Постанова ВГСУ від 25.02.2016 року у справі №922/4908/15

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 922/4908/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач)суддівДобролюбової Т.В., Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокурора: Романов Р.О. - прокурор відділу ГПУ, посв. №014714, відповідача-1: не з'явились, повідомлені належно, відповідача-2: Боледзюк В.М. - дов. від 22.02.16,

касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.12.15 у справі№922/4908/15 Господарського суду Харківської області за позовомПрокурора Дзержинського району міста Харкова до1. Харківської міської ради 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард"проскасування рішення

Ухвалою Вищого господарського суду від 18.02.16 розгляд справи відкладався до 25.02.16.

Прокурор Дзержинського району міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та ОК "ЖБК "Форвард" про: 1) визнання незаконним і скасування пункту 25.3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" №85/09 від 29.04.09; 2) визнання недійсним державного акта серії ЯЕ №485066 на право власності на земельну ділянку, площею 6,9928 га, розташовану у місті Харкові на вул. Олександрівська, 4, (кадастровий номер 6310136300:16:013:0105); 3) зобов'язання ОК "ЖБК "Форвард" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради вказану земельну ділянку. Прокурор наголошував на незаконній передачі радою спірної земельної ділянки у власність ОК "ЖБК "Форвард". Він вказував на те, що ОК "ЖБК" "Форвард" було створено з порушенням вимог законодавства щодо мети, порядку створення і організації житлово-будівельного кооперативу, оскільки його засновниками виступили лише три громадянина, які не перебували на обліку осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов; цей кооператив не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні приписів Житлового кодексу УРСР і Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.85; рішення зборів про організацію кооперативу та список громадян, які вступають до нього виконкомом міськради не затверджував. Отже, у Харківської міської ради були відсутні правові підстави на безоплатну передачу відповідачу-2 у власність спірної земельної ділянки за оспорюваним рішенням.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.10.15 (суддя Сальнікова Г.І.) в позові відмовлено. Суд дійшов висновку про те, що ОК "ЖБК "Форвард" було створено з порушенням вимог законодавства щодо мети, порядку створення і організації житлово-будівельного кооперативу, а відтак у ради були відсутні правові підстави на безоплатну передачу йому у власність спірної земельної ділянки за оспорюваним рішенням. Між тим, визнавши позовні вимоги обґрунтованими, суд відмовив у позові за спливом строку позовної давності. Суд установив, що прокурор звернувся до суду з даним позовом поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків якої було заявлено відповідачем-2.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.15 (судді: Фомін В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, прокурор посилається на порушення судами приписів статті 267 Цивільного кодексу України. Він не погоджується з висновком судів про пропуск ним строку позовної давності. Прокурор зазначає, що про невідповідність спірного пункту додатку до оспорюваного рішення Харківської міської ради вимогам закону він дізнався під час проведення прокурорської перевірки у травні 2015 року. Отже, на думку прокурора, строк позовної давності при зверненні з цим позовом ним не пропущено.

Від відповідача-2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від відповідача-1 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.04.09 Харківською міською радою було прийнято рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" №85/09. Згідно з пунктом 25.3 додатку 1 до цього рішення Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" надано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 6,9928 га, для будівництва та експлуатації кварталу малоповерхової житлової забудови на вул. Олександрівській, 4, у м. Харкові. Вказане рішення, як установили суди, було офіційно оприлюднено у газеті "Харьковские известия" (випуск 1, червень 2009 року) та розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради. Водночас господарські суди установили, що прокурор міста Харкова був присутнім на сесії Харківської міської ради, на якій приймалося оспорюване рішення; що це рішення листом від 25.05.09 №08-11/1036/2-09 направлялось до прокуратури міста Харкова. На підставі названого рішення, 24.08.09 Управління Держземагенства у м. Харкові видало ОК "ЖБК"Форвард" державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №485066, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №120970500021. Господарські суди в процесі розгляду спору установили, з підтвердженням матеріалами справи, що спірна земельна ділянка за оспорюваним рішенням ради була безоплатно передана у власність ОК "ЖБК"Форвард" на підставі статті 41 Земельного кодексу України. Проте, як установили суди, ОК "ЖБК"Форвард" було створено з порушенням вимог законодавства щодо мети, порядку створення і організації житлово-будівельного кооперативу, оскільки його засновниками виступили лише три громадянина, які не перебували на обліку осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов, та він не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні приписів Житлового кодексу УРСР і Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.85. Отже, у Харківської міської ради, як установили суди, були відсутні правові підстави на безоплатну передачу відповідачу-2 у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 41 Земельного кодексу України. Суди також установили, що прокурором пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом. При цьому, судами були враховані факти установлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 22.06.15 у справі №922/2559/15, яке набрало законної сили. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є позовні вимоги Прокурора Дзержинського району міста Харкова заявлені до Харківської міської ради та ОК "ЖБК "Форвард" про: визнання незаконним і скасування пункту 25.3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" №85/09 від 29.04.09; визнання недійсним державного акта серії ЯЕ №485066 на право власності на земельну ділянку, площею 6,9928 га, розташовану у місті Харкові на вул. Олександріївській, 4; зобов'язання ОК "ЖБК "Форвард" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради вказану земельну ділянку. Відповідач-2 звертався до господарського суду з заявою про застосування строків позовної давності до заявлених вимог. Ухвалюючи судові акти у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість цих вимог, проте суд відмовив у позові за спливом строку позовної давності. Як вже зазначалося і це установили суди, оспорюване рішення органу місцевого самоврядування прийняте на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 41 Земельного кодексу України, відповідно до частини першої якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Згідно зі статтею 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до ЖБК і одержати в ньому квартиру. У відповідності до приписів статті 135 Житлового кодексу Української РСР до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов. Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства (стаття 137 Житлового кодексу Української РСР). Пунктом 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу визначено, що число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік. Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що передаючи земельну ділянку у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард", Харківська міська рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту. При наданні земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Форвард", як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 Земельного кодексу України, рада зобов'язана з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення. Як вже зазначалося, і це установили господарські суди, з підтвердженням матеріалами справи, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Форвард" (відповідач-2) створено всупереч приписів статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту, а отже, у Харківської міської ради були відсутні правові підстави на безоплатну передачу відповідачу-2 у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 41 Земельного кодексу України. Як вже зазначалося, пунктом 25.3 додатку 1 до оскаржуваного рішення ради відповідачеві-2 надано у власність спірну земельну ділянку та на підставі такого рішення йому видано державний акт на право власності на неї. Господарські суди в процесі розгляду спору установили, з підтвердженням матеріалами справи, що спірне рішення ради в оспорюваній частині суперечить вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а тому вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Харкова. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Разом з тим, як вже зазначалося, відповідач-2 заявляв клопотання про застосування позовної давності. Згідно з приписами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до частини 1 статті 261 цього ж Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За приписами статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами для представництва інтересів держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону передбачені частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Господарськими судами установлено факт обізнаності прокурора щодо прийняття оскаржуваного рішення Харківської міськради ще у 2009 році, яке листом від 25.05.09 №08-11/1036/2-09 направлялось до прокуратури міста Харкова. Також було установлено судами і те, що оспорюване рішення ради було офіційно оприлюднено у газеті "Харьковские известия" (випуск 1, червень 2009 року) і розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради; що на засіданні сесії, на якій приймалося спірне рішення, був присутній і прокурор міста Харкова. Нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призвело до наслідків визначених частиною 2 статті 12, частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади. Відтак, як установили суди, у зв'язку із обізнаністю з квітня 2009 року прокурора міста Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до статті 6 Закону України "Про прокуратуру". Отже, як установлено судами, початок перебігу позовної давності щодо оскарження пункту 25.3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради №85/09 від 29.04.09 почався з квітня 2009 року та закінчився у квітні 2012 року. Зважаючи на викладене та враховуючи звернення прокурора з даним позовом у серпні 2015 року, господарські суди дійшли висновку про пропуск прокурором строку позовної давності у зв'язку з чим обґрунтовано відмовили у позові. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки не спростовують установленого судами; норми права до встановлених судами обставин застосовані вірно. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.