ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року Справа № 922/3382/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючий, суддяЯценко О.В., суддівСибіги О.М., Ходаківської І.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі№ 922/3382/16Господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 56667,84грн,

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Волощук П.Ю.,- відповідача:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" 06.10.2016 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення боргу у розмірі 56667,84грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2016 (суддя Бринцев О.В.) у позові відмовлено повністю з підстав недоведення позивачем правомірності проведення позачергової повірки вузла обліку газу та відсутності у спірних правовідносинах господарського правопорушення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 (колегія суддів: Пелипенко Н.М., Камишева Л.М., Тихий П.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2016 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" 56667,84грн основного боргу, 1378,00грн судового збору за подання позовної заяви та 1515,80грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанову мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 56667,85грн за природний газ, спожитий в лютому-березні 2015 року на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013.

Не погоджуючись а постановою апеляційної інстанції Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та залишити в силі рішення Господарського суду першої інстанції.

Заявник вважає, що оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності суперечливих питань щодо технічних характеристик ЗВТ, доказів, письмового повідомлення його про перевірку ЗВТ, Акту про виявлені порушення в роботі ЗВТ, доказів повноважень особи, що підписала Акт про демонтаж лічильника газу з боку Позивача, доказів погодження його з обсягом перерахованого споживчого газу у спірний період, вважає, що позивач без належних правових підстав порушив його право власності на вказаний ЗВТ, позбавивши його можливості фактично володіти власною річчю та споживати її корисні властивості, тобто використовувати для обліку протранспортованого та спожитого газу, а також з порушенням закону здійснив його позачергову повірку.

Заявник стверджує, що представник Позивача ОСОБА_6., в порушення вимог закону, підписав Акт № 34 від 05.03.2015, як за представника ПАТ "Харківміськгаз", так і за нього, в графі "представник споживача" крім підпису ОСОБА_6, стоїть підпис невідомої йому особи - ОСОБА_7. Також, скаржник наголошує, що зазначений Акт він не підписував та не отримував. А надані Позивачем докази про отримання Акту ніби то його представником за довіреністю - Гуменюк, не відповідають дійсності оскільки хто така Гуменюк, йому не відомо.

Позивачем було подано заперечення на касаційну скаргу в якому останнім було зазначено, що спірні правовідносини між сторонами регулюються "Правилами користування природним газом для юридичних осіб", затверджених Постановою НКРЕ №1181 від 13.09.2012 зокрема п.п. 3.12, 3.12.1, 3.12.2, 3.12.3, 3.12.4 та "Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затверджені наказом Мінпаливенерго України №618 від 27.12.2005 зокрема п.п.5.13, 5.13.1, б5.13.2, 8.1, 8.2., а тому на думку позивача касаційна скарга підлягає залишенню без розгляду, а постанова суду апеляційної інстанції є законною.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2017.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи; протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначений склад колегії: Яценко О.В., Сибіга О.М., Ходаківська І.П..

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.09.2013 між ПАТ "Харківгаз" (постачальником) та ФОП ОСОБА_4 (споживачем) укладено договір № 14П-ПРФ-242-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом 2013 р. здійснювати споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язався оплачувати вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 10-13).

На виконання п. 1.2.1 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 в Додатку 1 до зазначеного договору сторони визначили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання, згідно якого на об'єкті споживача - ФОП ОСОБА_4, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, установлено прилади обліку газу TZ/FLUXI G 160 DN 80 та G10 РЛ № 510485 (а.с. 14).

В п. 10.1 зазначеного договору сторони визначили строк дії договору до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Пунктом 10.1.1 вказаного договору сторони передбачили можливість продовження дії договору на аналогічний строк, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони переоформляють Додаток 2 до договору щодо договірних обсягів постачання природного газу на продовжений термін.

Додатковою угодою від 24.12.2013 (а.с. 16) до договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 сторони подовжили дію договору на 2014 рік та визначили договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік по місяцях.

Згідно з п.п. 5.1, 5.7, 5.9 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 (далі - Правила № 618), які регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, визначено, що постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку, за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації відповідає власник комерційного вузла обліку газу.

Судом встановлено, що лічильник газу РЛ G-10 заводський № 510485, власником якого є відповідач - ФОП ОСОБА_4, повірений в установленому порядку, що підтверджується Свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № Ч-25.05/47 від 25.05.2012, виданим Державним підприємством "Харківський регіональний науковий виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", відповідно до якого лічильник газу побутовий РЛ G-10 заводський № 510485, виробник Ямполь, на підставі результатів повірки 2012 р. визнано придатним до застосування, ДСТУ 3336-96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги". Зазначене Свідоцтво є чинним до 25.05.2017 (а.с. 82).

Тобто, на час проведення позачергової повірки в лютому 2015 р. минула половина міжповірочного інтервалу.

Умовами п.п. 3.4, 3.4.1 договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 передбачено право постачальника перевіряти роботу вузлів обліку, установлених на території об'єктів споживача, вимагати позачергової перевірки ЗВТ спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, розташованих на території споживача.

В п. 5.2.2 зазначеного договору сторони визначили, що постачальник має право безперешкодного доступу до газоспоживного обладнання, газопроводів та вузлів обліку газу на території споживача.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Постачальник (позивач у справі) листом від 23.02.2015 № 413/16 (а.с. 24-25) повідомив відповідачу про те, що 23.02.2015 на об'єкті по АДРЕСА_1 буде знято вузол обліку природного газу для проведення позачергової повірки, та просив надати допуск на об'єкт та забезпечити присутність відповідальної особи від споживача.

23.02.2015 о 14:00 год. представниками позивача у присутності представника відповідача на об'єкті, розташованому по АДРЕСА_1, лічильник газу РЛ G-10 заводський номер 510485 з показниками 03248 кв.м демонтовано, запломбовано та направлено на позачергову повірку до лабораторії з ТО та ремонту ЗВТ, про що складено Протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 23.02.2015 (а.с. 43-44).

Крім того, судами встановлено, що Протоколом щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку від 23.02.2015, представник споживача дозволив провести позачергову повірку лічильника без його участі, але направити лічильник газу самостійно до лабораторії з ТО та ремонту ЗВТ відмовився, тому лічильник направлено до лабораторії представниками постачальника. Крім того, в протоколі попереджено споживача, що нарахування за спожитий газ з 23.02.2015 14:00 год. буде проводитись за середніми показниками поточного місяця.

За результатами позачергової повірки було встановлено факт непридатності лічильника газу марки РЛ G-10 заводський № 510485, власником якого є ФОП ОСОБА_4, що підтверджується Довідкою про непридатність засобу вимірювальної техніки № ХГ/01947 від 24.02.2015, виданою Державним підприємством "Харківський регіональний науковий виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" (а.с. 45). З Довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки № ХГ/01947 від 24.02.2015 вбачається, що підставою для визнання непридатним до роботи лічильника газу побутового РЛ G-10 заводський № 510485 визначено те, що основна відносна похибка перевищує допустимі межі.

Після повірки 05.03.2015 о 09:30 год. лічильник газу РЛ G-10 заводський № 510485 установлено та опломбовано на об'єкті споживача, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, з показниками 03249 кв.м., про що складено Акт № 34 від 05.03.2015 (а.с. 28).

Таким чином, довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки № ХГ/01947 від 24.02.2015, видана Державним підприємством "Харківський регіональний науковий виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації", є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ. Оскільки, у відповідності до п. 12.10 Правил № 618, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань обсягу газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна), який може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу в порядку, передбаченому в п. 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Позивачем проведено технічні розрахунки споживання природного газу неопломбованого газового обладнання відповідача від 01.03.2015 за період з 01.02.2015 по 01.03.2015 (а.с. 46) та від 06.03.2015 за період з 01.03.2015 по 05.03.2015 (а.с. 47), згідно з яких відповідачу нараховано 6,075 тис. куб.м - з 01.02.2015 по 01.03.2015 та 1,402 тис. куб.м - з 01.03.2015 по 05.03.2015 (до моменту встановленого лічильника газу). Позивачем на підставі проведених технічних розрахунків споживання природного газу неопломбованого газового обладнання відповідача від 01.03.2015 та від 06.03.2015 та з урахуванням даних коректора (а.с. 26-27) складено акти прийому-передачі газу № 02 від 28.02.2015 за лютий 2015 р. (а.с. 19) та № 03 від 31.03.2015 за березень 2015 р. (а.с. 18). Відповідно до зазначених актів, відповідачем у лютому 2015 року спожито 10,699 тис. куб.м. природного газу, що складає 79904,93 грн та у березні спожито 5,907 тис. куб.м., що складає 67277,42грн.

Супровідним листом від 29.03.2016 за № 645/06 ПАТ "Харківгаз" було направлено для підписання відповідачу акти прийому-передачі газу: № 02 від 28.02.2015 та № 03 від 31.03.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.04.2016 (а.с. 21-23).

Відповідач вищезазначені акти не підписав і позивачу не повернув.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості в сумі 56667,85 грн за природний газ, спожитий в лютому-березні 2015 року на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013.

Касаційна інстанція визнає правомірними мотиви суду апеляційної інстанції, якими та керувалась, задовольняючи позовні вимоги, та в обґрунтування підстав визнання висновків вірними зазначає наступне.

Згідно з п.п. 2.6-2.8 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаними сторонами актами приймання-передачі газу, що оформлюються згідно з даними вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до Договору. Вказані акти складаються постачальником у 2-х примірниках та направляються на підпис споживачу, який повертає постачальнику 1 підписаний примірник акту або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У випадку неповернення споживачем підписаного акту приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до п. 2.9 зазначеного договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п. 5.12 Правил № 618 та п. 3.12.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ, сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

За приписами п. 12.1 Правил № 618, перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору.

Відповідно до п. 12.3 Правил № 618, у випадку, коли власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перевірки здійснюються представниками облікової організації.

Згідно з п. 12.3 Правил № 618, перевірки комерційних вузлів обліку газу поділяються на планові (за затвердженим обліковою організацією і споживачем графіком) та позачергові (у разі виробничої необхідності, як правило, за наявності розбалансів між кількістю протранспортованого і реалізованого газу).

П. 5.13 Правил № 618 передбачено, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: - тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); - непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; - наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

У пункті п. 5.13.1 Правил № 618 вказано, що перерахунки об'єму про транспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводять за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Відповідно до п. 5.13.2 Правил № 618, якщо власником комерційного вузла обліку є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Таким чином, за час відсутності ЗВТ, взятого на повірку, перерахунок спожитого газу за період відсутності ЗВТ здійснюється не за фактично використаний газ, а за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Умовами п.п. 3.4, 3.4.1 договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 передбачено право постачальника перевіряти роботу вузлів обліку, установлених на території об'єктів споживача, вимагати позачергової перевірки ЗВТ спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку, розташованих на території споживача.

В п. 5.2.2 зазначеного договору сторони визначили, що постачальник має право безперешкодного доступу до газоспоживного обладнання, газопроводів та вузлів обліку газу на території споживача.

Отже, відповідно до умов п.п. 3.4, 3.4.1 договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 та п.п. 5.12, 12.1, 12.3 Правил № 618 та п. 3.12.1 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181, постачальник - ПАТ "Харківгаз" має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених на території об'єктів споживача - ФОП ОСОБА_4

Ні умовами договору на постачання природного газу від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013, ні Правилами № 618, ні Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими Постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181 не передбачена обов'язковість наявності ознак зовнішніх недоліків, несправності або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ для проведення його позачергової повірки.

На підставі викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду правомірно задовольнила вимоги позову про стягнення з відповідача 56667,84 грн за природній газ, спожитий на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.09.2013 № 14П-ПРФ-242-2013 у період з 01.02.2015 по 05.03.2015.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлених обставин проведення повірки лічильника та її результатів, тому на правильність правових висновків суду апеляційної інстанції не впливають, зводяться до вимог заперечити правильність висновків суду на підставі встановлення інших обставин, що виходить за межі касаційного перегляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі № 922/3382/16 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіО.М. Сибіга І.П. Ходаківська