ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 910/22027/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід13.06.2017у справі№910/22027/16Господарського судуміста Києваза позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту КиєвудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс"третя особаДержавне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації"простягнення сумиза участю

- позивача:Гармашов Б.С. (довіреність від 06.02.2017)- відповідача:Козачук Ю.С. (довіреність від 04.07.2017),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (далі - відповідач) 608 957,35 грн. боргу за період з листопада 2014 року по квітень 2016 року, 105 342,38 грн. пені, 65 577,79 грн. інфляційних втрат та 18 268,72 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору щодо оплати орендних платежів за спірний період, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, на яку позивач нарахував відповідачу пеню та штраф відповідно до умов договору, а також інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не використала наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної норм матеріального і процесуального права, а згідно статті 11111 ч.2 п.4 цього кодексу у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2009 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 4476 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого, з урахуванням договорів про внесення змін до договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування строком до 30.09.2013, державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - майно), загальною площею 506,10 кв.м, розміщені на першому та другому поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків, за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі державного підприємства "Завод 410 Цивільної Авіації" (балансоутримувача), що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 30.09.2009.

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується до Державного бюджету України та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Також встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 у справі № 910/18971/13 скасовані рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 та відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до Регіонального відділення фонду державного майна України по м. Києву, за участю третіх осіб - Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" та Мінпромполітики про внесення змін до договору оренди від 30.09.2009 № 4476 щодо терміну дії його до 30.09.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2015 у справі № 910/20443/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" звільнити та повернути орендоване державне нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, загальною площею 506,10 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/20443/13, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 та Вищого господарського суду України від 30.03.2016, відстрочено до 12.01.2017 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2015, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та Вищого господарського суду України від 21.07.2015, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" на користь Державного бюджету України 236 186,80 грн. заборгованості з орендної плати за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року, відповідні суми пені, штрафу та інфляційних втрат, а рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 910/2360/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" на користь Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (балансоутримувача), заборгованості з орендної плати у розмірі 113 272,14 грн. за період з вересня 2015 року по лютий 2016 року.

Посилаючись на те, що відповідач в порушення умов договору оренди свої зобов'язання з оплати орендних платежів не виконав, позивач нараховав відповідачу заборгованість у розмірі 608 957,35 грн. за спірний період, 105 342,38 грн. пені, 65 577,79 грн. інфляційних втрат та 18 268,72 грн. штрафу.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що відповідач після закінчення договору оренди продовжує користуватися орендованим приміщенням, тому він повинен оплатити орендну плату за відповідний період, а також пеню, інфляційній втрати та штраф.

Однак судові рішення прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин справи виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем врегульовано договором, який за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1).

Відповідно до статті 763 цього Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1).

Частиною першою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Приписами статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1). Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.2).

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічне викладено у ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 вказаного кодексу, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1).

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що договір припинив свою дію 30.09.2013.

Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач посилався судам попередніх інстанцій на те, що у нього відсутні обов'язок із сплати орендної плати за зазначених у позові платежів оскільки він не отримує жодних послуг із оренди.

При цьому судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 у справі № 910/21198/13 було визнано право користування за відповідачем нежитловими приміщеннями, загальною площею 506,10 кв.м, що розміщені на 1-ому та 2-ому поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків, за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 94, які перебувають на балансі державного підприємства "Завод 410 Цивільної Авіації" до 30.09.2014 на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4476 від 30.09.2009, і у цій частині це рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, судами обох інстанцій не досліджувалось питання про те, чи припинялось користування відповідачем переданим йому в оренду нежитловим приміщенням у контексті тієї обставини, що вказаним вище судовим рішенням за ним визнано право користування нежитловими приміщеннями. Ці питання не знайшли свого відображення у судових рішеннях.

Відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частина перша статті 43 названого Кодексу містить вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ст.84 ч.1 п.3 цього кодексу обставини справи, встановлені місцевим господарським судом, вказуються в мотивувальній частині рішення суду, а встановлені судом апеляційної інстанції, згідно ст.105 ч.2 п.7 вказаного кодексу, в постанові.

Оскільки суди обох інстанцій припустились порушень вказаних норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а з'ясування цих обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів, за наслідками скасування судових рішень справу належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 у справі №910/22027/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук