ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 910/21209/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представника відповідача В. Обухова (дов. від 21.01.16), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаянські мінеральні води" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2016 року у справі № 910/21209/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шаянські мінеральні води" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмортранс 1" про стягнення 60 753 грн 85 коп.,

УСТАНОВИВ: У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шаянські мінеральні води" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмортранс 1" про стягнення 23 332 грн 60 коп. основного боргу, 13 677 грн 98 коп. пені, 4 866 грн 52 коп. штрафу, 17 409 грн 98 коп. інфляційних втрат і 1 466грн 77 коп. річних з підставі неналежного виконання умов договору поставки від 1 червня 2013 року № 20.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 9 вересня 2015 року (суддя М. Якименко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаянські мінеральні води" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 47 32 33 41 43 Господарського процесуального кодексу України та передати справу на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгмортранс 1" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 червня 2013 року сторони уклали договір поставки № 20 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався передати, а відповідач (покупець) прийняти та сплатити вартість товару, що вказуються в накладних.

Умовами договору сторони погодили, що асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами в замовленні згідно розділу 5 цього договору та зазначаються у накладних; якість товару має відповідати стандартам, технічним умовам, санітарним, гігієнічним та іншим нормам чинного законодавства, що встановлюють вимоги до якості даного виду товару; продавець гарантує відповідну якість товару; якість товару засвідчується гігієнічним висновком та сертифікатом якості (якісним посвідченням); покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар на умовах і в термін згідно даного договору; обов'язок постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі товару у власність покупця; право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової накладної; факт отримання товару належним представником покупця підтверджується належним чином оформленою сторонами видатковою, чи товарно-транспортною накладною, незалежно від наявності (відсутності) у представника покупця довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; покупець зобов'язується оплатити кожну партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту його одержання; покупець зобов'язується оплачувати товар у відповідності з обов'язковою вказівкою в призначенні платежу накладної та даного договору (пункти 2.1, 2.2, 3.2.1, 5.4, 7.5, 8.3, 8.4 договору).

Позивач поставив товар на загальну суму 24 332 грн 60 поп., проте відповідач сплатив лише 1 000 грн, що й спричинило спір.

Згідно з приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами частин 4 і 5 статті 268 Господарського кодексу України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У порушення пункту 2.2 договору, позивач не надав відповідачу гігієнічний висновок та сертифікат якості (якісне посвідчення) товару.

В процесі зберігання товару (мінеральна вода) у пляшках виявлено осад і за згодою сторін товар було повернуто продавцеві, що підтверджується видатковими накладними: від 2 серпня 2013 року № 7 на суму 6 435 грн; від 2 серпня 2013 року № 8 на суму 13 352 грн 60 коп.; від 2 серпня 2013 року № 9 на суму 3 545 грн., які були підписані сторонами та скріплені їх печатками, за винятком використаних відповідачем 400 пляшок на суму 1000 грн.

За таких обставин господарські суди дійшли висновку про відсутність у відповідача простроченої заборгованості за договором, а отже підстав для застосування санкцій, стягнення інфляційних втрат і річних.

Твердження позивача про те, що накладні про повернення поставленого товару, надані відповідачем, є підробленими, а тому не є належними доказами відсутності заборгованості у відповідача за договором поставки, господарські суди визнали безпідставними, оскільки видаткові накладні про повернення товару були підписані з боку позивача та скріплені печаткою підприємства. При цьому позивач не надав господарським судам доказів втрати, підробки печатки чи передачі штампу третій особі.

Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2016 року у справі № 910/21209/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шаянські мінеральні води" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець