ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року Справа № 904/5320/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіДанилова М.В., Данилова Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 рокуу справі№ 904/5320/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПрокурора Дніпровського району міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд"простягнення збитків у сумі 93 569, 78 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- прокуратури:Хорс К.В. посвідчення № 042931 від 15.04.2016, Безкоровайний Б.О. посвідчення № 036984 від 22.12.2015,- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дніпровського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд" (далі за текстом - ТОВ "Агропромбуд") про стягнення збитків у сумі 93 569, 78 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року в задоволенні позовних вимог прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська, заявлених в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Дніпродзержинська міська рада звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року у справі № 904/5320/15 апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 року у справі № 904/5320/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Агропромбуд" на користь Дніпродзержинської міської ради збитки у сумі 93 569, 60 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Агропромбуд" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року, а рішення господарського Дніпропетровської області від 03.09.2015 року у справі № 904/5320/15 залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. 20 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 28.03.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Фролової Г.М., Ходаківської І.П. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд" прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.04.2016 року № 08.03-04/1360, у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. на лікарняному та відпусткою судді Фролової Г.М., призначено проведення автоматичної зміни складу суду колегії суддів у судовій справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/5320/15.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.04.2016 року у справі № 904/5320/15, у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. на лікарняному та відпусткою судді Фролової Г.М., сформовано склад колегії суддів: Яценко О.В. - головуючий, Данилова М.В., Данилова Т.Б.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9578429 від 16.01.2006 року та інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.04.2014 року відповідачеві на праві власності належать будівля торгових павільйонів з навісом, торговий навіс і туалет, які знаходяться за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, 1Ж. Підставою виникнення права власності визначено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2005 року.

Судами досліджено, що у 2007-2008 роках ТОВ "Землеустрій" на замовлення ТОВ "Агропромбуд" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Агропромбуд" за адресою: б-р Героїв, 1Ж, Дніпровський район, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, загальною площею 0, 4110 га для розміщення будівлі торгових павільйонів з навісом, торгового навісу і туалету (міні-ринку) з кадастровим номером 1210400000:01:008:0174

Також судами встановлено, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2008 року № 395-22/V "Про набуття (припинення) юридичними та фізичними особами права користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення, які надаються у користування по матеріалах інвентаризації" вирішено надати відповідачу у користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, 1Ж, площею 0, 4110 га, під фактичне розміщення будівлі торгових павільйонів з навісом, торгового навісу і туалету (міні-ринку) (код цільового використання землі 1.11.3) строком на 3 роки; укласти договір оренди земельної ділянки та затвердити право користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2008 року № 395-22/V зобов'язано землекористувачів, у тому числі і відповідача, оформити документи на право користування земельними ділянками Дніпродзержинському міському управлінні земельних ресурсів (п. 5.1.); протягом тридцяти днів після прийняття цього рішення укласти в департаменті містобудування міської ради в установленому порядку договір оренди земельної ділянки (підпункт 5.2.); звернутись до відповідного органу для здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (підпункт 5.4.).

Доказів укладення між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки площею 0, 4110 га на підставі вказаного рішення міської ради матеріали справи не містять.

Судами також досліджено, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.04.2011 року № 94-07/VІ "Про продовження (поновлення) права користування земельними ділянками", зокрема, відповідачу було продовжено (поновлено) право користування на умовах оренди земельною ділянкою за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, 1Ж, загальною площею 0, 4110 га для розміщення будівлі торгових павільйонів з навісом, торгового навісу і туалету (міні-ринку) строком на 10 років.

Зазначеним рішенням зобов'язано землекористувачів, у тому числі і відповідача, протягом 30 днів після прийняття цього рішення укласти (переукласти) в управлінні земельних відносин міської ради у встановленому порядку договори оренди земельних ділянок (додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок) (п. 3.1.); звернутись до відповідного органу для здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3.2.).

Відповідно до п. 4.3. цього рішення використовувати земельні ділянки до здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки забороняється.

Докази укладення між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки площею 0, 4110 га на підставі вказаного рішення міської ради в матеріалах справи також відсутні.

Суди встановили, що 25.11.2013 року та 27.10.2014 року посадовими особами відділу самоврядного контролю департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради здійснено обстеження спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: бульвар Героїв 1Ж, м. Дніпродзержинськ, площею 0,4110 га, та складені за місцем знаходження земельної ділянки акти обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки.

Вказаними актами встановлено, що на момент обстеження за зазначеною адресою розміщено будівлі торгових павільйонів, які використовуються відповідачем в комерційних цілях для розміщення міні-ринку. Договір оренди земельної ділянки на момент обстеження не оформлено.

12.02.2015 року відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, утвореної відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005 року № 84 з подальшими змінами у складі, про що складено відповідний протокол від зазначеної дати

За результатами роботи комісії складено акт про визначення розміру збитків від 12.02.2015 та встановлено, що відповідач у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року без оформлення правовстановлюючих документів та внесення орендної плати за користування землею використовував земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, бульвар Героїв, 1Ж, площею 0, 4110 га, чим завдав міському бюджету збитків в загальному розмірі 93 569, 78 грн.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 24.03.2015 року № 55 затверджено Акт про визначення розміру збитків від 12.02.2015 року.

Цим же рішенням виконавчого комітету відповідчу рекомендовано відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-денного строку з дня прийняття означеного рішення.

Встановлено судами і те, що 27.03.2015 року відповідача повідомлено про прийняте виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради рішення від 24.03.2015 року № 55 та про необхідність відшкодування суми збитків.

Між тим, вказана вимога відповідачем була залишена без задоволення; збитки у добровільному порядку ним не відшкодовані.

Господарський суд апеляційної інстанції в процесі розгляду спору встановив наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, що визнав підставою для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська, заявлена в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради про стягнення з ТОВ "Агропромбуд" 93 569, 78 грн. збитків.

Підставою для нарахування збитків стало використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів (договору оренди) і невнесення орендної плати за користування ними.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Отже, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою вказаним Порядком.

При вирішенні спорів за позовом органу місцевого самоврядування про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) з особи, яка набула у власність будівлю чи споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, враховуються загальні положення ст. 22, глави 82 Цивільного кодексу України. При цьому з'ясовуються причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.

Згідно з приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі № 5023/3993/12(5023/9057/11) та від 07.10.2015 року у справі № 916/3371/14.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди попередніх інстанцій установили, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу та використовується ним у підприємницькій діяльності; що рішеннями ради від 27.05.2008 року № 395-22/V та від 29.04.2011 року № 94-07/VІ відповідачу надавалася в оренду спірна земельна ділянка та було зобов'язано останнього у місячний строк укласти (переукласти) договір оренди і зареєструвати його в установленому законодавством порядку.

Проте, як встановив суд апеляційної інстанції, вказаного відповідачем вчинено не було; у встановлені терміни договір оренди землі з власником укладений не був; орендна плата за користування земельною ділянкою відповідачем у спірному періоді не вносилася.

Отже, відповідач користувався зазначеною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Як вже зазначалося, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд встановив наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, як то: факт порушення відповідачем вимог земельного законодавства, причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою відповідача, збитки, що позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір збитків у вигляді упущеної вигоди нараховано і визначено у відповідності до вказаного Порядку.

Водночас частково задовольняючи позов та відмовляючи у стягненні 0, 18 грн. збитків, суд апеляційної інстанції встановив, що при розрахунку та визначенні розміру збитків, які підлягають стягненню з відповідача, помилково врахована нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка не відповідає даним про відповідну оцінку згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що діяла у 2012 році.

Відсутності свої вини у спричиненні збитків, і це також встановив суд апеляційної інстанції, відповідач не довів.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача збитків у сумі 93 569, 60 грн.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року у справі № 904/5320/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 року у справі № 904/5320/15 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова Т.Б. Данилова