ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 921/1271/13-г/5

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 (головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Давид Л.Л.)та на рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 (головуючий суддя Андрушків Г.З., судді Гирила І.М., Стадник М.С.)у справі№ 921/1271/13-г/5 Господарського суду Тернопільської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн",третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт",простягнення шляхом звернення стягнення на предмет іпотекиза зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Онлайн"до1. Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт"третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок",про визнання недійсним кредитного договору без застосування наслідків недійсності,за участю представників за первісним позовомпозивачаЯців О.Р.,відповідача-1не з'явились,відповідача-2не з'явились,третьої особиКудінова Т.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 у справі №921/1271/13-г/5, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 247, 261 ЦК України, ст. ст. 3, 17, 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 35 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди дійшли помилкового висновку щодо пропуску позивачем за первісним позовом строку позовної даності, оскільки суди не врахували того, що позичальник за кредитним договором взяв на себе зобов'язання повернути кредит до 22.03.2011, а тому перебіг позовної давності почався саме з цієї дати.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів за первісним позовом не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укразбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" (далі - позичальник) укладено кредитний договір №9 (далі - кредитний договір) з подальшим змінами, внесеними додатковими угодами № 1 від 15.08.2005, № 2 від 28.09.2005, № 3 від 27.12.2005.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, з врахуванням внесених змін, банк надає позичальнику кредит на загальну суму 942.000.00 доларів США (трьома траншами) на строк з 22.03.2005 по 22.03.2011 з наступним графіком погашення суми основної заборгованості: 22.03.2010 - 471.000,00 доларів США; 22.03.2011- 471.000,00 доларів США.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 2.1 кредитного договору (з врахуванням змін, внесених додатковими угодами) визначено, що в забезпечення повернення кредитних коштів в сумі 942.000,00 доларів США банку передається майно, зокрема: приміщення ТОВ "Дошкільний навчальний заклад (дитячий ясла-садок) "Затишок" в м. Тернопіль, вул. С. Качали, 1/1, заставною вартістю 2.989.571,00 грн.; при видачі другого траншу в сумі 320.000,00 доларів США, зокрема, майно по вул. Валова, 1/1 заставною вартістю 230.855,00 грн.

30.12.2005 між ВАТ АБ "Укргазбанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Дошкільний навчальний заклад "Затишок" (іпотекодавець-1) укладено договір іпотеки без оформлення заставної, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 4243 (договір іпотеки-1).

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки-1 предметом іпотеки є: нерухоме майно - приміщення загальною площею 601,60 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Качали, 1 та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу.

22.06.2006 між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Тернопіль Онлайн" (іпотекодавець-2) укладено договір іпотеки без оформлення заставної, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2440 (договір іпотеки-2).

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки-2 предметом іпотеки є: нерухоме майно - двокімнатна квартира загальною площею 57,0 кв. м, житловою площею 28,4 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Тернопіль, вул. Валова, буд. 1, кв. 1 та належить іпотекодавцю-2 на підставі договору купівлі продажу.

Відповідно до пп. 1.1 договорів іпотеки вони забезпечують вимоги іпотекодержателя як кредитора за умовами кредитного договору № 9 від 22.03.2005.

Згідно з пп. 3.1.6 договорів іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту іпотекодержателю тощо.

Відповідно до пп. 6.1 договорів іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

Згідно з пп. 6.3 договорів іпотеки за рахунок предмета іпотеки іптекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, зокрема, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф).

Посилаючись на те, що позичальник за кредитним договором свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним обліковується борг в сумі 92.000,00 доларів США за кредитом, 75.640,16 доларів США зі сплати процентів за користування кредитом, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом в сумі 233.797,54 грн., ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до іпотекодавців з позовом про стягнення зазначених коштів шляхом звернення стягнення на майно за договорами іпотеки.

У свою чергу ТОВ "Тернопіль Онлайн" звернулося до ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Стар Софт" із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору №9 від 22.03.2005 без застосування наслідків недійсності.

При цьому позивач за зустрічним позовом посилався на те, що зміст кредитного договору № 9 від 22.03.2005 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 345 ГК України, оскільки в кредитному договорі відсутній строк кредитування, що на думку позивача, є підставою для визнання його недійсним в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Як встановлено судами, в матеріалах справи містяться докази виконання ПАТ АБ "Укргазбанк" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором щодо надання третій особі - ТОВ "Стар Софт" кредиту сумі 942.000,00 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позичальника за період з 22.03.2005 по 06.06.2008.

Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом виконував несвоєчасно та не в повному обсязі і станом на день звернення з даним позовом до суду (23.12.2013) за ним обліковується борг в сумі 92.000,00 доларів США за кредиту, 75.640,16 доларів США зі сплати процентів за користування кредитом, пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом в сумі 233.797,54 грн., які позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим судами встановлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі № 4/10-144 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Відділення "Тернопільське обласне управління АБ "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" за кредитним договором № 9 від 22.03.2005 на користь банку 92.000,00 доларів США заборгованості за основною сумою боргу, 1.132,99 доларів США нарахованих відсотків, 14.417,40 доларів США несплачених процентів за кредитом (за період з 01.09.2005 по 31.12.2009), 42.273,13 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Вказане рішення набрало законної сили у встановленому законом порядку. Також цим рішенням суду встановлено, що борг зі сплаті процентів за користування кредитом виник в період з 22.03.2005 по 31.12.2009.

Також рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2012 у справі № 1/42/5022-549/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Відділення "Тернопільське обласне управління АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Стар Софт" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Стар Софт" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором № 9 від 22.03.2005 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно:

а) однокімнатну квартиру загальною площею 137,5 кв. м, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 16, кв. 1, передане в іпотеку АБ "Укргазбанку" на підставі договору іпотеки від 16.10.2006,

б) приміщення офісу № 6, загальною площею 137,5 кв. м, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Валова, буд. 5, передане в іпотеку АБ "Укргазбанку" на підставі договору іпотеки від 25.03.2005.

Згідно з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Тернопільській області Санжари О.М. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 12.12.2012 №1/42/5022-549/2012 рішення суду виконано повністю.

Згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2015 у справі № 4/10-144, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, відбулося повне погашення заборгованості з виконання наказу Господарського суду №4/10-144 від 18.08.2010, який виданий на виконання рішення господарського суду від 09.04.2010 у справі № 4/10-144, в рамках виконавчого провадження № 21080710.

З урахуванням наведеного судами встановлено, що заборгованість за кредитом в сумі 92.000,00 доларів США за кредитним договором № 9 від 22.03.2005 повністю погашена, чим спростовуються твердження позивача про наявність заборгованості за даним кредитним договором з повернення кредиту в сумі 45.688,43 доларів США.

Таким чином позивач скористався своїм правом щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором як шляхом стягнення з позичальника коштів (рішення господарського суду від 09.04.2010 у справі № 4/10-144), так і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за відповідними іпотечними договорами (рішення господарського суду від 12.09.2012 у справі № 1/42/5022-549/2012).

Крім того рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі № 4/10-144 встановлено, що банк 29.12.2009 направив на адресу позичальника вимогу про дострокове стягнення всієї суми боргу за кредитним договором (кредиту, відсотків, неустойки) в термін до 10.01.2010 та попередив, що у випадку відмови виконати вимогу банку, останнім буде вжито заходів задоволення вимог кредитора в порядку, встановленому чинним законодавством України. Зазначеним рішенням суду також встановлено, що позичальник не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором і станом на 01.02.2010 (дата звернення до суду) допустив перед банком прострочену заборгованість за кредитом в сумі 92.000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 даного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу яка його порушила. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак суди дійшли правильного висновку, що 10.01.2010 позивач дізнався про порушення свого права, а тому саме в цей момент у нього виникло право на позов щодо стягнення суми заборгованості за кредитом (в т.ч. і дострокового стягнення). Тому саме з цієї дати починає перебіг строку позовної давності.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 22.03.2011, а тому, на думку скаржника, перебіг позовної давності починається саме з цієї дати.

Колегія суддів вважає вказані доводи помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

У зв'язку з направленням банком 29.12.2009 на адресу позичальника вимоги про дострокове стягнення всієї суми боргу за кредитним договором (кредиту, відсотків, неустойки) в термін до 10.01.2010 банк скористався своїм правом та змінив строки виконання зобов'язань, що встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010 у справі № 4/10-144.

Оскільки позивач звернувся з первісним позовом до суду 23.12.2013, а на момент звернення з даним позовом до суду існувала заборгованість позичальника з повернення кредитних коштів в сумі 92.000,00 доларів США, то відповідно в частині стягнення даної суми боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договорами від 30.12.2005 та від 22.06.2006 позивачем пропущено трьохрічний строк позовної давності.

Крім того, як встановлено судами, заборгованість за кредитом в сумі 92.000,00 доларів США повністю погашена в рамках виконавчого провадження № 21080710, а відтак відсутні підстави для задоволення позову про звернення стягнення на дану суму боргу.

З урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 106/15-22 від 03.06.2015, наданого Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, судами також встановлено, що у позичальника наявна заборгованість за простроченими відсотками в сумі 11.110,60 доларів США за період з 01.01.2010 по 31.10.2010. Доказів виконання позичальником свого обов'язку щодо погашення вказаної суми в матеріалах справи не міститься.

Разом з тим відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки права позивача за кредитним договором порушені 10.01.2010, а саме з моменту невиконання позичальником вимоги про дострокову сплату всієї суми боргу за кредитним договором (кредиту, відсотків, неустойки) в термін до 10.01.2010, то позовна давність, в межах якої позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором № 9 від 22.03.2005, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (3 роки), збігла через 3 роки від зазначеної дати.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом 23.12.2013, позивач пропустив строк позовної давності, а тому судами правомірно відмовлено в позові в частині стягнення заборгованості за простроченими процентами в розмірі 11.110,60 доларів США за період з 01.01.2010 по 31.10.2010.

Суди також встановили, що відповідно до п. 3.1.4, п. 3.1.6, п. 3.1.7 кредитного договору банк зобов'язаний нараховувати проценти за користування кредитом на суму фактичного залишку по позичковому рахунку.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази здійснення внутрішньобанківської операції з нарахування процентів позичальнику - ТОВ "Стар Софт" за кредитним договором, а саме: 383,03 доларів США заборгованості за процентами за період з 01.12.2014 по 17.12.2014, та 66.278,75 доларів США заборгованості за процентами з листопада 2010 року по 30.11.2014, які позивач просить стягнути згідно з позовними вимогами.

Таким чином позивач порушив умови кредитного договору та припинив нарахування відсотків, а тому у ТОВ "Стар Софт" відсутня вказана заборгованість за відсотками. Відтак колегія суддів погоджується з висновком судів щодо відмови у позові в цій частині.

Зважаючи на відсутність обов'язку щодо сплати відсотків відсутні і підстави для задоволення позову в частині стягнення 51.886,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом на предмет іпотеки.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судами в повному обсязі надано оцінку матеріалам справи та правомірно відмовлено в задоволенні первісного позову.

Як зазначалось вище, позивач за зустрічним позовом обґрунтовує його тим, що зміст кредитного договору № 9 від 22.03.2005 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 345 ГК України, оскільки в кредитному договорі відсутній строк кредитування, що на думку позивача, є підставою для визнання його недійсним в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 345 ГК України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як встановлено судами, сторони погодили строк надання та погашення кредиту. Так відповідно п. 1.1 кредитного договору № 9 від 22.03.2005, з врахуванням внесених змін, сторони погодили, що надання кредиту на загальну суму 942.000,0 доларів США буде здійснюватись траншами, на строк з "22.03.2005" по "22.03.2011" з встановленим графіком погашення суми основної заборгованості.

Зазначені обставини спростовують твердження позивача за зустрічним позовом щодо недосягнення згоди стосовно всіх істотних умов договору, а тому вказане свідчить про відсутність у суду підстав вважати спірний правочин таким, що не відповідає вимогам чинного на момент його укладання законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення як первісних, так і зустрічних позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 у справі № 921/1271/13-г/5 - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіО.А. Кролевець О.В. Попікова