ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 910/11096/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ, і товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017

зі справи № 910/11096/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі - ТОВ "Аерохендлінг"), м. Бориспіль Київської області,

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення),

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Аеропорт), м. Бориспіль Київської області,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "ДО ЕНД КО КИЇВ" (далі - ТОВ "ДО ЕНД КО КИЇВ"), м. Бориспіль Київської області,

товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" (далі - ТОВ "Транс-Аерохендлінг"),

про визнання недійсним рішення,

за участю представників:

ТОВ "Аерохендлінг" - Дзюбенка С.М.,

Відділення - Клюсової Т.М., Мінченко Г.О.,

Аеропорту - Щиголя М.В.,

ТОВ "ДО ЕНД КО КИЇВ" - Айхнер Л.Ю.,

ТОВ "Транс-Аерохендлінг" - Брижатого С.В.,

з оголошенням перерви в судовому засіданні з 04 по 18 та з 18 по 25 квітня 2017 року та продовженням за клопотанням ТОВ "Аерохендлінг" строку розгляду справи,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Аерохендлінг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 14.04.2016 № 19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Аеропорт як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, також звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання Рішення АМК недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2016 (суддя Бондарчук В.В.) у задоволенні позовів ТОВ "Аерохендлінг" та Аеропорту відмовлено. Рішення місцевого суду з посиланням на приписи статей 15, 48, 59, 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 (колегія суддів у складі: Гончаров С.А. - головуючий суддя, судді Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовів ТОВ "Аерохендлінг" і Аеропорту. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону № 2210 та пункти 1.3, 2.1, 4.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі - Методика), затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2022 за № 317/6605, мотивовано неповним з'ясуванням у Рішенні АМК обставин, які мають значення для справи, та невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи.

У касаційних скаргах до Вищого господарського суду України Відділення і ТОВ "Транс-Аерохендлінг", кожний окремо, просять постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

ТОВ "Аерохендлінг" і Аеропорт, кожний окремо, подали відзиви на касаційні скарги, в яких зазначили про безпідставність їх доводів та просили постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скарги - без задоволення.

ТОВ "ДО ЕНД КО КИЇВ" подало відзив (пояснення) на касаційні скарги, в якому підтримало їх доводи та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників ТОВ "Аерохендлінг", Відділення, Аеропорту, ТОВ "ДО ЕНД КО КИЇВ" і ТОВ "Транс-Аерохендлінг", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Рішенням АМК:

визнано, що Аеропорт займає монопольне (домінуюче) становище на ринку частин приміщень, які відповідно до статті 5 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269) Аеропорт має право передавати в оренду як такий, що на цьому ринку не має жодного конкурента (пункт 1);

дії Аеропорту, які полягають у включенні до умов конкурсу на право оренди об'єктів державного майна - частин приміщень для організації комплексного обслуговування пасажирів (у тому числі для розміщення автоматів з продажу снекової продукції та гарячих напоїв) терміном на 10 років на 1-му, 2-му та 3-му поверхах пасажирського терміналу "D" загальною площею 157,5 м2 (2 лоти) вимог, що не передбачені діючими нормативно-правовими актами та мають дискримінаційний характер, визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 7 частини другої статті 13 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку частин приміщень, які відповідно до статті 5 Закону № 2269 Аеропорт має право передавати в оренду, шляхом створення перешкод доступу на цей ринок інших суб'єктів господарювання (пункт 2);

зобов'язано Аеропорт усунути наслідки названого порушення шляхом відновлення становища суб'єктів господарювання на ринку частин приміщень, які відповідно до статті 5 Закону № 2269 Аеропорт має право передавати в оренду, яке було порушене внаслідок встановлення Аеропортом дискримінаційних умов під час проведення конкурсу (пункт 3);

за вчинення зазначеного порушення на Аеропорт накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 4);

- Рішення АМК обґрунтовано тим, що:

господарські взаємовідносини між Арепоротом, авіакомпаніями та іншими суб'єктами господарювання, контрагентами аеропорту здійснюються через укладення відповідних договорів на аеропортове, наземне обслуговування, обслуговування вантажів в аеропорту, оренди нежитлових приміщень тощо;

нерухоме майно Аеропорту належить до державної власності, тому процедура передачі його в оренду регулюється Законом № 2269. Згідно із статтею 5 цього Закону орендодавцями відповідного нерухомого майна можуть бути: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - Фонд) та підприємства, установи/організації - Аеропорт - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Передача в оренду державного та комунального майна здійснюється орендодавцем виключно на конкурсних засадах. Основним критерієм визначення переможця є найбільший розмір орендної плати у разі обов'язкового забезпечення виконання інших умов конкурсу;

реалізуючи надане Законом № 2269 право, та в інших випадках Аеропорт не є конкурентом органу влади - Фонду;

Аеропорт у розумінні пункту 10.3 Методики не зазнає значної конкуренції на ринку частин приміщень, які відповідно до статті 5 Закону № 2269 він має право передавати в оренду, оскільки завдяки своїй ринковій владі, яка полягає в наявності у нього особливих прав, передбачених Законом № 2269, має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання чи ущемлювати їх інтереси;

потенційними споживачами послуг банкоматів та закладів комплексного обслуговування (в тому числі автоматів з продажу снекової продукції та гарячих напоїв) є обмежена категорія осіб - пасажири та відвідувачі терміналу "D" аеропорту. Саме ця обмежена категорія осіб, перебуваючи певний час на ізольованій території терміналу "D", є потенційною економічно привабливою для орендарів приміщень терміналу "D" категорією споживачів зазначених послуг, що виділяє даний ринок серед іншого нерухомого майна, яке здається в оренду для аналогічних цілей, розташованого поза межами єдиного функціонуючого для здійснення авіаперевезень терміналу Аеропорту;

відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 906 (далі - Порядок), конкурс на право оренди об'єкта (далі - Конкурс) оголошується орендодавцем. Конкурс проводить конкурсна комісія, що була утворена орендодавцем (Аеропортом) відповідно до наказу від 24.11.2014 № 01-07-1159 (зі змінами від 26.01.2015 № 01-07-23) та діяла на підставі Положення про роботу комісії з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна ДП "МА "Бориспіль", затвердженого цим наказом;

на сайті Аеропорту 05.03.2015 та в газеті "Урядовий кур'єр" від 07.03.2015 № 43 було розміщено оголошення про намір передати в оренду об'єкти державного майна - частини приміщень для організації комплексного обслуговування авіапасажирів терміном на 10 років на 1-му, 2-му та 3-му поверхах пасажирського терміналу "D" загальною площею 157,5 м2, що знаходиться на балансі Аеропорту;

у державному інформаційному виданні "Відомості приватизації" від 25.03.2015 № 12 (861) розміщено оголошення про проведення Аеропортом конкурсу на право укладення договору оренди державного нерухомого майна, а саме:

· частини приміщень на 1-му, 2-му та 3-му поверхах пасажирського терміналу "D" загальною площею 152,5 м2 для цілей організації комплексного обслуговування пасажирів (у тому числі розміщення автоматів з продажу снекової продукції та гарячих напоїв) зі стартовою орендною платою за базовий місяць 137 658,95 грн. (без ПДВ; далі - Лот 1);

· частини приміщень на 1-му та 3-му поверхах пасажирського терміналу "D" загальною площею 5,0 м2 для цілей розміщення банкоматів зі стартовою орендною платою за базовий місяць 9 600 грн. (без ПДВ; далі - Лот 2);

· згідно з розміщеним оголошенням основними умовами Конкурсу є: найбільший запропонований розмір орендної плати порівняно із зазначеним у публікації; ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог щодо експлуатації об'єкта; компенсація переможцем конкурсу витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки об'єкта оренди, відшкодування переможцем конкурсу витрат орендодавця на публікацію оголошень стосовно етапів процедури оренди;

· іншими умовами Лоту 1 згідно з розміщеним оголошенням є: наявність у потенційного орендаря сертифікатів відповідності забезпечення обслуговування пасажирів; наявність у потенційного орендаря укладених з авіакомпаніями договорів або попередніх договорів на харчування пасажирів при затримці авіарейсів в аеропорту Бориспіль; наявність досвіду роботи в міжнародних аеропортах не менше трьох років; наявність у потенційного орендаря фінансової можливості виконання умов договору: чистий дохід від реалізації продукції потенційним орендарем за кожний з двох попередніх років - не менш ніж 25 млн. грн. на рік, що підтверджено фінансовою звітністю за останні 2 роки; прибутковість діяльності потенційного орендаря за попередні 2 роки підтверджена фінансовою звітністю за останні 2 роки; внесення потенційним орендарем авансу - гарантії укладення договору в сумі 2,3 млн. грн.;

· іншими умовами Лоту 2 згідно з розміщеним оголошенням є: наявність у потенційного орендаря договору з підприємствами, що мають сертифікати відповідності забезпечення обслуговування пасажирів; наявність у потенційного орендаря фінансової можливості виконання умов договору: прибутковість діяльності потенційного орендаря за попередні 2 роки підтверджена фінансовою звітністю за останні 2 роки; внесення потенційним орендарем авансу - гарантії укладення договору в сумі 0,1 млн. грн.

визначені Аеропортом "інші умови" Конкурсу не передбачені як обов'язкові умови чинним законодавством України і, зокрема Порядком, та мають погоджуватись з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном;

такий вид діяльності, як організація та надання послуг закладами харчування і банківськими установами не підлягає обов'язковій сертифікації Державною авіаційною службою;

Порядком не передбачено обов'язку щодо наявності договору/попереднього договору на надання послуг харчування пасажирів при затримці рейсів, укладеного з авіакомпаніями, для оренди частини приміщень для розміщення автоматів з продажу гарячих напоїв, снекової продукції чи банкоматів/платіжних терміналів;

наявність таких договорів залежить виключно від ініціативи та потреби авіакомпаній і не залежить від безпосередньої волі суб'єкта господарювання, який має намір організовувати обслуговування пасажирів харчуванням та гарячими напоями на території будь-якого аеропорту;

відповідно до розрахованих стартових орендних ставок за базовий місяць розрахунку, зазначених, зокрема в "Інформації Аеропорту" про проведення конкурсу на право укладення договору оренди нерухомого державного майна, розмір плати по Лоту 1 становить 137 658,95 грн., по Лоту 2 - 9 600 грн.;

за розрахунками вимога "внесення потенційним орендарем авансу - гарантії укладення договору в сумі 2,3 млн. грн." по Лоту 1 у 16,7 раза перевищує реальну потребу у забезпеченні авансом та "внесення потенційним орендарем авансу - гарантії укладення договору в сумі 0,1 млн. грн." по Лоту 2 у 10,4 раза перевищує реальну потребу в забезпеченні авансом;

умови Конкурсу є необґрунтовано завищеними і тягнуть додаткове фінансове навантаження на потенційних учасників Конкурсів, обмежуючи їх кількість, а також мають дискримінаційний характер відносно можливих претендентів для участі в Конкурсах;

оскільки ТОВ "Аерохендлінг" (суб'єкт господарювання, який ще до офіційного оголошення про намір передати в оренду частини приміщень на першому, другому та третьому поверхах пасажирського терміналу "D", зокрема в січні 2015 року, звернувся до Аеропорту з ініціативою оформлення оренди площі у пасажирському терміналі "D") залишилось єдиним претендентом, конкурсні пропозиції якого визнано такими, що відповідають умовам конкурсу, аукціон з визначення розміру орендної плати відповідно до Порядку не проводився, і з ТОВ "Аерохендлінг" укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, від 16.04.2015 № 495;

переможцем за Лотом 2 [протокол від 15.04.2015 № 02.5-27-15 засідання комісії з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого (до 200 кв2) та рухомого майна Аеропорту] визначено ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК", яке запропонувало під час аукціону найбільший розмір орендної плати;

ТОВ "Аерохендлінг" листом від 16.07.2015 № 12-928/1 повідомило, що протягом квітня-липня 2015 року Товариством укладено 6 договорів суборенди. Безпосередньо Товариством використовувалась частина орендованого майна (що не була передана в суборенду) тільки для надання послуги "Welcome Service", що полягає у супроводженні та наданні додаткових послуг при проходженні пасажирами формальностей при відправленні/прибутті з/до терміналу "Д" Аеропорту. При цьому Товариство не здійснювало реалізації продуктів харчування, у тому числі гарячих напоїв, снекової продукції, підакцизних товарів тощо;

ТОВ "Аерохендлінг" були укладені такі договори щодо 86 % орендованої за результатами проведення Конкурсу площі: з КГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12 і ТОВ "Кофе бар плюс". Під час аналізу матеріалів та документів, наданих ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12 і ТОВ "Кофе бар плюс", встановлено, що жоден з них на момент проведення Конкурсу не відповідав його вимогам (як Лот 1, так і Лот 2), встановленим Аеропортом;

при визначенні Аеропортом умов Конкурсу (Лот 2), які не відповідають вимогам законодавства України, також свідчить значна кількість заяв, що надійшли від ТОВ "Транс-Аерохендлінг", ФОП ОСОБА_13 і ТОВ "ДО ЕНД КО";

- включення до складу комісії спеціаліста Міністерства інфраструктури України не є погодженням з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, у розумінні пункту 5 Порядку;

- за результатами Конкурсу з ТОВ "Аерохендлінг" укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, в якому (всупереч забороні в листі Міністерства інфраструктури України від 16.03.2015 № 292В/16/10-15) у пункті 6.5 було зазначено, що орендар має право здавати майно в суборенду на строк, що не перевищує строк дії цього договору.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- при визначенні товару Відділенням не взято до уваги, що крім терміналу "D" у власності Аеропорту перебувають будівлі та споруди загальною площею 1 179 898,2 м2;

- загальна площа терміналів "В", "F" та "D" Аеропорту становить 163 338,4 м2. При цьому загальна площа будівлі пасажирського терміналу "D" складає 109 054,2 м2;

- Відповідачу повідомлялося, що Фондом відповідно до укладених договорів оренди нерухомого майна передано в оренду суб'єктам господарювання 7 793,33 м2 частин приміщень, що знаходяться в терміналі "D". Частина договорів, укладених Фондом з суб'єктами господарювання, передбачає право орендаря на передачу орендованого майна в суборенду, що значно розширює перелік товарів;

- Фондом укладено 13 договорів оренди приміщень у терміналі "D" з товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" (в подальшому назву змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"; далі - ТОВ "Аеро Ресторантс") загальною площею 2 541,3 м2, якими передбачено право передачі орендованого майна в суборенду;

- на підставі договорів суборенди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладених ТОВ "Аеро Ресторантс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця України", останнє отримало в суборенду частини приміщень терміналу "D" загальною площею 840 м2;

- відповідно до листа від 28.11.2014 Аеропорт повідомляв ТОВ "Аерохендлінг" про можливість надання в оренду частин приміщень в терміналі "D" загальною площею 1 055,8 м2;

- в Аеропорту після проведення Конкурсу на передачу в оренду приміщень терміналу "D" загальною площею 157,2 м2 залишалися непереданими в оренду частини приміщень загальною площею 897,8 м2;

- Фонд має право на передачу в оренду нерухомого майна, що належить Аеропорту, без обмеження за площею та є продавцем товару (право передачі в оренду державного майна);

- при визначенні товару Відділенням не враховані вимоги пункту 4.1 Методики та невірно визначено товар, щодо якого визначається монопольне становище, а також не враховано, що інші суб'єкти господарювання мають право передавати орендоване майно в суборенду, що значно збільшує коло продавців;

- Аеропорт не є єдиним суб'єктом господарювання (продавцем), який визначає обіг товару, та існує конкуренція;

- Відділенням не встановлено, зокрема, наявності вільних площ в Аеропорту, наявності у орендодавців права на передачу в суборенду орендованого майна та, відповідно, реалізацію такого права і т.п.;

- відповідно до наказу в.о. генерального директора Аеропорту від 24.11.2014 № 01-07-1159 "Про створення колегіальних органів" (із змінами, внесеними наказом від 26.01.2015 № 01-07-23) створено комісію з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого та рухомого майна Аеропорту та відповідно до пункту 3.1 цього наказу затверджений склад комісії, до якого серед інших членів входить представник органу, уповноваженого управляти майном (Міністерства інфраструктури України);

- Комісією з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого (до 200 кв2) та рухомого майна Аеропорту шляхом голосування прийнято рішення щодо доповнення умов конкурсу розділом "Інші умови" (т. 1, а.с. 160-164);

- листом від 31.01.2015 № 01-22/1-90 Аеропорт звернувся до Міністерства інфраструктури України з проханням погодити його пропозиції до проекту договору оренди та надати кандидатуру від Міністерства інфраструктури України до складу комісії з проведення конкурсу, який отримано 02.02.2016;

- до складу комісії, крім представників Аеропорту, входив також головний спеціаліст відділу структурних перетворень та договірної роботи Департаменту державної власності Міністерства інфраструктури України, якого було призначено Мінінфраструктури України листом від 16.03.2015 № 292В/16/10-15;

- Міністерство інфраструктури України погодило укладення договору оренди без будь-яких обмежень, що підтверджується відсутністю від Міністерства інфраструктури України протягом п'ятнадцяти днів (до 17.02.2016) відповіді на лист Аеропорту від 31.01.2015 № 01-22/1-90;

- цільовим призначенням об'єкта оренди за Лотом 1 є організація комплексного обслуговування авіапасажирів, до якого, серед іншого, належать послуги: зустрічі та супроводження пасажирів; організації харчування авіапасажирів, у тому числі й у випадках затримки рейсів; підношення багажу та ручної поклажі; пакування багажу; приймання оплати за послуги;

- послуги із зустрічі та супроводження пасажирів, підношення багажу та ручної поклажі, приймання оплати за послуги належать до комплексу послуг з обслуговування пасажирів та, відповідно, піддягають обов'язковій сертифікації;

- забезпечення пасажирів харчуванням та прохолодними напоями у випадку затримки рейсу є виключним обов'язком перевізника, а тому умова щодо наявності у потенційного орендаря укладених з авіакомпаніями договорів або попередніх договорів на харчування пасажирів при затримці авіарейсів в Аеропорту є обґрунтованою;

- розмір авансу не є меншим за розмір орендної плати за місяць, при визначенні суми авансу-гарантії укладання договору Комісія спиралася на статтю 782 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону № 2210 встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

За приписами пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 7 частини другої статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:

- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;

- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами.

- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).

Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.

Отже, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії, зокрема, складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.

Пунктом 4.1 Методики передбачено, що перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання, складається з товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).

Згідно з статтею 5 Закону № 2269 орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ним норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваній постанові суду необхідного мотивування, дослідивши доводи Відділення, покладені в обґрунтування його висновків щодо займання Аеропортом монопольного (домінуючого) становища на ринку частин приміщень, які відповідно до статті 5 Закону № 2269 Аеропорт має право передавати в оренду як такий, що на цьому ринку не має жодного конкурента, встановивши наявність права та можливості передавати в оренду частину приміщень до 200 м2 не лише в Аеропорту, але й у Фонду та його регіонального відділення (які на мають відповідних законодавчих обмежень з цього приводу), а також наявність орендарів, які одержали нерухоме майно в терміналі "D" в оренду за договорами, частина з яких передбачає право орендаря на передачу орендованого майна в суборенду, що спростовує висновок Відділення про монопольне становище Аеропорту, а також, беручи до уваги те, що переможцем за Лотом 2 визначено ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРТ БАНК", яке запропонувало під час аукціону найбільший розмір орендної плати, що відповідає суті конкурсу (за відсутності встановлених осіб, які були б усунуті від конкурсу через дискримінаційні вимоги щодо Лоту 2 ), -

дійшов обґрунтованих висновків щодо неповного з'ясування Відділенням обставин, які мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи (зокрема, щодо визнання Аеропорту монополістом на ринку частин приміщень аеропорту), а тому за наявності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним правомірно задовольнив позовні вимоги ТОВ "Аерохендлінг" та Аеропорту.

Згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційних скарг не спростовують наведеного, а тому й не можуть бути підставами для задоволення вимог скаржників.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 69, 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 зі справи № 910/11096/16 залишити без змін, а касаційні скарги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Аерохендлінг" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко