ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 921/377/16-г/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Теребовлянської міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017у справі№921/377/16-г/17 Господарського суду Тернопільської областіза позовомТеребовлянської міської радидо Теребовлянського районного споживчого товариствапро визнання недійсним державного акта від 12.02.2001 року, серії І-ТР №001696 на право постійного користування землеюУ судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Теребовлянська міська рада (далі - позивач, міськрада) звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Теребовлянського районного споживчого товариства (далі - відповідач, Теребовлянське РайСТ ) про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Паращука, 7 в м.Теребовлі, площею 0,6956га від 12.02.2001 року серії І-ТР № 001696.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що згідно отриманої інформації у відділі Держгеокадастру у Теребовлянському районі (від 12.05.2016р. №18- 1915-99,6-386/2-16), встановлено, що у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею відсутні записи щодо видачі та реєстрації державного акта на право постійного користування землею І-ТР №001696 Теребовлянському РайСТ. Документація, яка передбачена Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, необхідна для отримання акта на право постійного користування земельною ділянкою, відсутня. На даний час, межі земельної ділянки, відповідно до Державного акта не визначені в натурі (на місцевості), а тому Теребовлянське РайСТ не вправі приступати до використання земельної ділянки, пл.0,6956га по вул.Паращука, 7 в м.Теребовля.

Відтак позивач вважав, що Теребовлянське районне споживче товариство здійснює користування спірною земельною ділянкою без законних на те підстав, всупереч приписів ст.22 Земельного кодексу України (в редакції від 12.07.2000 року), ст. 125 Земельного кодексу України.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.11.2016 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю правових підстав для визнання державного акта від 12.02.2001 року, серії І-ТР №001696 недійсним, оскільки його видачі передувало виготовлення й затвердження технічної документації, а також погодження меж земельної ділянки. Також, судом встановлено, що відсутні належні та допустимі докази про фальсифікацію цього державного акта на право користування землею.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 11.01.2017, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

Теребовлянська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга мотивована тим, що апеляційною інстанцією неповно досліджено всі обставини справи, не надано належної правової оцінки всім доводам позивача, а відтак зроблені висновки, які скаржник вважає помилковими. Зокрема скаржник наголошує, що акт про право постійного користування земельною ділянкою має бути визнаний недійсний, позаяк він не відповідає вимогам закону. Скаржник вказує, що на момент прийняття рішення виконкомом комунальна форма власності не існувала, тому відповідно на підставі даного рішення міською радою не міг бути виданий акт на право постійного користування земельною ділянкою. Наявні сумніви у скаржника і щодо технічної документації, позаяк вважає, що дана технічна документація виготовлялась на земельну ділянку державної форми власності. Окрім того, скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду України відповідно до якої, надані земельні ділянки юридичним особам, які відповідно до чинного Земельного кодексу України не мають права володіти ними на праві постійного користування, перебувають у власності територіальної громади до оформлення такого права відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" № 146 від 08.06.1987, з метою подальшого розвитку і поліпшення роботи колгоспних ринків і більш повного задоволення потреб населення у продуктах харчування та у відповідності до постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" №124 від 14.04.1987, Міністерство торгівлі УРСР наказом від 22.04.1987 №134 доручило управлінням торгівлі облвиконкомів передати до 1 липня 1987 року обласні об'єднані дирекції колгоспних ринків, з ринками та іншими структурними підрозділами, які перебувають на їх балансі, з плановими показниками, фондами на 1987 рік та показниками по звітному балансу за період з 1 січня до 1 числа місяця, в якому завершено передачу облспоживспілкам. Передача проводиться безоплатно та відповідно до інструкції, затвердженої Міністерством фінансів СРСР і Держпланом СРСР від 16.04.1980 №75 за станом на 1 число місяця. Управлінню торгівлі протягом червня 1987 року передати ринки облспоживспілці. Прийняття-передачу провести з балансу на баланс з проведенням інвентаризацій фактичного стану.

У відповідності до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26.02.1987 №265, постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987 №124 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" і рішення облвиконкому №146 від 08.06.1987, наказу Тернопільського облвиконкому від 16.06.1987 №104, постанови правління Тернопільського облспоживсоюзу від 24.06.1987 №235 здійснено безоплатне приймання-передача Тернопільською обласною об'єднаною дирекцією колгоспних ринків по балансу на передавальний баланс, з відання обласного управління торгівлі Тернопільського облвиконкому у відання Тернопільського облспоживсоюзу Укоопсоюзу.

Безоплатна передача відбулася на підставі акту безоплатного приймання-передачі Тернопільською обласною об'єднаною дирекцією колгоспних ринків при обласному управлінні торгівлі Тернопільського облвиконкому від 30.06.1987 за переліком об'єктів, що передаються, в п. 11 якого зазначено Теребовлянський колгоспний ринок за адресою вул. Піонерська 7(тепер вул. Паращука, 7 ).

Постановою правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств "Про передачу ринку у власність" №231 від 30.12.1994 у власність Теребовлянського РайСТ передано ринок з будівлями і спорудами за адресою м. Теребовля вул. Піонерська 7.

Таким чином суди встановили, що Теребовлянське РайСТ набуло у власність комплекс ринку за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7 (станом на 1987 вул. Піонерська 7).

Окрім того, на підставі наявних в матеріалах справи документів, зокрема, рішення Теребовлянської міської ради народних депутатів №253 від 30.09.1997 "Про визнання права власності на окремі будівлі в місті Теребовлі за Теребовлянським РайСТ", яким визнано право власності на будівлі за Теребовлянським районним споживчим товариством на магазин "Меблі" та "Господарські товари", що на території міського ринку, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.08.2016 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.03.2015, суди визнали наявність у відповідача, на праві приватної власності, нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука 7.

Також, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Теребовлянської ради народних депутатів "Про надання земельних ділянок в користування" №360 від 26.12.1995, надано в постійне користування Теребовлянському районному споживчому товариству земельну ділянку площею 6956 кв.м., яка знаходиться по вул. М. Паращука,7 для потреб міського ринку та обслуговування його приміщень, проте, як вірно визначились суди, дане рішення не є предметом оскарження і на його підставі не оформлявся і не видавався державний акт на право постійного користування землею і не виникло право постійного користування землею у відповідача.

Частиною 1 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції від 22.06.1993, чинній на час прийняття рішення виконавчого комітету Теребовлянської ради народних депутатів "Про надання земельних ділянок в користування" №360 від 26.12.1995) визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України (в редакції від 22.06.1993 та від 12.07.2000) визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, виникнення в особи права постійного користування на земельну ділянку пов'язується з відповідним юридичним фактом, а саме встановленням землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, а саме державного акта.

Судами встановлено, що на арк. 13 копії архівного екземпляру Технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та виготовленню державного акту на право постійного користування землею ринку в м. Теребовля за замовленням №96-30/5, арх. №814 наявний опис меж здійснений землевпорядною організацією СП "Тернопількооппроект" на земельну ділянку площею 0,6956 га за адресою: м. Теребовля, вул. Паращука, 7, який знайшов своє відображення і в державному акті на право користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001.

Згідно з п. 1.7. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993, на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.6., 1.7. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997, призначенням інвентаризації земель населених пунктів є отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам. Обліковим об'єктом інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

Згідно з п. 2.2. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997, до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належить: затвердження технічних завдань на проведення робіт по інвентаризації земель; встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проведення робіт по інвентаризації земель; погодження результатів закінченої інвентаризації в цілому і подання їх на затвердження відповідним радам.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.06.1999р., визначено перелік документів, необхідних для виготовлення технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, а саме:

- виписка з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільні правові угоди), рішення суду;

- технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта;

- журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності);

- кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки;

- збірний кадастровий план суміжних землевласників (землекористувачів);

- відомість обчислення площі земельної ділянки;

- відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки;

- експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем (п.1.16 Інструкції).

При наданні земельної ділянки у постійне користування до технічної документації зі складання державного акта обов'язково додається копія матеріалів щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з проекту відведення цієї земельної ділянки, затвердженого в установленому порядку (п.1.18 Інструкції).

Відповідно до пояснювальної записки комплекс робіт по встановленню меж земельної ділянки виконаний у відповідності до КТМ "Керівний технічний матеріал з інвентаризації земель населених пунктів (наземні методи) ГКНТА 3.01.05-93".

Судами встановлено і те, що в матеріалах справи наявна копія архівного екземпляру Технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та виготовленню державного акту на право постійного користування землею ринку в м. Теребовля за замовленням №96-30/5, арх. №814, яка включає: пояснювальну записку, висновок відділу земельних ресурсів, висновок відділу архітектури та будівництва, інформацію про суб'єкти власності (юридичні особи), інформацію про об'єкт власності (земельні ділянки), рішення Теребовлянської міської ради №224 від 08.12.2000, довідка від 01.12.1998 про користування землею станом на 01.01.1992, реєстраційне посвідчення домоволодіння, журнали і абриси технічних вимірювань, каталог координат окружної межі, ситуаційна схема розміщення земельної ділянки, план земельної ділянки, схеми прив'язки кутів поворотів, відомість вирахування площ, план земельної ділянки під магазин, акт погодження меж із суміжними землевласниками, копія свідоцтва про державну реєстрацію, копія довідки Держкомстату, інформація про об'єкти власності (обмеження, сервітути), коректурний лист, що спростовує доводи касаційної скарги про відсутність технічної документації, яка включає всі необхідні документи та затверджувалася б міською радою при винесенні рішення.

Таким чином, судами мотивовано відхилені посилання позивача на те, що відповідач здійснює користування земельною ділянкою без виготовлення та затвердження технічної документації на спірну земельну ділянку та встановлених землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також судами з листа за №21 від 22.09.1997 року Теребовлянського РайСТ встановлено, що останнє зверталося до міської ради народних депутатів міста Теребовля з проханням затвердити матеріали інвентаризації про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі державного акта на право постійного користування за ринком РайСТ, що по вулиці Паращука, 7 за номером замовлення (96-30/5). З листа №25 від 12.09.2000 року встановлено, що Теребовлянське РайСТ зверталося до міського голови Теребовлянської ради народних депутатів з проханням надати в користування земельну ділянку для потреб міського ринку та обслуговування його приміщень площею 6956 м. кв.

У відповідності до п. 2.2. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджену наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997, до відання виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належить: затвердження технічних завдань на проведення робіт по інвентаризації земель; встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проведення робіт по інвентаризації земель; погодження результатів закінченої інвентаризації в цілому і подання їх на затвердження відповідним радам.

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради народних депутатів "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, які є в користуванні Теребовлянського РайСТ на території Теребовлянської міської ради" №244 від 30.09.1997, затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок, які використовуються Теребовлянським РайСТ для обслуговування ринку, що знаходиться по вул. Паращука 7.

Щодо пунктів про надання в постійне користування Теребовлянському РайСТ земельної ділянки площею 0,6956 га для обслуговування ринку за вказаною адресою та дачі дозволу Теребовлянському РайСТ на виготовлення державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування ринку, то суди встановили, що дане рішення було затверджено рішенням Теребовлянської міської ради "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку" №224 від 08.12.2000, яке і слугувало підставою для оформлення та видачі спірного державного акта на право користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001.

За приписами ч. 2 ст. 19 Земельного Кодексу України (в редакції 12.07.2000), міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 01.08.2000, яка була чинна на момент прийняття рішення Теребовлянської міської ради) вбачається, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рішенням Теребовлянської міської ради "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень та функціонування ринку" №224 від 08.12.2000, затверджено рішення виконавчого комітету міської ради "Про затвердження матеріалів інвентаризації земельних ділянок, які є в користуванні Теребовлянського РайСТ на території Теребовлянської міської ради" №244 від 30.09.1997, затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки, яка є в користуванні Теребовлянського РайСТ для обслуговування приміщень ринку та його функціонування, надано в постійне користування Теребовлянському РайСТ земельну ділянку, площею 0,6956 га для обслуговування приміщень ринку та його функціонування, дано дозвіл Теребовлянському РайСТ на виготовлення державного акта на право постійного користування землею, зобов'язано Теребовлянське РайСТ отриману в користування земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, суворо дотримуватись вимог Земельного кодексу України.

Вказане рішення Теребовлянської міської ради відповідало компетенції міської ради, визначеної в п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та вимогам ч. 2 ст. 19 Земельного Кодексу України.

Приймаючи оскаржувані судові акти про відмову у позові, суди виходили з того, що відповідно до спірного державного акта на право постійного користування землею серії І-ТР №001696 від 12.02.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65, позивачу надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,6956 га в межах згідно з Планом землекористування для обслуговування приміщень ринку та його функціонування по вул. Паращука, 7 в м. Теребовля, який є додатком до акта.

Відтак посилання позивача на те, що відповідач здійснює користування спірною земельною ділянкою без законних на те підстав та всупереч вимогам ст. 22 ЗК України (в редакції від 12.07.2000) та порушення порядку видачі державного акта п. 1.12, 1.18, 2.11 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999, судами законно відхилені, як безпідставні.

У відповідності до вимог п. 1 Прикінцевих положень Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001, останній набрав чинності з 1 січня 2002 року, а тому судами законно відхилені посилання позивача на приписи статті 125 чинного Земельного кодексу України, оскільки вона не може застосовуватись до спірних правовідносин, які регулювались Земельним кодексом України в редакції від 12.07.2000.

Відтак, судами встановлено, що технічна документація на спірну земельну ділянку була виготовлена і затверджена рішенням Теребовлянської міської ради за №224 від 08.12.2000, а пізніше - затверджена компетентним органом місцевого самоврядування на пленарному засіданні

Відповідно до ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI в редакції від 19.10.2016, визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI в редакції від 19.10.2016, встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до пункту 6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону. Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відтак з урахуванням встановлених обставин справи, висновок судів про те, що відповідач є належним землекористувачем даної земельної ділянки, а спірний державний акт від 12.02.2001 серія І-ТР №001696 на право постійного користування землею не підлягає визнанню недійсним, визнається касаційною інстанцією правомірним.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Посилання на правову позицію Верховного Суду України, викладену Судовою палатою у цивільних справах у постанові від 05.10.2016 зі справи 181/698/14-ц, колегія визнає неспроможними, оскільки спір у вказаній справі стосувався визнання права власності на цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства, визнання права власності, визнання права засновника, визнання права постійного користування земельними ділянками для ведення селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування за законом, тобто мав відмінні від даної справи предмет і підстави позову.

Покликання касаційної скарги щодо неналежної оцінки доводів позивача, спростовуються текстом постанови, з якої убачається, що судом надана оцінка всім доводам, на які посилався позивач упродовж всього розгляду спору.

Касаційна скарга зводиться до непогодження скаржника з висновками апеляційного суду через його суб'єктивне ставлення до правовідносин, що склались між сторонами. Оскільки інших доводів, зокрема щодо порушень норм права, касаційна скарга не містить, а порушень норм матеріального чи процесуального права касаційним судом не виявлено, підстави для скасування постанови у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 у справі №921/377/16-г/17 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Т.Б. Дроботова