ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 5011-27/5037-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівСаранюка В.І., Мележик Н.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Плюс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№ 5011-27/5037-2012 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"допублічного акціонерного товариства "Завод будівельних конструкцій",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані",прозвернення стягнення на предмет іпотекита за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Завод будівельних конструкцій"допублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"провизнання договору іпотеки недійснимза скаргою публічного акціонерного товариства "Завод будівельних конструкцій"на діївідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Григоренко О.С., дов. від 11.02.2016

від третьої особи: не з'явилися

від ВДВС: не з'явилися

від заявника касаційної скарги (ТОВ "Ніко-Плюс"): не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Завод будівельних конструкцій" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в який просило визнати звіт з незалежної оцінки нерухомого майна: майнового комплексу, загальною площею 10394,30 м.кв., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 10, та належить на праві власності ПАТ "Завод будівельних конструкцій", що проведений товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" станом на 07.03.2014 за вих. № 12454 таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014 у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу з метою необхідності визначення ринкової вартості зазначеного нерухомого майна та відповідності оспорюваного звіту з незалежної оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам, в т.ч. Національному стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014, зупинено провадження у даній справі до проведення судової будівельно-технічної експертизи на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 залишено без змін.

26.08.2015 до господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про погодження строку проведення будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014, понад три місяці у зв'язку з неможливістю її проведення у визначені законодавством строки з огляду на значне поточне навантаження експертів з виконання будівельно-технічних видів досліджень та знаходження на виконанні у експертів понад десяти судових експертиз різної категорії складності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2015 (суддя Мандриченко О.В.) погоджено строк проведення судової будівельно-технічної експертизи у термін понад 90 календарних днів по справі № 5011-27/5037-2012. Зупинено провадження у справі № 5011-27/5037-2012 до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи.

Місцевий господарський суд погодив проведення судової будівельно-технічної експертизи у зазначені експертом в клопотанні строки, оскільки дійшов висновку про те, що для вирішення спору у даній справі необхідні спеціальні знання і не проведення судової будівельно-технічної експертизи фактично залишить без належної оцінки надані сторонами докази, тобто призведе до порушення принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, суд, керуючись п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Не погоджуючись з винесеною місцевим господарським судом ухвалою від 29.09.2015, особа, яка не брала участі у розгляді справи, але яка вважає, що судове рішення стосується її прав та обов'язків - товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Плюс", оскаржила ухвалу від 29.09.2015 до суду апеляційної інстанції.

При цьому, скаржник зазначав, що він за результатами проведених електронних торгів з реалізації майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Якутська, 10, загальною площею 10 394 кв.м., є їх переможцем та відповідно до Свідоцтва про право власності на майно, зареєстрованого в реєстрі за № 695, є власником вказаного майнового комплексу. Наведене, за твердження заявника апеляційної скарги, свідчить про наявність правового зв'язку між ним та сторонами у справі, а оскаржувана ним ухвала місцевого господарського суду від 29.09.2015 стосується його прав та обов'язків як власника майна, яке було предметом оцінки по іпотечному договору, укладеному між сторонами у справі і яке є об'єктом судового розгляду у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (склад колегії суддів: Руденко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) апеляційну скаргу ТОВ "Ніко-Плюс" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 29.09.2015 - без змін.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Плюс", просить ухвалу місцевого господарського суду міста Києва від 29.09.2015 та постанову апеляційного господарського суду від 16.02.2016 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбачено підпунктом 1.13. пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 126/5 від 29.12.2006).

Абзацом шостим підпунктом 1.13. пункту 1 Інструкції визначено, що строк проведення експертизи понад 90 календарних днів може бути встановлено уразі, якщо експертиза є особливо складною чи багатооб'єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки.

Вказаним пунктом Інструкції також передбачено можливість встановлення більшого розумного строку за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Вказані в п. 1.13. Інструкції терміни можуть бути переглянуті або встановлені додатково з урахуванням необхідного реального часу на їх виконання у разі значного завантаження експерта та знаходження в нього на виконанні одночасно понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних.

Врахувавши наведені правові норми, наявність письмового клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та обставини, наведені в зазначеному клопотання в обґрунтування подовження строку проведення експертизи, місцевий господарський суд визнав їх достатніми та погодив строк проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014 у даній справі, понад 90 календарних днів.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2015 було також зупинено провадження у справі № 5011-27/5037-2012 до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, предметом розгляду господарського суду міста Києва при винесенні ухвали від 29.09.2015 було клопотання про подовження строку проведення експертизи, яке і було задоволено судом. При цьому, питання зупинення провадження у даній справі у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи вже було вирішено ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014, а відтак місцевий господарський суд не мав необхідності повторно зупиняти провадження у справі, яке вже було зупинено. З огляду на викладене, ухвала господарського суду міста Києва від 29.09.2015 в частині зупинення провадження у даній справі до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи є такою, що підлягає скасуванню, чого не було враховано судом апеляційної інстанції, який залишив без змін оскаржувану ТОВ "Ніко-Плюс" в апеляційному порядку ухвалу від 29.09.2015.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду від 29.09.2015 та постанова суду апеляційної інстанцій 16.02.2016 в частині зупинення провадження у справі підлягають скасуванню.

Крім того, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, 24.12.2015 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано господарському суду міста Києва висновок експерта №13648/15-42, а відтак, з 24.12.2015 будь-які підстави для зупинення провадження відсутні, так як експертиза по даній справі проведена та за її результатами експертом складено експертний висновок.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги інші, викладені скаржником в касаційній скарзі, доводи щодо необов'язковості призначення та проведення судової експертизи у справі, оскільки такі доводи за своїм змістом стосуються виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, яка відповідно до положень господарського процесуального кодексу України не підлягає перегляду ні в апеляційному, ні у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Плюс" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі № 5011-27/5037-2012 скасувати в частині зупинення провадження у справі до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 29.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі № 5011-27/5037-2012 залишити без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді В. Саранюк

Н. Мележик