П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2008 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Колесника П.І.,

Суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Потильчака О.І.,

Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б., Щотки С.О. -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради на ухвалу Вищого господарського суду України від 11 січня 2008 року в справі №30/272 за позовом Музичного фонду Спілки композиторів України до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду м. Києва від 26 червня 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11 січня 2008 року касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради на зазначене судове рішення повернуто без розгляду.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 травня 2008 року за касаційною скаргою Шевченківської районної у м. Києві ради порушено провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 11 січня 2008 року. Касаційна скарга обґрунтовується невідповідністю оскаржуваної ухвали Конституції України, нормам процесуального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, між іншим, надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається судом і повертається без розгляду, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.

Повертаючи касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради (далі - Рада) на рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України в обґрунтування своєї відмови послався, між іншим, на невиконання скаржником вимог вищезазначеної норми.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що Радою було подано касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та виконано вимоги частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання копії скарги іншій стороні у справі, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 5 жовтня 2007 року скаргу було повернуто з тих підстав, що скаржником не надано доказів про те, що рішення в справі стосується його прав та охоронюваних законом інтересів. Після усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 5 жовтня 2007 року, Радою повторно подано касаційну скаргу до якої додано докази надіслання її копії сторонам у справі.

Таким чином, висновок суду касаційної інстанції про невиконання Радою вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання копії скарги іншій стороні у справі носить надуманий характер і не відповідає дійсності.

Крім того, при постановленні ухвали Вищий господарський суд України також послався на те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання щодо прав і обов'язків Ради, яка не була залучена до участі в справі, по суті спору не вирішувалось, тому підстави для прийняття касаційної скарги останньої на рішення суду відсутні.

Проте з таким висновком суду також погодитися не можна.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 107 ГПК України передбачено, що касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, мають право подати також особи, яких не було залучено до участі в справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 26 червня 2007 року за Музичним фондом Спілки композиторів України визнано право власності на нежиле приміщення №43, цокольний поверх, загальною площею 233,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, 16/16, літера "А".

Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції, Рада в обґрунтування скарги посилалася на ті обставини, що вона є власником нежилих приміщень загальною площею 476,2 кв.м. (в тому числі і спірного нежилого приміщення) в будинку №16/16 по вул. Софіївській у м. Києві на підставі рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року №208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва", яким було затверджено перелік майна, що передано до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Проте Вищий господарський суд України на зазначені обставини уваги не звернув, натомість завчасно вирішив питання про відсутність порушення прав та законних інтересів Ради, необґрунтованість касаційної скарги та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для її прийняття.

Повернувши безпідставно касаційну скаргу, Вищий господарський суд України, всупереч статті 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

За таких обставин ухвала Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а справа передачі до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Ради.

Керуючись статтями 11117-11120 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

постановила:

Касаційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 11 січня 2008 року скасувати, а справу передати до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Шевченківської районної у м. Києві ради.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий П.І. Колесник

Судді: В.С. Гуль

П.Ф. Карпечкін

О.І. Потильчак

Ф.Ф. Черногуз

І.Б. Шицький

С.О. Щотка