П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Баклан Н.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - ДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплаченого податку,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року Товариство звернулося до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ щодо повернення надмірно сплаченого податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1 500 000 грн та стягнути на його користь зазначену суму надмірно сплаченого податку.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2014 року позов задовольнив частково: постановив стягнути з Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь Товариства 1 500 000 грн надмірно сплаченого податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року змінив, виключивши з абзацу другого її резолютивної частини слова «через управління Державної казначейської служби України в Луганській області».

ДПІ оскаржила ці рішення до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 4 липня 2014 року відкрив провадження у цій справі та витребував справу з Луганського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з ненадходженням справи до Вищого адміністративного суду України та на підставі статей 273-275 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Вищий адміністративний суд України листом від 30 липня 2015 року ініціював питання про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 812/515/14 та витребував відновлену справу для розгляду касаційної скарги.

На запит Вищого адміністративного суду України про витребування справи № 812/515/14 Луганський окружний адміністративний суд надіслав частково відновлене втрачене провадження в цій адміністративній справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2016 року за результатами вивчення частково відновленого втраченого судового провадження з огляду на недостатність зібраних матеріалів касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ДПІ на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, закрив.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ГПУ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.

Як на приклад неоднакового застосування статті 279 КАС ГПУ у своїй заяві посилається на ухвали Вищого адміністративного суду від 14 вересня 2016 року [справи №№ 2а-25028/10/0570 (К/9991/14003/11), 2а-0570/5939/2011 (К/9991/61142/11), 2а-24532/10/0570 (К/9991/11700/11 та 805/9934/13-а (К/800/55336/13)], в яких касаційний розгляд відбувався за відновленими втраченими провадженнями в адміністративних справах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява ГПУ підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 273 КАС визначено можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите.

За статтею 275 цього Кодексу заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 279 КАС у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

За частиною четвертою статті 218 КАС суд приймає рішення про закриття провадження у справі у разі, коли особа, яка подала касаційну скаргу, відмовилась від неї до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За наслідками розгляду касаційної скарги цей суд має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження (пункти 7, 8 частини першої статті 223 КАС).

Згідно з частиною другою статті 228 КАС суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду касаційної скарги з огляду на недостатність зібраних матеріалів відновленого втраченого судового провадження і з цієї причини закрив провадження за касаційною скаргою.

Нормативний підхід до розуміння наведених норм процесуального права в їх взаємозв'язку у контексті обставин справи дає підстави для такого висновку.

Рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині приймається в порядку окремого особливого судового провадження, встановленого розділом VII КАС. Прийняття цього рішення за підсудністю відноситься до повноважень суду, який ухвалив рішення по суті спору або постановив ухвалу про закриття провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 279 КАС саме цей суд вправі закрити розгляд заяви про відновлення провадження у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження та роз'яснити особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

На стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі статті 279 КАС з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року (справа № 21-6159а15).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 243 КАС у разі неправильного застосування судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Аналіз наведених норм процесуального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції неправильно застосував процесуальний закон, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з передачею справи до цього суду для подальшого касаційного розгляду поданої касаційної скарги.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року скасувати, а справу за позовом публічного акціонерного товариства «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплаченого податку передати до суду касаційної інстанції для подальшого провадження за касаційною скаргою відповідача.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.В. Кривенда