ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/10340/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 06.07.2015 Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015у справі№ 910/10340/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд Хепі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"простягнення 30204,77 грн.за участю представників сторін:

позивача: Яценко А.С., дов. від 30.03.2015 б/н

відповідача: Мартинюк С.М., дов. від 18.10.2015 б/н

третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд Хепі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" про стягнення заборгованості за Договором про надання Медичних послуг застрахованим особам від 01.03.2013 № 03/13-32/1198мед у розмірі 30204,77 грн., з яких: 16469,85 грн. основного боргу, 5105,20 грн. пені, 557,72 грн. 3% річних та 8072,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/10340/15 залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі № 910/10340/15 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд Хепі" 16469,85 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 556,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 8072,00 грн., пеню у сумі 1603,22 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 910/10340/15, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на неврахуванням судами умов договору, що визначають порядок замовлення послуг, та ненадання ними оцінки фактичним обставинам справи щодо отримання відповідачем актів виконаних робіт.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд Хепі" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" (замовник) було укладено Договір про надання Медичних послуг застрахованим особам № 03/13-32/1198мед (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання, за замовленням замовника надавати Медичні послуги Клієнту.

Пунктом 1.9 Договору визначено, що "Заява-гарантія" - замовлення Медичних послуг, направлене замовником виконавцю шляхом телефонограми за тел.: (044) 5-01-02-03 або із застосуванням електронних засобів зв'язку (факс: (044)5-01-02-03, електронна пошта: reception@hh.com.ua)

Відповідно до п. 2.2 Договору конкретний перелік Медичних послуг за цим Договором та тарифи вказуються в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили послуги, які надаються позивачем, їх ціну основного прайсу, відсоток (%) знижки та ціну.

Як визначено п. 2.3 Договору, медичні послуги, що надаються виконавцем клієнту за цим Договором оплачуються замовником, за винятком франшизи (франшизу сплачує клієнт).

При виникненні необхідності надання медичних послуг для клієнта замовник звертається до виконавця з заявою - гарантією за визначеними номерами з повідомленням таких даних: прізвище, ім'я та по-батькові клієнта; наявність та розмір франшизи в Договорі страхування (п. 3.1 Договору). Замовник та виконавець узгоджують: дату та час проведення медичних послуг, об'єм медичних послуг. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору виконавець протягом 6 календарних днів з моменту закінчення базового (звітного) періоду, в якому були надані Медичні послуги, який дорівнює 10 календарним дням, зобов'язаний надіслати кур'єрською службою доставки замовнику оригінали наступних документів для оплати: рахунок-фактура; акт про надані медичні послуги (2 екземпляри); податкова накладна - в разі, якщо виконавець є платником податку на додану вартість.

Згідно із п. 5.4 Договору підтвердженням отримання замовником оригіналів документів на оплату, які зазначені в п. 5.3 цього Договору є опис вмісту кур'єрського відправлення та накладна кур'єрської служби доставки з відміткою замовника про отримання.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що замовник протягом 9 календарних днів з моменту отримання документів (відповідно до дати про отримання документів замовником зазначеної на накладній кур'єрської служби доставки), передбачених в п. 5.3. цього Договору, зобов'язаний, в разі наявності, з'ясувати та узгодити з виконавцем питання щодо оформлення документів на оплату та/або обсягів наданих клієнтам медичних послуг, в разі необхідності, витребувати додаткову інформацію (в тому числі медичну) для вирішення питання про страхову виплату, підписати та повернути акти про надані медичні послуги або, в разі незгоди з об'ємом, вартістю, якістю надання медичних послуг, надати мотивовану відмову від підписання акту про надані медичні послуги. Якщо Замовник протягом 9 календарних днів з моменту отримання документів, передбачених в п. 5.3 цього Договору, не поверне підписаний акт про надані медичні послуги або не надасть мотивовану відмову від підписання акту про надані медичні послуги, надані медичні послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті за одностороннім актом.

Як передбачено п. 5.7 Договору, замовник здійснює оплату за надані виконавцем медичні послуги на підставі підписаних актів про надані медичні послуги, в порядку передбаченому п. 5.5 цього Договору, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, перелік яких зазначений в п. 5.3 цього Договору.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків оплати наданих виконавцем медичних послуг, замовник сплачує виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент прострочення.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір припинити дію цього Договору і не повідомить письмово іншу Сторону за 1 місяць до закінчення строку дії даного Договору (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06.02.2014 позивач за допомогою кур'єрської служби доставки надіслав на адресу відповідача наступні документи: рахунки-фактури від 10.01.2014 на суму 4962,50 грн., від 20.01.2014 на суму 4150,25 грн., від 31.01.2014 на суму 7357,10 грн.; розгорнуті Акти виконаних робіт від 10.01.2014, від 21.01.2014, 31.01.2014; Акт звірки, що підтверджується накладною кур'єрської служби доставки № 5473158 та описом вмісту кур'єрського відправлення, які були отримані відповідачем 07.02.2014.

08.04.2015 позивачем за вих. № 61 був направлений відповідачеві лист з повідомленням про надіслання 24.03.2015 із застосуванням електронних засобів зв'язку претензії з вимогою оплатити заборгованість, яка була залишена без виконання, та повторно надіслані рахунки-фактури та Акти виконаних робіт. Вказаний лист був отриманий відповідачем 09.04.2015, що підтверджується відповідним підписом представника відповідача. 16.04.2015 позивач листом за № 70 надіслав відповідачеві уточнення до раніше направленої претензії про оплату медичних послуг.

Судами попередніх інстанцій визначено, що Договір про надання Медичних послуг, рахунки-фактури та Акти про надані медичні послуги відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994.

Надання позивачем медичних послуг за Договором підтверджується також Консультативними висновками лікарів, які містять прізвище пацієнта, діагностичні висновки за підписом лікаря та позначку координатора - працівника відповідача, яким проводилося замовлення медичної послуги.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що відповідач не надав обґрунтованих заперечень та належних доказів щодо невиконання або неналежного виконання позивачем умов Договору за Актами про надані медичні послуги від 10.01.2014, від 20.01.2014 та від 31.01.2014.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих медичних послуг, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про стягнення 16469,85 грн. основного боргу, 5105,20 грн. пені, 557,72 грн. 3% річних та 8072,00 грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем були надані медичні послуги за Договором про надання Медичних послуг застрахованим особам № 03/13-32/1198мед від 01.03.2013 на суму 16469,85 грн., які відповідно до п. 5.5 Договору прийняті відповідачем без заперечень і зауважень, що є підставою покладення на відповідача обов'язку по їх оплаті.

При цьому, місцевий господарський, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені за період з 28.02.2014 по 15.04.2015, врахувавши подану відповідачем заяву про застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені, дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про часткове задоволення вказаних вимог, стягнувши з відповідача 3% річних у розмірі 556,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 8072,00 грн., пеню у сумі 1603,22 грн.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення у цій справі, виходить з такого.

Згідно із статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наслідки порушення зобов'язання передбачені також ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із положеннями ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Врахувавши приписи вищенаведених норм законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши, що позивач надав медичні послуги, передбачені Договором про надання Медичних послуг застрахованим особам № 03/13-32/1198мед від 01.03.2013, натомість відповідач не підписав акти про надані медичні послуги, не висловивши при цьому зауважень щодо надання послуг, та не оплатив надані послуги; застосувавши за заявою відповідача спеціальну позовну давність до вимог про стягнення пені, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про часткове задоволення позовних вимог.

Вказаний висновок судів попередніх інстанцій відповідає встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків судів першої і апеляційної інстанції та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна правова оцінка, а тому вони відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Колегія суддів також вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи скаржника про неотримання ним актів про надані медичні послуги та рахунків-фактур, оскільки вказані документи були надіслані на адресу відповідача у спосіб та з документальним підтвердженням, передбаченими умовами п. 5.4 Договору. При цьому відповідачем не було визначено і погоджено конкретних уповноважених осіб на отримання поштової кореспонденції від позивача.

Доводи скаржника про те, що він діє в інтересах клієнтів та за рахунок відповідної страхової компанії, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки згідно із п. 5.7 Договору обов'язок по оплаті наданих послуг покладений саме на скаржника.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроасистанс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 910/10340/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир