ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 906/764/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Картере В.І.,суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі№906/764/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма"простягнення 8 770 596,51 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Толсторебров І.М.;

- відповідача повідомлений, але не з'явився.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.12.2015 №02-05/963 у зв'язку із перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці змінено склад колегії суддів та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Картере В.І., судді: Барицька Т.Л., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

22.05.2015 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" (надалі банк/скаржник) звернулося до господарського суду Житомирської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (надалі відповідач/ТОВ "Юнік Фарма") про стягнення 8 770 596,51 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.08.2015 у справі №906/764/15 (суддя Вельмакіна Т.М.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Юнік Фарма" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 5 000 000, 00 грн. заборгованості по кредиту; 249 166, 66 грн. процентів за користування кредитом; 40 320, 66 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами; 885 787,66 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 603 082, 19 грн. 30% річних; 1 865 326,80 грн. інфляційних втрат; у стягненні 44 722,22 грн. процентів за користування кредитом, 28 767,12 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 53 423,20 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №906/764/15 (судді: Огороднік К.М., Коломис В.В., Тимошенко О.М.) призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Забавській Світлані Миколаївні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №906/764/15 (судді: Огороднік К.М., Коломис В.В., Тимошенко О.М.) зупинено провадження у даній справі до отримання висновку судової експертизи.

Банк, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати з підстав порушення судом ст. 79 ГПК України, та передати справу на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Усі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

23.12.2015, через канцелярію Вищого господарського суду України від директора ТОВ "Юнік Фарма" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з поважних причин прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити дане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ст. ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 2 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі №906/764/15 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті судового рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Рівненського апеляційного господарського суду, остання не містить обґрунтованих мотивів її винесення, при цьому, в ній зазначено лише про те, що провадження у справі зупиняється у зв'язку з призначенням експертизи.

Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, як вже зазначалося, ухвала апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, суд апеляційної інстанції не вказав, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, потребує спеціальних знань, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення.

Окрім того, апеляційним господарським судом не вказано, в чому полягає складність у перевірці розрахунку боргу за кредитним договором, якому була надана оцінка судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 79, 86 ГПК України, у зв'язку із чим ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №906/764/15 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №906/764/15 про зупинення провадження скасувати.

Справу №906/764/15 передати на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя В.І. Картере

Судді: Т.Л. Барицька

Л.Б. Іванова