ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 910/8743/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач)суддів :Корсака В.А., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.09.2016у справі№ 910/8743/15-ггосподарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енбра"доКомунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"простягнення 32 984,85грн

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:Данильченко І.П. - директор Науменко С.В. (довіреність №03 від 01.03.2016), Бойченко В.М. (довіреність №06 від 01.10.2016) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С.М.) від 14.03.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.) від 07.09.2016, у справі №910/8743/15-г позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Дирекція замовника з правління житловим господарством Дарницького району міста Києва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енбра" основний борг 30088,00грн, пеню в розмірі 2605,69грн, три відсотки річних в розмірі 269,25грн, судовий збір в розмірі 1825,90грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 912,95грн, судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2191,08грн; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.907 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енбра" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" про стягнення 32984,85грн заборгованості за договором про надання послуг. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в період з серпня по грудень 2014 року, на виконання умов Договору, надав відповідачу послуги на загальну суму 30300,00грн, які відповідачем не оплачені.

Судами встановлено таке.

23.01.2013 між Комунальним підприємством "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енбра" (виконавець за договором, позивач у справі) укладено договір №11 надання послуг з технічного обслуговування приладів комерційного обліку теплової енергії ( далі Договір, а.с.9-12 т.1), відповідно до п.1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язався надати послуги з технічного обслуговування приладів комерційного обліку теплової енергії, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги відповідно до умов цього договору. Обсяг надання послуг визначається відповідно до переліку вузлів обліку теплової енергії, зазначених у додатку №1.

Додатковою угодою №1 від 10.02.2014 до Договору сторони внесли зміни до нього, а саме п.3.3., 10.1. виклали в наступній редакції: "п.3.3. Загальна вартість договору становить 230684,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 38 447,33грн. п.10.1. Договір набирає чинності з 23.02.3013 і діє до 31.12.2014, а в частині проведення взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.".

Згідно з п.3.2. Договору ціна одноразової послуги з технічного обслуговування одного приладу комерційного обліку теплової енергії на місяць становить 202,00грн, у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.5.1 Договору місце надання послуг - м. Київ, Дарницький район.

Виконавець щомісяця протягом дії договору здійснює технічне обслуговування приладів обліку теплової енергії та вживає всі заходи щодо зняття показань приладів теплової енергії згідно з додатком №1 до цього договору.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що виконавець надає замовнику підписані уповноваженою особою ТОВ "Євро-реконструкція" відомості обліку споживання теплової енергії та до 3 числа наступного за звітним місяцем надає замовнику акти виконаних робіт, у яких зазначена кількість приладів обліку теплової енергії, відомості на які надані для розрахунків до ТОВ "Євро-реконструкція". Сторони протягом 3 днів, після надання актів, підписують акти про виконані послуги.

Відповідно до п.4.2. Договору підставою для здійснення оплати за послуги, що надаються у відповідності до договору є підписаний сторонами акти виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний поводити оплату наданих послуг щомісячно, протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт (п.4.3. Договору).

Відповідно до пунктів 6.1.1. та 6.1.3. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги та сплатити вартість послуг у порядку, передбаченому договором.

Спір у даній справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем наданих ТОВ "Енбра" послуг за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року.

Так, позивач вказує, що ним за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року на виконання умов договору №11 від 23.01.2013 були надані послуги на загальну суму 30 300,00грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 та актами приймання виконаних будівельник робіт: №ОУ-34 за серпень 2014 року від 27.08.2014 на суму 5252,00 грн; №ОУ-39 за вересень 2014 року від 23.09.2014 на суму 4646,00 грн; №ОУ-54 за жовтень 2014 року від 28.10.2014 на суму 4848,00 грн; №ОУ-62 за листопад 2014 року від 25.11.2014 на суму 10706,00 грн; №ОУ-68 за грудень 2014 року від 29.12.2014 на суму 10100,00 грн (а.с.17-36 т.1).

Вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт не були підписані відповідачем.

В обґрунтування своєї відмови від підписання актів у період з серпня 2014 року по грудень 2014 року Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" посилається на направлені позивачу листи №45/1738 від 20.08.2014, №45/1755 від 22.08.2014 (а.с.81-82 т.1), №45/1831 від 02.09.2014 (а.с.88 т.1), №45/2151 від 27.10.2014 (а.с.98 т.1), №45/2200 від 03.11.2014 (а.с.100 т.1), №45/2451 від 25.11.2014, №45/2789 від 22.12.2014 (а.с.105 т.1), якими відповідач повідомляв ТОВ "Енбра" про те, що з серпня 2014 року показники будинкових засобів обліку теплової енергії на гаряче водопостачання знімати не потрібно, оскільки у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України 10.04.2014 Закону України №1198-VII, яким внесено зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" теплопостачальні організації ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Євро-Реконструкція", як виконавці послуг, з 01.07.2014 укладають прямі договори з населенням на послуги з теплопостачання та не проводять нарахувань по тепловій енергії Комунальному підприємству "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва", а відтак вони самі й забезпечують облік спожитої теплової енергії.

З вищезазначених листів відповідача вбачається, що ним відомості про зняття показників теплолічильників та акти виконаних робіт, які були направлені позивачем за спірний період, повернуті позивачу без підпису.

За твердженням відповідача, направивши лист №45/1738 від 20.08.2014 (а.с.81 т.1) у серпні 2014 року, він в односторонньому порядку відмовився від договору №11 від 23.01.2013, а тому вважає, що з серпня 2014 року договір було розірвано і у позивача не було підстав для його виконання.

Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору №11 від 23.01.2013 вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За загальним правилом відповідно до статті 188 ГК України зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Приписами ст.907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Отже, вищенаведена стаття ЦК України надає сторонам право на одностороннє розірвання договору надання послуг або на підставах, встановлених ЦК України та законом, або на підставах та у порядку, визначених ними у договорі.

Зі змісту Договору (п.6.4.2.) вбачається, що право на одностороннє розірвання договору було надано лише виконавцю послуг, тобто позивачу у справі, у разі невиконання зобов'язань замовником, повідомивши про це замовника у строк тридцять днів до передбачуваної дати розірвання договору.

У пункті 11.4. договору сторони на основі вільного волевиявлення визначили, що зміни, доповнення розірвання договору, оформлюється в письмовій формі та підписується уповноваженими представниками обох сторін.

Таким чином, сторонами в укладеному договорі обумовлено, що розірвання договору (в тому числі і по факту односторонньої відмови) повинно бути оформлено письмово та підписано уповноваженими представниками обох сторін.

Судами встановлено, що матеріали справи не містять підписаного сторонами документу про розірвання договору, сторонами також не надано доказів розірвання договору у судовому порядку на вимогу будь-якої сторони відповідно до ст.188 ГК України.

Листом №45/1738 від 20.08.2014 "КП "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" повідомила, що з серпня по грудень 2014 року показники будинкових засобів обліку теплової енергії знімати не потрібно. Про зняття показників тепло лічильників на опалення, буде повідомлено додатково."

Враховуючи, що за оцінкою судів зазначений лист не містить безпосереднього твердження про відмову від договору, з посиланням на відповідні, визначені законом та договором нормативні обґрунтування таких дій, а також те, що умовами договору не передбачено права замовника на односторонню відмову від зобов'язання, доводи скаржника про безпідставність незастосування судами приписів ст.907 ЦК України, у зв'язку із надсиланням відповідачем листа №45/1738 від 20.08.2014, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Окрім того, за оцінкою судів зі змісту направлених на адресу позивача інших листів комунального підприємства вбачається також лише його повідомлення про відсутність необхідності у знятті показників будинкових засобів обліку теплової енергії на гаряче водопостачання та відмову від підписання актів, відомостей про зняття показників тепло лічильників, направлених на його адресу. При цьому, жодного посилання на одностороннє розірвання договору, наслідки такого розірвання для сторін чи пропозицію щодо підписання угоди про розірвання договору у відповідності до п.11.4. Договору, ст.188 ГК України направлені листи не містять. Про відсутність волевиявлення на розірвання Договору в односторонньому порядку свідчить і те, що виконаця замовником проінформовано про додаткове повідомлення про зняття показників тепла.

З огляду на вищенаведене, доводи Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" щодо одностороннього розірвання Договору є безпідставними, а враховуючи, що Додатковою угодою №1 від 1 сторони продовжили дію договору до 31.12.2014, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що у період з серпня 2014 року по грудень 2014 року (спірний період) Договір був чинним та був підставою для виникнення у позивача обов'язку надавати визначені послуги та виникнення у відповідача зустрічного обов'язку їх прийняти та оплатити.

Відповідно до п.5.4. Договору виконавець надає замовнику підписані уповноваженою особою ТОВ "Євро-Реконструкція" відомості обліку споживання теплової енергії та до 3 числа наступного за звітним місяцем надає замовнику акти виконаних робіт, у яких зазначена кількість приладів обліку теплової енергії, відомості на які надані для розрахунків до ТОВ "Євро-реконструкція". Сторони протягом 3 днів, після надання актів, підписують акти про виконані послуги. Тобто, згідно умов договору на позивача у справі покладений обов'язок не лише знімати показники приладів обліку, але і надавати зазначені відомості ТОВ "Євро-Реконструкція" з подальшим наданням зазначених відомостей замовнику - відповідачу у справі.

Судами встановлено, що в матеріалах справи наявні: листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енбра", адресовані ТОВ "Євро-Реконструкція", до яких позивачем у справі додавались звіти (відомості) споживання теплової енергії за спірний період; листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Енбра", адресовані Комунальному підприємству "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва", направлені позивачем та прийняті відповідачем у період з серпня 2014 року по грудень 2014 року, з яких вбачається, що на виконання взятих на себе зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю "Енбра" направляло для підпису відомості споживання з вузлів обліку теплової енергії, довідку про виконані роботи та акти виконаних робіт. Надання зазначених документів за оцінкою судів підтверджується і самим відповідачем, зокрема, у листі №45/1777 від 26.08.2014 (а.с.96 т.1) зазначено, що Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" отримані відомості про зняття показників теплолічильників повертає позивачу без підпису.

Таким чином, враховуючи підтвердження і самим відповідачем факту надання ТОВ "Енбра" відомостей показників приладів обліку теплової енергії, зазначене спростовує твердження відповідача про недопуск представників позивача до приладів обліку та невиконання ним обов'язку зі зняття таких показників, їх направлення як теплопостачальній організації, так і відповідачу, як замовнику за договором.

Доводи скаржника про те, що надані до матеріалів справи відомості (звіти) обліку показників лічильників щодо споживання теплової енергії не можуть вважатись доказами у справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" були правомірно відхилені попередніми судовими інстанціями, враховуючи те, що чинним законодавством України, так само як і договором не встановлено обов'язкової форми, в якій повинні надаватись зазначені відомості, а визначено лише, що такі відомості повинні бути подані позивачем та прийняті теплопостачальною організацією, та в подальшому направлені замовнику. А як вбачається із матеріалів справи, відомості споживання теплової енергії, які були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Енбра" у спірний період, були прийняті третьою особою для проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, та згідно листування між позивачем та відповідачем такі відомості були направлені і Комунальному підприємству "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва".

Згідно п.4.2. Договору підставою для здійснення оплати позивачу за надані послуги є підписаний сторонами акт виконаних робіт.

При цьому, оскільки попередніми судовими інстанціями на підставі оцінки всіх повідомлених сторонами обставин та поданих на їх підтвердження доказів в їх сукупності було встановлено факт реального виконання позивачем зобов'язань за Договором та відповідно існування у відповідача зобов'язання з їх прийняття та оплати, непідписання актів виконаних робіт (за наявності інших доказів виконання послуг) само по собі не може свідчити про ненадання таких послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Енбра" та не спростовує підстав заявленого позову.

Враховуючи вищезазначене та приписи ст.254 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про обґрунтованість стягнення з відповідача 30088,00грн боргу.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.7.3. Договору у випадку прострочення оплати на строк більший за вказаний в п.4.3. договору, замовник сплачує виконавцю за кожний день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлений судами факт прострочення відповідачем оплати вартості наданих послуг та здійснений місцевим судом перерахунок пені та 3% річних, колегія суддів вважає правомірним висновки судів про часткове задоволення вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енбра" 2605,69грн пені та 269,25грн 3% річних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст.ст.1115, 1117 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди першої та апеляційної інстанцій не припустились порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі №910/8743/15-г залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді В. Корсак

О. Яценко