ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2017 року Справа № 910/26137/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Ледшоу"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.17 та рішення господарського суду міста Києва від 07.10.15у справігосподарського суду міста Києва №910/26137/14за позовомприватного підприємства "Мірт"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ледшоу"простягнення 57477,99грн.,за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Ковалевська К.В.,

У С Т А Н О В И В:

04.05.2012 між приватним підприємством "Мірт" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ледшоу" (замовник) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги по забезпеченню роботи обладнання та демонтажу обладнання ,що є власністю замовника, під час проведення фестивалю з ОСОБА_5 за підтримки фонду ОСОБА_6 "ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Києві Майдан Незалежності.

Пунктом 2.1.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний якісно та в строки, обумовлені сторонами, надавати замовнику послуги, передбачені цим договором.

Згідно п.2.1.4. договору виконавець зобов'язується протягом 5 днів з дня завершення надання послуги скласти, підписати та передати на погодження замовникові акт наданих послуг.

У пункті 2.2.1. договору сторони закріпили обов'язок замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити на користь виконавця вартість наданих послуг, а також згідно п.2.2.4 договору протягом 5 днів з дня отримання акту наданих послуг від виконавця, у разі відсутності зауважень, підписати такий акт зі свого боку та передати один примірник виконавцеві.

Відповідно до п.3.3. договору вартість послуг за договором становить 48 000,00грн., в т.ч. 8 000,00грн. ПДВ.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми цього договору, зазначеної у п.3.3. договору.

За змістом п.3.5. договору факт надання послуг замовником, передбачених цим договором, підтверджується актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін не пізніше п'яти днів після надання послуг.

Пунктом 3.6. договору сторони погодили обов'язок замовника перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми цього договору, зазначеної у п.3.3. після підписання сторонами акта наданих послуг, але не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому надано послугу.

05.05.2012 сторони склали акт наданих послуг, яким посвідчується виконання позивачем послуг за цим договором на загальну суму 48 000,00грн.

Посилаючись на порушення ТОВ "Ледшоу" своїх договірних зобов'язань, зокрема щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, ПП "Мірт" звернулися до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Ледшоу" 48 000,00грн. заборгованості, 3 341,59грн. 3% річних за період з 01.06.2012 по 25.09.2014, та 6 136,40грн. інфляційних втрат з червня 2012 по серпень 2014.

07.10.2015 рішенням господарського суду міста Києва (судді Ломака В.С., Гумега О.В., Марченко О.В.), яке залишено без змін 24.05.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Ледшоу" на користь ПП "Мірт" 48 000,00грн. основного боргу, 3 341,59грн. 3% річних, 6 136,40грн. інфляційних втрат та судові витрати.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Ледшоу" посилалися на неповне установлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому просили судові акти скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, попередні судові інстанції виходили з того, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій керувались тим, що сума боргу відповідачем не сплачена, належними доказами не спростована, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат арифметично вірний, тому застосовуючи положення ст.193 ГК України, ст.ст.625 629 ЦК України, визнали позовні вимоги правомірними й обгрунтованими. Крім того, із посиланням на ч.3 ст.35 ГПК України, відхилили доводи відповідача про те, що він не вчиняв договір про надання послуг б/н від 04.05.2012 та акт наданих послуг від 05.05.2012 з тих підстав, що судовими рішеннями у справі №910/545/16 було встановлено зворотне.

Із матеріалів справи видно, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 провадження по справі №910/26137/14 зупинялось до розгляду господарським судом Львівської області справи №910/31948/15 за позовом ТОВ "Ледшоу" до ПП "Мірт" про визнання договору про надання послуг від 04.05.2012 та акту наданих послуг від 05.05.2012 недійсними.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №910/31948/15 позов задоволено, визнано недійсним договір про надання послуг від 04.05.2012 та акт наданих послуг від 05.05.2012 на суму 48 000,00грн. Проте при ухваленні постанови у цій справі Київським апеляційним господарським судом не було звернуто уваги на цю обставину та залишено поза увагою без будь-якої правової оцінки, що саме договір б/н від 04.05.2012 та акт від 05.05.2012 на суму 48 000,00грн. Львівським апеляційним господарським судом визнано недійсними. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що як стверджував представник відповідача, у провадженні різних судових інстанцій є багато подібних позовних заяв про стягнення з них заборгованості згідно фальшивих договорів, датованих 04.05.2012, але з різною сумою заборгованості. Тому посилання Київського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2016 у справі №910/545/16 із застосуванням ст.35 ГПК України, є помилковими.

Відповідно до положень ст.ст.99 101 ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи повторно. Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно положень ст.111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема статей 4-2 4-3 22 32-34 43 ГПК України, допущені тільки цим судом, унеможливили повне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 частини 1 статті 111-9 ГПК України визначено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного та повноважень касаційної інстанції, визначених ст.111-9 ГПК України, оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до цього суду.

Під час нового розгляду справи Київському апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене, у відповідності до ст.ст.43 99 101 ГПК України повторно розглянути справу, перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, та в залежності від установленого ухвалити постанову з дотриманням повноважень, визначених ст.103 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ледшоу" задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.17 у справі №910/26137/14 господарського суду міста Києва скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для нового розгляду.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Ж.О. Корнілової