ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 910/13725/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Вовк І.В., Корнілова Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/13725/16 господарського суду міста Києваза позовомУкраїнського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"треті особи:1. державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", 2. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України простягнення 8 050 000 грн.,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Боженка І.Ф.,

третьої особи - 1: Васильєва В.А.,

третьої особи - 2: Шитюк Н.М.,

(в судовому засіданні 04.04.2017, у якому брав участь представник позивача Татарченко В.Г., оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 25.04.2017),

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (треті особи - державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) про стягнення 8 050 000 грн. збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017, позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 050 000 грн. заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" (перейменоване у Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") (замовником) та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (генеральним проектувальником) 03.12.2008 укладено договір № 449-1/14 підряду на проведення проектних робіт, відповідно до умов якого генеральний проектувальник зобов'язується розробити документацію стадії "Р" на реставрацію культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на підставі технічного завдання, наданого замовником (додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити документацію, розроблену генеральним проектувальником.

Відповідно до умов п. 8.1 договору генеральний проектувальник може залучати до виконання робіт субпідрядні організації, погоджені замовником.

Так між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (генеральним проектувальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (головною субпідрядною організацією) 28.07.2011 укладено договір № 14/МА-11 на виконання робіт зі створення проектно-кошторисної документації, за умовами якого відповідач прийняв на себе функції Генерального проектувальника за договором № 449-1/14 від 03.12.2008 та зобов'язався розробити документацію для об'єкта будівництва "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" на вул. Івана Мазепи, 28-30 у Печерському районі м. Києва, І черга будівництва на стадії "Робоча документація" на підставі технічного завдання.

Відповідно до п. 3.4. договору генеральний проектувальник має право надати головній субпідрядній організації аванс у розмірі до 50%.

Пунктом 4.4. договору № 14/МА-11 встановлено, що головна субпідрядна організація при розробленні документації несе відповідальність та забезпечує, зокрема, відповідність архітектурним і містобудівним вимогам, вимогам чинного законодавства та нормативним документам, відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

На виконання умов договору № 14/МА-11 відповідачу було надано технічне завдання на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" (робоча документація) зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга), а також попередню стадію проекту Культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" по вул. Івана Мазепи, 30 в м. Києві, на який Київською міською філією "Київдержбудекспертиза" Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" надано позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008 (далі - стадія "П").

Позивачем на користь відповідача в якості авансу сплачено 8 050 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 257 від 02.08.2011 та № 433 від 17.11.2011.

В серпні 2013 року відповідачем було передано позивачу для передачі замовнику архітектурно-будівельну документацію, склад якої вказано в накладній № 22 від 02.08.2013.

Разом з тим рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/10549/14 за позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" (за участю третіх осіб: Державного управління справами, Державної казначейської служби України та товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015, встановлено, що розроблена ТОВ "Проектні системи ЛТД" в межах договору документація стадії "Р" є неналежної якості, не може бути використана для будівництва об'єкта, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі.

В подальшому позивач надіслав на адресу відповідача лист про відмову від договору № 14/МА-11, у якому зазначив про необхідність повернення перерахованого авансу в розмірі 8 050 000 грн. Посилаючись на те, що зазначені кошти є збитками позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності факту понесення позивачем збитків, обумовлених порушенням відповідачем обов'язку з належного та своєчасного виконання робіт, а тому кошти у розмірі 8 050 000 грн. підлягають поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 891 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Так судами обох інстанцій з посиланням на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/10549/14 встановлено, що розроблена відповідачем в межах договору документація стадії "Р" є неналежної якості, не може бути використана для будівництва об'єкта, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі.

Проведеною у справі № 910/10549/14 судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає стадії "П" (проект), оскільки була змінена концепція будівлі, проект стадії "Р" є незавершеним, частково не відповідає державним будівельним нормам чинним на момент розробки проектної документації (її розробка ще повністю не завершена); документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві не відповідає попередній стадії "П" (проект, на який отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи 28.10.2008); відповідність проектної документації стадії "Р" технічному завданню на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" з урахуванням архітектурно-планувальної концепції культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" від 16.11.2011 встановити неможливо, оскільки в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві з урахуванням архітектурно-планувальної концепції "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", що була розроблена у 2011 році не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам; конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

При цьому в дослідній частині висновку зазначено, що конструктивна частина робочої документації має невідповідності вимогам чинних будівельних норм, а також деякі необґрунтовані конструктивні рішення, а саме: в робочій документації є посилання на будівельні норми, які на час завершення проектування втратили чинність; покриття сталевих конструкцій одним шаром ґрунту ГФ-021, є ненадійним антикорозійним захистом; влаштування конструкції перемичок над дверними прорізами підвального поверху неповністю розроблені, як конструктивно так і технологічно; горизонтальну гідроізоляцію по дну котловану в робочій документації передбачається влаштувати по щебеневій підготовці, що не відповідає вимогам будівельних норм, за якими вона повинна виконуватись по жорстокій і вирівняній основі; невдалим конструктивним рішенням є не передбачення будівельного підйому в сталевих багатопрогонових балках, що спричиняє збільшення на них додаткових сталевих навантажень.

Застосувавши до правовідносин сторін положення глави 61 Цивільного кодексу України про порядок виконання зобов'язань за правовідносинами підряду, суди обох інстанцій дійшли висновку, що відповідачем допущено відступи у роботі від умов договору, які є істотними недоліками (що встановлено у справі № 910/10549/14), оскільки не відповідають якості виконання проектно-кошторисної документації, визначеній сторонами договору та державним будівельним нормам, що є підставою для наявності у позивача права відмовитись від договору в порядку ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України та вимагати відшкодування збитків.

Однак вказані висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи, що мають значення для правильного вирішення даного спору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, правовідносини між Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" (перейменоване у Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" виникли на підставі договору № 449-1/14 підряду на проведення проектних робіт, а між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" та товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" - на підставі договору № 14/МА-11 на виконання робіт зі створення проектно-кошторисної документації.

Таким чином, для правильного вирішення спору, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього ж Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суди мали дослідити договір № 14/МА-11, на підставі якого виникли правовідносини між позивачем та відповідачем, з'ясувати зміст цивільних прав та обов'язків сторін відповідно до умов договору та вимог законодавства, ступінь та належність виконання договірних зобов'язань кожною зі сторін, передбачену договором та законом відповідальність за порушення умов договору, проаналізувати докази, що надані сторонами у підтвердження їх вимог та заперечень в частині додержання належного виконання умов договору.

Зокрема суди обох інстанцій не надали належної правової оцінки актам здачі-приймання архітектурно-будівельної документації, складеним між позивачем та відповідачем, в контексті положень ст. 853 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

При цьому підставою для виникнення спору щодо якості робіт після прийняття їх замовником за змістом ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України можуть бути тільки відступи від умов договору підряду, або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі ті, що були умисно приховані підрядником.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим згідно з чч. 4, 5 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Проте обмежившись посиланням на встановлені у судових рішеннях у справі № 910/10549/14 обставини, місцевий та апеляційний господарський суд з урахуванням того, що у разі укладення договору субпідряду підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник, не дослідили: чи відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України позивач встановив відповідачу розумний строк, який є достатнім у даному випадку для усунення відповідачем недоліків у виконаній роботі; не з'ясували, яким саме державним будівельним нормам не відповідала робоча документація, розроблена відповідачем, що впливає на правомірність висновку про істотність допущених недоліків; не дослідили ступінь та належність виконання договірних зобов'язань кожною зі сторін договору; достеменно не встановили, з чиєї вини, як необхідного елементу складу цивільного правопорушення для стягнення збитків, сталося порушення умов договору в частині якості розробленої документації стадії "Р" (чи це сталося виключно з вини відповідача за встановленого факту належного виконання умов договору та дотримання норм законодавства позивачем, чи на цю обставину впливало неналежне виконання позивачем умов договору), враховуючи при цьому обставини зміни архітектурно-планувальної концепції культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал".

З'ясування вказаних обставин є важливим для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України саме генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

При цьому місцевий господарський суд зазначив, що підставою для застосування заходів відповідальності, якими є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Однак для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків судам необхідно було з'ясувати наявність елементів складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Враховуючи викладене та беручи до уваги передбачені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дослідити договір № 14/МА-11, з'ясувати зміст цивільних прав та обов'язків сторін відповідно до умов зазначеного договору та вимог законодавства, ступінь та належність виконання договірних зобов'язань кожною з сторін, передбачену договором та законом відповідальність за порушення умов договору, проаналізувати докази, що надані сторонами у підтвердження їх вимог та заперечень в частині додержання належного виконання умов договору і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/13725/16 скасувати.

Справу № 910/13725/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Вовк І.В. Корнілова Ж.О.