ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 914/2328/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівДунаєвської Н.Г., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016у справі№ 914/2328/15 господарського суду Львівської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп"допублічного акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерго"простягнення 13 616 093,62 грн за участю представників сторін:

від позивача: Щербина О.В., дов. від 29.12.2015

від відповідача: Лозовицький М.С., дов. від 25.12.2015, Чорній О.Б., дов. від 03.12.2015

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерго" про стягнення 13 616 093,62 грн, з яких: 10 894 000,00 грн - сума основного боргу, 2 131 131,43 грн - сума інфляційних втрат та 590 962,19 грн - сума трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за укладеним між ним та позивачем договором підряду № ПР-2302/2010 від 02.03.2010 з оплати виконаних позивачем підрядних робіт з технічного переоснащення двох батарейних пиловловлювачів розімкнутих пилосистем котла енергоблоку № 7 Бурштинської ТЕС, які вийшли з ладу не з вини підрядника.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.12.2015 (склад колегії суддів: Мороз Н.В. Сухович Ю.О., Мазовіта А.Б.) в позові відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що станом на час розгляду справи умови проведення остаточного розрахунку за виконані позивачем підрядні роботи, передбачені укладеним між сторонами у справі договором підряду, не настали, оскільки позивач не провів гарантійні випробування змонтованого обладнання та не досяг гарантійних показників, вказаних у додатку № 1 до договору, між сторонами не підписувались акти виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт за формою 2КБ, 3КБ, а підписання між сторонами акту приймання-передачі змонтованого обладнання від 03.11.2011 не є єдиною умовою проведення остаточного розрахунку. За висновком суду, сплата відповідачем першого платежу, передбаченого умовами договору підряду, не підтверджує факту прийняття відповідачем без зауважень виконання позивачем всіх передбачених договором підрядних робіт.

Суд також дійшов до висновку, що позивач виконав підрядні роботи неналежним чином, оскільки докази погодження позивачем робочого проекту підрядних робіт з генпроектувальником - ВАТ НДПВІ "Львівтеплоенергопроект" в матеріалах справи відсутні, а виконані позивачем відповідно до проекту роботи призвели до виходу обладнання з ладу, обладнання на даний час є непрацездатним, причина недоліків в роботі обладнання була визначена та визнавалась сторонами, зокрема, в акті від 23.02.2012, підписаним представниками сторін без зауважень щодо виявлених недоліків та осіб, на яких покладалось їх усунення, а обставини відсутності вини позивача у виході з ладу обладнання, встановлені в іншій справі, були виключені з мотивувальної частини відповідного рішення. Крім того, сторонами було прийнято спільне рішення про усунення несприятливих наслідків у роботі обладнання, яке не було виконано позивачем.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 (склад колегії суддів: Мирутенко О.Л. - головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) апеляційну скаргу ТОВ "ПрогресГруп" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 01.12.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 30.12.2009 відбувся тендер по закупівлі робіт з технічного переоснащення двох батарейних циклонних пиловловлювачів розімкнутих пилосистем котла енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС, переможцем якого на підставі рішення тендерної комісії було визнано позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес", яке в подальшому було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп".

На підставі вказаного рішення тендерної комісії 02.03.2010 між відкритим акціонерним товариством "Західенерго", яке в подальшому було перейменовано на публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Західенерго", (замовник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" (підрядник, позивач) було укладено договір підряду №ПР-2302/2010 (далі за текстом - договір), предметом якого визначено "Роботи з технічного переоснащення двох батарейних циклонних пиловловлювачів розімкнутих пилосистем котла енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС" (п. 1.1. договору). Основою договору та його невід'ємною частиною є Тендерна документація на тендер (торги) №307-09, яка діє в частині, що не суперечить даному договору (п.1.3.).

Відповідно до п. 1.2. договору підрядник зобов'язався своїми силами і засобами у встановлений термін виконати предмет договору відповідно до проектно-кошторисної документації розділу "Робочого проекту технічного переоснащення енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 2.1. договору підрядник зобов'язався:

- виконати проектні роботи розділу "Робочого проекту технічного переоснащення енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС" в частині впровадження двох батарейних циклонних пиловловлювачів (рукавних фільтрів) розімкнутих пилосистем котла енергоблоку №7 та погодити їх з Генпроектувальником - ВАТ НДПВІ "Львівтеплоенергопроект";

- виготовити та поставити два комплекти батарейних циклонних пиловловлювачів (БЦП) - рукавних фільтрів та допоміжного обладнання;

- виконати монтаж двох комплектів БЦП та допоміжного обладнання;

- виконати пусконалагоджувальні роботи.

Пунктами 3.2., 3.5. договору передбачено, що підрядник гарантує, що за наслідками виконання робіт за цим договором будуть досягнуті наступні показники роботи пиловловлювачів: залишковий вміст пилу 50 мг/м3. Гарантійні показники роботи визначаються результатами випробувань пиловловлювачів, проведених сторонами відповідно до затвердженої ними технічної програми та оформляються актом про результати випробувань.

Відповідно до п. п. 2.3. та 6.1.1. договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 21.10.2011 підрядник зобов'язався виконати роботи, визначені в п. 1.1. договору, якісно відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати в експлуатацію об'єкт до 22.12.2011.

Згідно з п. 5.1. договору в редакції Додаткової угоди № 3 загальна вартість робіт з урахуванням вартості обладнання, яке постачає підрядник, та вартості супровідних послуг складає 15 394 000,00 грн з ПДВ, з яких:

- 11 780 113,86 грн з ПДВ - вартість двох комплектів батарейних циклонних пиловловлювачів розімкнутих пило-систем котла;

- 325 000,00 грн з ПДВ - вартість виготовлення проектно-конструкторської документації;

- 3 033 410,14 грн - вартість монтажних роботи (2 компл. фільтрів);

- 255 476,00 грн з ПДВ - вартість робіт по монтажу систем КВПтаА та пусконалагодженню батарейних циклонних пиловловлювачів (2 компл. фільтрів).

Пунктом 5.3. договору в редакції Додаткової угоди № 3 встановлено порядок оплата підрядних робіт, згідно з яким замовник здійснює оплату наступним чином:

- 4 500 000,00 грн з ПДВ сплачує протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі змонтованого обладнання;

- остаточний розрахунок в розмірі 10 894 000,00 грн з ПДВ сплачує протягом 30 календарних днів на підставі підписаних актів приймання-передачі змонтованого обладнання, виконаних будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (форма 2КБ, 3КБ) за умови проведення гарантійних випробувань і досягнення гарантійних показників вказаних в додатку №1.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі №1 від 19.01.2011 підрядник передав, а замовник прийняв виготовлену проектно-конструкторську документацію батарейних циклонних пиловловлювачів розімкнутих пилосистем котла енергоблоку №7 на суму 325 000,00 грн з ПДВ.

03.11.2011 сторонами підписано акт приймання-передачі змонтованого обладнання, за яким позивач передав відповідачу 2 (два) батарейні циклонні пиловловлювачі (рукавні фільтри) розімкнутих пилосистем котла на суму 11 780 113,86 грн з ПДВ та відповідну видаткову накладну №РН-0000066 від 03.11.2011.

У зв'язку з підписанням вказаного акту від 03.11.2011 відповідач 14.11.2011 відповідно до 5.3. договору сплатив позивачу обумовлену договором суму в розмірі 4 500 000,00 грн.

08.02.2012 відповідач, як замовник, надав розпорядження № 16 про введення пилосистем енергоблоку в роботу 19.02.2012.

Позивач листом від 17.02.2012 повідомив відповідача про завершення першого етапу будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ствердив про справність обладнання та надав згоду на введення в експлуатацію БЦП. Однак, 19.02.2012 після пробного пуску БЦП, обладнання вийшло з ладу.

За твердженням позивача, його вина у виникненні несприятливих наслідків у роботі обладнання відсутня з огляду на перевищення температур, заявлених відповідачем в технічному завданні на проектування та виконання робіт, яке містить інформацію вихідних даних, яка не відповідає фактичним експлуатаційним показникам.

Як зазначає позивач, ним були виконані всі передбачені договором підрядні роботи, вихід з ладу обладнання стався не з його вини. Однак відповідач в порушення умов договору (п. 5.1. договору) не здійснив з ним остаточного розрахунку, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 10 894 000,00 грн основного боргу, 2 131 131,43 грн інфляційних втрат та 590 962,19 грн трьох відсотків річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, за загальним правилом замовник зобов'язаний оплатити роботу замовнику після остаточної її здачі, але за умови, що роботу виконано належним чином і у встановлений строк. Разом з тим, в договорі підряду сторони можуть встановити інший порядок проведення розрахунків, зокрема, попередньо за всю роботу або окремі етапи; за результатом виконання певних етапів чи видів робіт.

Відповідно до ст. ст. 6, 627, ч.1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій в пунктах 5.1. та 5.3. договору в редакції Додаткової угоди № 3 сторони погодили вартість робіт та визначили поетапний порядок їх оплати: 4 500 000,00 грн з ПДВ має бути сплачено замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі змонтованого обладнання, що і було здійснено відповідачем після підписання з позивачем акту приймання-передачі змонтованого обладнання від 03.11.2011; остаточний розрахунок в розмірі 10 894 000,00 грн з ПДВ замовник має сплатити за певних умов:

- на підставі підписаних актів приймання-передачі змонтованого обладнання,

- виконаних будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оформлених актами форми 2КБ, 3КБ,

- за умови проведення гарантійних випробувань і досягнення гарантійних показників, вказаних в додатку №1.

Таким чином, підписання сторонами акту приймання-передачі змонтованого обладнання від 03.11.2011 не є єдиною умовою для проведення остаточного розрахунку, а сплата відповідачем першого платежу, передбаченого умовами договору підряду, не підтверджує факту прийняття відповідачем без зауважень виконання позивачем всіх передбачених договором підрядних робіт.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання умов договору здійснив лише передачу замовнику змонтованого обладнання, що підтверджується актом від 03.11.2011 та виконав роботи з монтажу обладнання. Проте, такі будівельно-монтажні роботи не були оформленні у відповідності до умов договору актами форм 2КБ, 3КБ, що, як вірно зазначено судами, не свідчить про належне виконання позивачем вказаної частини підрядних робіт. Натомість, як свідчать матеріали справи, змонтоване позивачем обладнання знаходиться в непрацездатному стані, позивач в порушення умов договору не провів гарантійні випробування змонтованого обладнання, не досяг гарантійних показників, вказаних у додатку № 1 до договору, між сторонами не підписувались акти виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт за формою 2КБ, 3КБ. Відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

Наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані між позивачем та субпідрядником, не відносяться до укладеного між сторонами у справі договору підряду, не стосуються спірних правовідносин та не створюють відповідних обов'язків для відповідача, як замовника, а відтак, не є належними та допустимими доказами виконання позивачем всіх передбачених договором підрядних робіт у даній справі, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Факт наявності недоліків у роботі змонтованого позивачем обладнання (БЦП) була визначена та визнавалась сторонами, зокрема, в акті від 23.02.2012, підписаним представниками сторін без зауважень щодо виявлених недоліків та осіб, на яких покладалось їх усунення, а відповідно до рішення від 16.03.2012, прийнятого сторонами на спільній оперативній нараді, зобов'язання з усунення несприятливих наслідків у роботі обладнання було покладено саме на позивача та ним такі зобов'язання визнавались, однак не були виконані. Відповідні докази проведення позивачем відновлювально-ремонтних робіт та робіт по налагодженню обладнання відсутні в матеріалах справи.

Твердження позивача про відсутність його вини у виході з ладу обладнання колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.

За умовами договору підряду та тендерної документації позивач, як підрядник, зобов'язався виконати роботи з технічного переоснащення енергоблоку № 7 в частині впровадження двох батарейних циклонних пиловловлювачів розімкнутих пилосистем котла в замін існуючих БЦП, тобто роботи, які є реконструкцією, а також зобов'язався виконати проектні роботи розділу "Робочого проекту технічного переоснащення енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС" та погодити їх з Генпроектувальником - ВАТ НДПВІ "Львівтеплоенергопроект".

Згідно з п. 2.1. ДБН А.2.2-3-2001 Проектування "Склад, порядок розроблення, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва", затверджених наказом Держбуду України № 8 від 20.01.2004, які діяли станом на час укладення та виконання договору підряду, при реконструкції об'єктів не допускається розроблення проектної документації без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

Однак, як вірно встановлено судами, позивач в порушення п. 2.1. договору не погодив проектні роботи розділу "Робочого проекту технічного переоснащення енергоблоку №7 Бурштинської ТЕС" в частині впровадження двох БЦП з Генпроектувальником - ВАТ НДПВІ "Львівтеплоенергопроект".

Крім того, доказів звернення позивача до відповідача під час виконання договору з приводу невірності даних, зазначених в технічному завданні, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що відсутність його вини у виході з ладу обладнання була встановлена господарськими судами у справі № 5011-12/10762-2012 є безпідставними, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 в зазначеній справі висновки судів про відсутність вини підрядника у виникненні несприятливих наслідків у роботі обладнання були виключені з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду, як неналежні.

Врахувавши наведене вище, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що позивач не виконав всіх, передбачених договором підряду, зобов'язань перед відповідачем, а відтак, станом на час розгляду справи умови проведення між сторонами остаточного розрахунку за виконані позивачем підрядні роботи не настали, а у відповідача не виник обов'язок здійснити остаточну оплату підрядних робіт, у зв'язку з чим суди правильно і обґрунтовано відмовили у задоволенні позову у даній справі.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно не застосували до спірних правовідносин позовну давність, про яку було заявлено відповідачем, оскільки за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи, яка звертається з позовом, проте, як вірно встановлено судами, позивач не довів порушення його майнових прав та законних інтересів.

Виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам закону, а посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПрогресГруп" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 914/2328/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Н. Дунаєвська

В. Саранюк