неправомірними.

Визначаючи розмір заподіяної позивачці майнової шкоди, суд першої інстанції врахував розрахунок, наданий стороною позивача, а також висновок судово-економічної експертизи. Керуючись засадами розумності та справедливості, суд визначив розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 200 000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача відновити енергопостачання до будинку позивачки, суд виходив із того, що енергопостачання відновлено в позасудовому порядку.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року в частині стягнення з АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 200 000 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Змінено розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із доведеності факту протиправності дій відповідача щодо відключення позивачки від електропостачання, що спричинило майнові збитки, та того, що позивач не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження спричинення відповідачем моральної шкоди або втрат немайнового характеру.

Аргументи учасників справи

08 травня 2019 року представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2018 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року й просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність в будинку позивача електропостачання з вини підприємства. Суди не врахували, що відсутність електроенергії мала технічний характер через аварійну ситуацію пошкодження кабелю мережі енергопостачання позивача, оскільки відсутність власників у момент проведення перепідключення та подальший факт недопуску працівників енергопостачальника вперше 29 червня 2016 року до будинку унеможливив проведення технічної перевірки електромережі та відновлення енергопостачання.

Зазначає, що суди не надали оцінку тим обставинам, що порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, тому наявні підстави для застосування положення статті 616 ЦК України, а також при визначенні розміру штрафу позивач не використав розмір фактичних величин недоотриманої енергії.

Посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про розгляд справи належним чином. Наявні в матеріалах справи телефонограми не передавалися представнику відповідача, а також складені за непередбачених статтею 128 ЦПК України обставин.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Указує, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження неправомірності дій відповідача з відключення будинку позивачки від електропостачання та розміру заподіяних майнових збитків.

Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі; клопотання представника відповідача задоволено та зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 19 січня 2004 року ОСОБА_1 і ПАТ «ДТЕК «Дніпрооблереного» (після перейменування - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») уклали договір № 1188057 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, за умовами якого енергопостачальник зобов`язався надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач - оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Згідно з бланком-розпорядженням АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»

від 08 червня 2016 року № 310 керівнику робіт - майстру з відключення ОСОБА_3 із бригадою в складі двох осіб о 08:00 год. 08 червня 2016 року доручено виконати роботи з відключення/підключення вводів споживачів і в період з 10:10 год. до 11:28 год. майстер здійснював роботи з перепідключення вводів споживачів у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , а саме перепідключення лінії енергопостачання до будинку АДРЕСА_2 від ТП-7 до ТП-77.

Сторони визнали та не заперечували факт відсутності в домоволодінні споживача ОСОБА_1 постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 із 12:00 год. 08 червня 2016 року до 17 лютого 2017 року.

Споживач ОСОБА_1 23 червня 2016 року звернулась до керівника

ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» з заявою про виклик спеціалістів енергопостачальника для складання акту-претензії в порядку пунктів 49, 50 Правил.

Відповідно до акта-претензії від 29 червня 2016 року за договором

№ 1188057 споживач ОСОБА_1 висловила претензії енергопостачальнику з приводу припинення електропостачання до будинку АДРЕСА_1 . Термін перерви - з 08 червня 2016 року до 29 червня 2016 року, енергопостачання в будинку не відновлено. Причиною відсутності електроенергії в указаному будинку є те, що в установчому гнізді між верхніми та нижніми губками встановлені неробочі запобіжники напруги. Цей акт-претензію було складено за участю трьох представників електропостачальника: старшого майстра Південного РЕМ ОСОБА_4 , майстра в/д Південного РЕМ ОСОБА_5 , електромонтера групи технічного аудиту Південного РЕМ ОСОБА_6 , які відмовились його підписувати. Разом з тим указаний акт-претензію було підписано споживачами ОСОБА_2 і ОСОБА_7 (будинки АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 відповідно) та квартальним уповноваженим.

Листом директора КМЕМ ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Вередіна Г. В.

від 07 липня 2016 року № 1453/7001 ОСОБА_1 повідомлено про те, що з метою з`ясування обставин, викладених в її заяві від 23 червня 2016 року,

29 червня 2016 року бригадою під керівництвом старшого майстра

ОСОБА_4 організовано виїзд за адресою: АДРЕСА_1 . У ході перевірки встановлено: пошкодження кабельної лінії, яка живить зазначене домоволодіння; відключення електропостачання будинку за вказаною адресою не проводилось. Також наголошено, що всупереч п. 42 Правил вона не допустила персонал енергопостачальника для проведення технічних заходів з обстеження електрощитової, яка знаходиться в її приміщенні, в повному обсязі, а саме - не дозволила зняти пломби, перевірити засоби обліку на предмет цілісності тощо, у зв`язку з чим повторно запропоновано узгодити дату проведення технічних заходів з обстеження електроустановок, що знаходяться в її домоволодінні.

Позивачка 07 липня 2016 року звернулась до начальника Криворізького міського центру обслуговування клієнтів ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Маркідова Д. А. та головного інженера КМЕМ ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Джигірея Л. В. з заявою, в якій просила допустити 08 липня 2016 року о 10.00 год. працівників вимірювальної лабораторії до розподільчого пристрою 0,4 кВ, гарантуючи оплату послуг допуску.

Згідно з протоколом перевірки ізоляції електропроводки та кабелів за

адресою позивача від 15 липня 2016 року № ЕТДЛ-ПВ-0175/16, проведеної інженерами 1 категорії ЕТДЛ ДП «Кривбасстандартметрологія» ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та начальником ЕТДЛ ДП «Кривбасстандартметрологія»

Сава А.Ю. , результат проведених вимірювань - незадовільно. На підставі результатів вимірювань вимірюване значення опору ізоляції КЛ-0,4 кВ АВВГ 3*35+1*16 мм2 не відповідає вимогам технічної документації (таблиця 42 додатку 2 ПТЕЕС, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року).

Відповідно до акта про недопуск, підписаного інженером ОСОБА_13 , старшим майстром ОСОБА_4 та електромонтером ОСОБА_14 , 29 червня 2016 року за адресою споживача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , її представниками ОСОБА_2 і ОСОБА_15 у порушення пункту 42 Правил відмовлено в доступі представників ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» для проведення обстеження вузла обліку та вторичних кіл, трансформаторів струму за вказаною адресою.

Відповідно до акта про недопуск, підписаного головним юрисконсультом

Лелеком В. В. , заступником начальника по ТОП Єлагіним О. Г., інженером ОСОБА_17 , старшим майстром ОСОБА_4 та електромонтером

ОСОБА_14 , 15 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем ОСОБА_1 , її представником ОСОБА_15 і

ОСОБА_2 у порушення пункту 42 Правил відмовлено в доступі представників ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» для проведення обстеження вузла обліку та вторинних кіл, трансформаторів струму за вказаною адресою.

В акті наявна примітка, підписана представником ОСОБА_1 і слідчим Капітоном О. О., про те, що в допуску до перевірки технічного вузла обліку відмовлено в зв`язку з відсутністю напруги на КЛ-04кВ від ТП-7 до будинку споживача ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, проведеної в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12016040230000410 від 22 грудня 2016 року № 24-16, документально підтверджено виконання

ФОП ОСОБА_18 28 червня 2016 року замовнику ОСОБА_1 робіт із сервісного обслуговування басейну ( АДРЕСА_1 ) на загальну суму

95 790 грн і здійснення ОСОБА_1 28 червня 2016 року оплати ОСОБА_18 цієї суми.

Згідно з технічною характеристикою дизельної електростанції, розміщеної в будинку позивача, встановлено дизель-генератор виробництва заводу Wilson, модель РН-22Е2, потужністю 22 кВА/17,6 кВт, напруга 400/230В, частота 50Гц, 3000 об/хв, нормативне споживання 7,1 л/год., 95 дБ, для забезпечення роботи якої позивачка придбала дизельне паливо в кількості 28 312,3 літрів вартістю 480 574,11 грн.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції розглянув справу без належного його повідомлення, а суд апеляційної інстанції не надав відповідної оцінки такому порушенню.

Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У частині дев`ятій статті 128 ЦПК України передбачені випадки повідомлення учасників судового процесу за допомогою засобів телефонного чи факсимільного зв`язку та зазначено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року по справі № 295/5011/15-ц (провадження № 61-1125св17) вказано, що: «ухвалюючи рішення в справі, суд першої інстанції зазначені вимоги законодавства до уваги не взяв, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3 та її представника, щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи на 04 травня 2017 року, суд розгляд справи не відклав, причини їх неявки в судове засідання не з`ясував, порушив конституційне право ОСОБА_3 на участь у судовому розгляді, не забезпечив їй можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд. Апеляційний суд, зазначивши, що розгляд справи без участі відповідачів, які не були повідомлені про час та місце розгляду справи, є формальним міркуванням, не звернув уваги на те, що конституційне право на участь у судовому розгляді, бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду не може бути формальним, це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення і ухвалення власного рішення. При цьому висновок апеляційного суду про те, що відповідачі свідомо не отримували повістки, реалізуючи своє диспозитивне право на участь у справі, був би правильним лише у разі, якщо було б доведено, що відповідачі, знаючи, що на їх адресу надійшов рекомендований лист з суду, не отримували його. Проте таких обставин судом не установлено».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 127/2871/16-ц (провадження № 61-4668св18) зазначено, що «на а. с. 122-124 містяться відомості про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання, що не свідчить про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Розміщена на а. с. 118 телефонограма щодо повідомлення секретарем судового засідання про розгляд справи судом апеляційної інстанції Клєпікової О. С. (яка представляла інтереси позивача в суді першої інстанції) також не може слугувати підтвердженням повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки, з одного боку, не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки, а з іншого боку, не враховує встановлені договором про надання правової допомоги (а. с. 27) обмеження на представництво адвокатом Клєпіковою О. С. лише у Вінницькому міському суді».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) зроблено висновок, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду».

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У справі, що переглядається:

- в матеріалах справи містяться супровідний лист, датований 23 жовтня 2018 року та адресований АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», з відомостями про призначене судове засідання на 29 жовтня 2018 року, та телефонограма від 23 жовтня 2018 року щодо повідомлення секретарем судового засідання представника відповідача Зайки П. К. для передачі представнику відповідача Лелеко В. В. про дату наступного судового засідання, отримання якої в апеляційній та касаційній скаргах заперечує відповідач;

- судові засідання в жовтні 2018 року призначалися судом на 04, 11, 12, 17, 18, 23, 29 жовтня зі складенням телефонограм про наступне призначене судове засідання без обґрунтування термінової необхідності здійснення повідомлення учасників справи телефонограмою як це передбачено в частині дев`ятій статті 128 ЦПК України;

- даних про направлення судом на поштову або офіційну електронну адресу відповідача та отримання ним судових повісток про призначені судові засідання матеріали справи не містять;

- АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» в апеляційній скарзі вказувало про неповідомлення його судом першої інстанції про судові засідання;

- залишаючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання дій неправомірними, стягнення штрафу та відшкодування майнової шкоди без змін, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду в оскарженій частині, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності відповідача, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання дій неправомірними, стягнення штрафу та відшкодування майнової шкоди прийнята без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпропетровські електромережі», підписану адвокатом Лелеком Василем Володимировичем, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання дій неправомірними, стягнення штрафу та відшкодування майнової шкоди скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Антоненко

Судді І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов