П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2017 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Ємця А.А.,
суддів: Берднік І.С., Жайворонок Т.Є.,
за участю представників:
публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - Комісарової А.В., Даховського М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 905/1690/16 за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (далі - ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ») до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення суми,
в с т а н о в и л а:
У травні 2016 року ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення 3 153,85 грн.
Позов обґрунтовано тим, що після прибуття вагонів на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу масі вантажу, зазначеній у накладній, тому наведені обставини є підставою для стягнення збитків із ПАТ «Українська залізниця».
Рішенням Господарського суду Донецької області від 11 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість недостачі вантажу у розмірі 1 173,17 грн, а також судовий збір.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року рішення Господарського суду Донецької області від 11 липня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року залишено без змін.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПАТ «Українська залізниця» просить скасувати постанову суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 22 листопада 2016 року у справі № 910/10474/16, від 23 листопада 2016 року у справі № 910/9323/16, від 03 жовтня 2016 року у справі № 910/5096/16, від 14 червня 2016 року у справі № 905/50/16, від 24 листопада 2016 року у справах № 910/5095/16, № 910/7771/16, № 910/7780/16 та у справі № 910/7849/16, від 29 листопада 2016 року у справі № 910/8081/16, від 07 грудня 2016 року у справі № 910/5100/16, від 06 грудня 2016 року у справі № 910/7785/16, від 20 грудня 2016 року у справах № 910/8325/16, № 910/7788/16, № 910/9321/16.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «Українська залізниця», перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 грудня 2013 року між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» як замовником і ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» як виконавцем укладено договір № 13-15/75-У, відповідно до умов якого замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов'язані зі збагаченням вугілля, та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, здійснити його збагачення і передати (поставити) отриманий у результаті збагачення вугілля концентрат замовнику в строки і на умовах, обумовлених договором і/або Специфікаціями.
01 грудня 2015 року ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (вантажовідправник) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Сороче Донецької залізниці на адресу відокремленого підрозділу «Зуївська теплова електрична станція» товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (вантажоодержувач) відвантажено за залізничною накладною № 50358431 у вагонах № 53501102, № 53536355 вугілля кам'яне. Відповідно до накладної № 50358431 маса нетто у вагоні № 53501102 - 69 000 кг, у вагоні № 53536355 - 69 000 кг.
04 грудня 2015 року на станції призначення вантажу проведено перевірку вагонів, за результатами якої складено комерційні акти № БИ570958/65, № БИ570959/66, якими зафіксовано недостачу вантажу в кількості: 1300 кг у вагоні № 53501102, 2150 кг у вагоні № 53536355.
Також у зазначених комерційних актах зафіксовано поглиблення вантажу по ходу потяга у вагоні № 53501102 довжиною 7 люка по всій ширині вагона - 1000 мм; у вагоні №53536355 довжиною 1 люка по всій ширині вагона - 900 мм.
Переваження вантажу здійснювалося на вагах вантажовідправника ВВЭТ-150-К № 0056 (повірка 22 жовтня 2015 року).
Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України виходив із того, що перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми з урахуванням вартості товару та норми природної втрати маси вантажу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу у розмірі 1 173,17 грн. Крім того, враховуючи положення частини 6 статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон № 4442-VI), факт реєстрації ПАТ «Українська залізниця», положення статей 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця», суд касаційної інстанції погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що всі права і обов'язки державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») перейшли до його правонаступника - ПАТ «Українська залізниця».
У справах № 910/10474/16, № 910/9323/16, № 910/5096/16, № 905/50/16, № 910/5095/16, № 910/7771/16, № 910/7780/16, № 910/7849/16, № 910/8081/16, № 910/5100/16, № 910/7785/16, № 910/8325/16, № 910/7788/16, № 910/9321/16, копії постанов у яких надано для порівняння, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що відповідач не повинен нести відповідальність за нестачу вантажу, перевезення якого здійснювало ДП «Донецька залізниця», виходячи із того, що на час розгляду справи ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, зокрема і ДП «Донецька залізниця», оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їхніх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
Законом № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство).
У зазначеному Законі викладено такі положення.
Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту).
Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.
Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Комісія з утворення Товариства у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.
Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.
Пунктом 2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.
Відповідно до зазначеного Закону та на виконання його вимог постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Постанова № 200) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
До переліку, наведеного у цьому додатку, включено й ДП «Донецька залізниця».
Пунктом 2 Постанови № 200 встановлено, що статутний капітал ПАТ «Українська залізниця» формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання згідно із Законом № 4442-VI, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.
У межах своїх повноважень і на часткову зміну пункту 5 Постанови № 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв постанову № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі - Постанова № 604), якою установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
За змістом пункту 2 Постанови № 604 Комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом з Міністерством інфраструктури доручено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.
Згідно з пунктами 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови № 200; товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (пункт 12 Статуту).
Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження таким майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (пункти 20, 21 Статуту).
Відповідно до пунктів 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами товариства, крім функцій, зазначених у пункті 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.
Державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр).
Відповідно до -статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_939507/ed_2016_12_06/pravo1/T030755.html?pravo=1> (далі - Закон № 755-IV) у редакції, чинній на час здійснення державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_12_06/pravo1/T030755.html?pravo=1>, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Реєстру.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 755-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_940016/ed_2016_12_06/pravo1/T030755.html?pravo=1> якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Аналогічну норму наведено і в частині 1 статті 10 Закону № 755-IV <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_939846/ed_2016_12_06/pravo1/T030755.html?pravo=1> у чинній редакції.
Як установлено судами при розгляді справ, копії постанов у яких надано для порівняння, у Реєстрі міститься інформація про те, що ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, однак запису про припинення у Реєстрі немає.
Крім того, в Реєстрі наведено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас згідно з інформацією у Реєстрі про здійснення зв'язку з юридичною особою правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає відповідно до Постанови № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено особливості утворення ПАТ «Українська залізниця», на виконання цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.
Враховуючи викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним Законом та прийнятими на його виконання постановами № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника. Оскільки зазначених обставин суд у повному обсязі не перевірив, висновок щодо покладання відповідальності на ПАТ «Українська залізниця» є передчасним.
Отже, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ «Українська залізниця» вартості недостачі вантажу, а відтак ухвалені судові рішення підлягають скасуванню.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.
Водночас відповідно до статті 11123 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_310/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>ГПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_310/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1> Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень.
Зважаючи на викладене, справу слід передати на розгляд суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини 2 стстатті 11125 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_645334/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>ГПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_645334/ed_2016_10_05/pravo1/T179800.html?pravo=1>.
Відповідно до пункту 6 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII і керуючись статтями 11123 , 11124 , 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
Заяву публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 23 листопада 2016 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року та рішення Господарського суду Донецької області від 11 липня 2016 року у справі № 905/1690/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 11116 ГПК.
Головуючий А.А. Ємець
Судді: І.С. Берднік Т.Є. Жайворонок
page
telegram
viber
youtube
