ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 року Справа № 905/780/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"на рішенняГосподарського суду Донецької області від 07.06.2016та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016у справі№905/780/16 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 53 515,77 грн.за участю представників:від позивача:не з'явився,від відповідача:Чернобровкін І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення суми збитків у розмірі 53 515,77 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.05.2016 у справі №905/780/16 замінено відповідача у якості правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2016 у справі №905/780/16 (колегія суддів у складі: Кротінова О.В., Осадча А.М., Мельниченко Ю.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (колегія суддів у складі: Зубченко І.В., Попков Д.О., Радіонова О.О.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задоволені, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки в розмірі 53 515,77 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016 у справі №905/780/16 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Кролевець О.А.- головуючий, Владимиренко С.В., Попікова О.В.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 28.10.2016 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Владимиренко С.В. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №905/780/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.10.2016 у справі №905/780/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Попікова О.В.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є вимоги ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення збитків, завданих внаслідок незбереження відповідачем довіреного йому для перевезення вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між збитками та діями відповідача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.12.2014 між ТОВ "Метінвест Холдинг" (постачальник) та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір №МДМ-13.50-14-1291/127, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію виробництва ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", ПАТ "Донецккокс", ПАТ "Запорожкокс", ПАТ "МК "Азовсталь", на умовах, передбачених цим договором. Кількість, номенклатура ресурсів вказуються у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною (п .2.1. договору).

Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у специфікаціях згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 р. (п.3.1 договору).

Згідно з п. 3.12. договору право власності на ресурси та ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від постачальника до покупця від дати поставки ресурсів.

Відповідно до п. 3.4 договору датою поставки вважається дата календарного штемпелю станції вантажовідправника, вказана у залізничній накладній, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.

19.09.2015 на виконання зобов'язань за договором №МДМ-13.50-14-1291/127 від 31.12.2014 на адресу позивача за накладною №48474746 відправлено у напіввагонах №56419815, №56958838, №56956121, №52238466, №58939760, №56917578, №62257647 вантаж - кокс доменний.

На станції призначення залізницею було здійснено комісійне переважування спірних напіввагонів та виявлено недостачу вантажу, про що були складені комерційні акти БН №724243/1138 від 30.09.2015, БН №724244/1139 від 30.09.2015, БН №724245/1140 від 30.09.2015, БН №724246/1141 від 30.09.2015, БН №724247/1142 від 30.09.2015, БН №724248/1143 від 30.09.2015, БН №724249/1144 від 30.09.2015.

Відповідно до вказаних комерційних актів нестача складає: у напіввагоні №56419815 - 2950 кг, у напіввагоні №56958838 - 2600 кг, у напіввагоні №56956121 - 2900 кг, у напіввагоні №52238466 - 2200 кг, у напіввагоні №58939760 - 2500 кг, у напіввагоні №56917578 - 2100 кг, у напіввагоні №62257647 - 2600 кг.

Зазначені вище комерційні акти підписані належними особами відповідно до п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002.

За змістом ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача,псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно з ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Приписами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу,псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За приписами ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 №862/5083, встановлені норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто. Так, зазначеним пунктом передбачено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься до вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

На підставі наявної у матеріалах справи накладної суди попередніх інстанцій встановили, що спірний вантаж був відправлений у вологому стані.

В матеріалах справи міститься рахунок - фактура Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправник) №90503802 від 19.09.2015 щодо вартості коксу доменного.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчена належними доказами (комерційними актами), в той час як відповідачем не надано доказів втрати вантажу не з його вини, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми збитків з урахуванням вартості товару та норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 2% маси, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку щодо задоволення позову про стягнення з відповідача збитків (вартості недостачі товару) у заявленій позивачем сумі.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник вважає, що заміна відповідача у якості правонаступника ДП "Донецька залізниця" на ПАТ "Українська залізниця" відбулось із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція відхиляє вказані доводи скаржника, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (надалі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 вказаної Постанови визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця".

Відповідно до ст. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015 ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до реєстру внесено інформацію щодо юридичної особи - ПАТ "Українська залізниця" (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, буд.5; код ЄДРПОУ 40075815).

Таким чином, врахувавши положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також факт реєстрації ПАТ "Українська залізниця", положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця" перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".

При цьому, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. 104, 107 ЦК України, що вбачається з пункту 2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону. Зазначена норма не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і ДП "Донецька залізниця".

Крім того, правомірним є висновок апеляційного суду про те, що системний аналіз ч. 3, 9 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та послідовності дій зі створення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", визначеної Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014, дає підстави для висновку, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ "Українська залізниця" (у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду) мало хронологічно передувати державній реєстрації їх правонаступника (ПАТ "Українська залізниця"), тобто, моменту набуття ним статусу суб'єкта правовідносин у розумінні ст. 91, 92 ЦК України.

Разом з тим, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", які презюмуються достовірними, ПАТ "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця", що узгоджується і зі змістом ч. 2 п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", які не були змінені чи скасовані у встановленому діючим законодавством порядку на підтвердження наведених апелянтом аргументів щодо відсутності правонаступництва.

Отже, враховуючи положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", факт реєстрації ПАТ "Українська залізниця", положення статей 1, 2 статуту якого визначають положення щодо правонаступництва, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця" перейшли до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця".

За змістом ст. 25 ГПК України у разі, зокрема, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для заміни відповідача у якості правонаступника ДП "Донецька залізниця" на ПАТ "Українська залізниця".

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих рішення та постанови судів попередніх інстанцій колегія суддів не вбачає.

Таким чином, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та рішення Господарського суду Донецької області від 07.06.2016 у справі №905/780/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

О. Попікова