ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року Справа № 5010/1931/2011-П-16/72

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.16 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.13 у справігосподарського суду Івано-Франківської області №5010/1931/2011-П-16/72 за позовомпрокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. Черченської сільської ради, 2. Виконавчого комітету Черченської сільської ради, 3. приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: 1.Федерація професійних спілок України, 2.Дочірнє підприємство "Санаторій "Черче" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця",провизнання недійсними рішень виконавчого комітету Черченської сільської ради №3 від 18.03.2004, №75 від 11.11.2004; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №192117 від 04.07.20015; визнання права власності на нерухоме майно по вул. Братів Лепких, 69 в с. Черче Рогатинського району Івано-Франківської області,

за участі представників сторін:

від позивача - Левадний Р.С.,

від відповідача-1 - Багатченко Ю.В.,

від відповідача-3 - Барандич І.М.,

від ГПУ - Попенко О.С.,

від інших осіб - не з'явились,

У С Т А Н О В И В:

09.04.2013 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Малєєва О.В.), залишеним без змін 06.09.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Костів Т.С., Желік М.Б., Марко Р.І.) позов прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Черченської сільської ради №31 від 18.03.2004р.; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Черченської сільської ради №75 від 11.11.2004р.; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №192117 від 04.07.2005р.; визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на нерухоме майно - комплекс за адресою Івано-Франківська область, Рогатинський район, с.Черче, вул.Лепких Братів, буд.69, до складу якого входять: адміністративний корпус №7, А, площею 220,8 кв.м.; клуб-їдальня, Б, площею 1599,7 кв.м; спальний корпус №1,Г, площею 2269,4 кв.м; спальний корпус №3,Ж, площею 175,4 кв.м; спальний корпус №4,З, площею 109,0кв.м; насосна станція питтєвої води, Е, площею 57,3 кв.м; насосна станція сірководневої води №1,Ф', площею 9,9 кв.м; насосна станція сірководневої води №2,Ч, площею 12,0 кв.м; котельня №1,У, площею 158,4 кв.м; котельня №2, І, площею 135,2 кв.м; продуктовий склад, Л, площею 143,5 кв.м; лікувально-діагностичний корпус №5, М, площею 296,8 кв.м; водогрязелікарня, С, площею 879,5 кв.м; очисні каналізаційні споруди, П, площею 195,4 кв.м; станція насосна каналізаційна, О, площею 18,0 кв.м; галерея, В, площею 70,0 кв.м; водонапірна башня №1, Ш, площею 4,4 кв.м; склад лісоматеріалів, И, площею 41,0 кв.м; спальний корпус №2, К, площею 280,0 кв.м; теплиця, Т, площею 79,4 кв.м; хлораторна, У', площею 19,4 кв.м; підстанція, Ф, площею 22,8 кв.м; водонапірна башня, Х, площею 13,6кв.м; ГРП, Х', площею 8,7 кв.м.; стягнуто з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України ,,Укрпрофоздоровниця" судовий збір.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" посилалися на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати ухвалені у справі постанову та рішення, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 23.04.1960 постановою Ради Міністрів УРСР №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" було зобов'язано Міністерство охорони здоров'я УРСР передати до 01.05.1960 Українській республіканській Раді профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку, санаторні пансіонати, курортні поліклініки, що знаходились у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, а також санаторії і будинки відпочинку, що будуються для цього управління згідно додатків. Додатком №1 до цієї постанови до переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що безоплатно передаються Українській республіканській Раді профспілок по Трускавецькому територіальному управлінню, віднесено санаторій "Черче", Станіславська область, Рогатинський район, кількість ліжок - 250.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про власність" в редакції, чинній на час існування спірних відносин, лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. При цьому, відсутність у Фонду державного майна України правовстановлюючих документів та реєстрації права власності не впливає на оцінку спірних відносин враховуючи, що законодавство, чинне на час створення спірних об'єктів нерухомого майна, не пов'язувало виникнення права власності з його оформленням та реєстрацією.

Згідно Статуту Федерації професійних спілок України, зареєстрованих Міністерством Юстиціїї 07.03.2000, свідоцтво №1350, Федерація професійних спілок України є правонаступником Української республіканської ради профспілок та Федерації незалежних профспілок України. Постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 року було прийнято рішення про створення на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з акціонерним капіталом 1 089 384 тис. крб. Установчий договір про створення АТ "Укрпрофоздоровниця" був укладений 04.12.1991.

Пунктом 2.4. зазначеного договору було передбачено випуск засновницького пакету акцій на виділений капітал. У відповідності до постанови президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 за актом від 24.01.1992 майно Федерації незалежних професійних спілок України було передано акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Суди обох інстанцій установили, що у відповідності до п.1.1. статуту ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" в редакції від 05.05.2011, закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" і є повним правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України. Засновником товариства вказана Федерація професійних спілок України, яка є правонаступником Ради Федерації незалежних профспілок України.

Із наявних у матеріалах справи доказів (перелік об'єктів нерухомості санаторно-курортних установ станом на 01.01.1992, наданому Прикарпатським відділенням ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" згідно листа №316 від 16.11.1999) убачається, що до складу до складу санаторію "Черче" входили спальні корпуси №1, №2, №3, №4, лікувально-діагностичний корпус №5, адміністративний корпус №7, клуб-їдальня, водогрязелікарня, гараж на 5 автомашин, котельні №1, №2, каналізаційні споруди, навіс для зберігання твердих матеріалів, теплиця, башня БР-25, арт.скважина, басейн сірководню, відстійник грязі, паропровід, водопровід-Черче, внутрішньоплощадочні сіткиводопроводів, насосні станції, трансформаторна підстанція, обладнання АТС, склад хлора, теплотраса від 3 до 5 км. Рік введення в експлуатацію даних об'єктів від 1929 до 1978.

Під час розгляду справи по суті, судами попередніх інстанцій призначались судові експертизи. Висновком судової інженерно-технічної експертизи №3538/3539 від 29.08.2014 р., встановлено, що у результаті виконання робіт по реконструкції та поліпшенню конструктивних елементів будівель майнового комплексу "Санаторію "Черче" закінчених будівництвом об'єктів, було створено нове майно. Висновком судово-економічної експертизи №3170 від 29.05.2015 встановлено збільшення вартості нерухомого майна у порівнянні з її залишковою балансовою вартістю до початку реконструкції та поліпшення, а саме: будівля адміністративного корпусу №7А з 49 970 грн. (2005) до 153 396 (2013); будівля водогрязелікарні С з 142 729 крб. (1992) до 1 195 644 грн. (2013) при початковій вартості 12 480 917 920 крб. (1978).; будівля насосної станції питної води Е з 5760 крб. (1978) до 12 215 грн. (2013).

Із матеріалів справи убачається, що спір щодо належності майна ДП "Санаторій "Черче" був предметом судового розгляду у справі №А-6/2009, за результатами якого господарським судом Івано-Франківської області ухвалено рішення від 19.11.2003 про задоволення позову ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до виконавчого комітету Черченської сільської ради - визнано недійсним рішення виконавчого комітету Черченської сільської ради від 27.07.2003 про оформлення права власності ДП "Санаторій "Черче", вирішено - виконавчому комітету Черченської сільської ради розглянути та оформити право власності ДП "Санаторій "Черче" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в місячний термін наступні об'єкти: адміністративний корпус №7, клуб-їдальню, спальний корпус №1, спальний корпус №4,спальний корпус №3, насосну станцію питтєвої води, насосну станцію сірководневої води №1, насосну станцію сірководневої води №2, котельню №1, котельню №2, продуктовий склад, лікувально-діагностичний корпус №5, водогрязелікарню, очисні каналізаційні споруди, станцію насосну каналізаційну, склад хлорного вапна.

На виконання вказаного рішення суду Виконавчим комітетом Черченської сільської ради було прийнято рішення №31 від 18.03.2004 про оформлення права власності ДП "Санаторій "Черче" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на наступні об'єкти: адміністративний корпус №7, А, площею 220,8 кв.м.; клуб-їдальня, Б, площею 1599,7 кв.м; спальний корпус №1,Г, площею 2269,4 кв.м; спальний корпус №3,Ж, площею 175,4 кв.м; спальний корпус №4,З, площею 109,0кв.м; насосна станція питтєвої води, Е, площею 57,3 кв.м; насосна станція сірководневої води №1,Ф', площею 9,9 кв.м; насосна станція сірководневої води №2,Ч, площею 12,0 кв.м; котельня №1,У, площею 158,4 кв.м; котельня №2, І, площею 135,2 кв.м; продуктовий склад, Л, площею 143,5 кв.м; лікувально-діагностичний корпус №5, М, площею 296,8 кв.м; водогрязелікарня, С, площею 879,5 кв.м; очисні каналізаційні споруди, П, площею 195,4 кв.м; станція насосна каналізаційна, О, площею 18,0 кв.м. У подальшому, згідно рішення №31 від 18.03.2004 Черченською сільською радою було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №413484, на підставі якого 14.09.2004 було зареєстровано право власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4729267 від 14.09.2004.

11.11.2004 виконавчим комітетом Черченської сільської ради було прийнято рішення №75 про оформлення права власності і видачу свідоцтва про право власності на будівлі ДП "Санаторій "Черче" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на такі об'єкти: галерея, В, склад лісоматеріалів, И, спальний корпус №2, К, теплиця, Т, електрична підстанція, Ф, водонапірна башня, Х, ГРП, Х', водонапірна башня №1, Ш, насосні станції питтєвої води №2, насосна станція сірководневої води №3, басейн сірководневої води №1, басейн сірководневої води №2, басейн сірководневої води №3, очисні споруди, очисні каналізаційні споруди, хлораторна. На підставі рішення виконавчого комітету Черченської сільської ради №31 від 18.03.2004 Черченською сільською радою 11.11.2004 за №75 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №192117, в якому вказано тип об'єкта - комплекс, адреса об'єкта - Івано-Франківська область, Рогатинський район, с.Черче, вул. Лепких Братів, буд.69, власник - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". Право власності на підставі цього свідоцтва зареєстроване 04.07.2005, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7666248 від 04.07.2005.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт прийняття виконавчим комітетом рішення №31 від 18.03.2004 на виконання рішення суду від 19.11.2003 у справі №А-6/2009 не перешкоджає визнанню його недійсним за позовом власника, який участі у розгляді зазначеної судової справи не брав. При цьому суди звернули увагу, що відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Частиною 1 статті 317 ЦК України визначено зміст права власності: власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За приписами ст.392 ЦК України позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.

Надавши у відповідності до вимог ст.43 ГПК України належну правову оцінку зібраним у справі документам та доводам сторін і прокурора, узявши до уваги положення ст.392 ЦК України, установивши знаходження нерухомого майна на час розгляду спору у володінні та користуванні (на балансі) ДП "Санаторій "Черче" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованих висновків, що оскаржувані рішення щодо оформлення права власності за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на спірне майно порушують право державної власності на нього, виходячи з чого підлягають визнанню недійсними. Разом із тим, урахувавши відмінний склад сторін у справі, що розглядається, господарські суди правильно відхилили посилання ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на факти, встановлені у справах №137/7, 48/202-20/191, оскільки ці обставини підлягають доказуванню та оцінюванню судом на загальних підставах у відповідності до вимог ст.ст.33, 43 ГПК України.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного та місцевого господарських судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог є законним, обгрунтованим, відповідає положенням діючого законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із установленням обставин справи та їх доказуванням виходячи з вимог статей 111-5, 111-7 ГПК України, колегія суддів відхиляє усі інші доводи заявника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.16 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.13 у справі №5010/1931/2011-П-16/72 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова