ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 року Справа № 924/816/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиУлашанівської сільської радинапостанову Рівненської апеляційного господарського суду від 13.02.17 та рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.16у справігосподарського суду Хмельницької області №924/816/16за позовомсільськогосподарського кооперативу "Улашанівський"до1.комунального підприємства "Славутське бюро технічної інвентаризації", 2. Улашанівської сільської радипровизнання права власності,

представники сторін:

від позивача - Машук В.В., Теслюк А.Р.,

від відповідача - Лясоцький С.В., Нікітюк П.М.,

У С Т А Н О В И В:

29.08.2016 сільськогосподарський кооператив "Улашанівський" звернулися до господарського суду Хмельницької області з позовом до комунального підприємства "Славутське бюро технічної інвентаризації", Улашанівської сільської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю площею 462,2 кв. м., розташовану за адресою: вул. Перемоги (Чапаєва) 4, с. Улашанівка, Славутський р-н, Хмельницька обл., 30017. Позов подано на підставі ст.392 ЦК України та мотивовано невизнанням міськрадою та комунальним підприємством права власності на спірне майно, якими, вважали, у 2011 році неправомірно було скасовано державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт за СК "Улашанівський".

Комунальне підприємство "Славутське бюро технічної інвентаризації" та Улашанівська сільська рада просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своїх доводів наголошували, що сільськогосподарським кооперативом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належності саме йому спірного приміщення, а рішенням №9 від 26.01.2009 цей об'єкт останньому не передавався, а лише оформлялось право власності на нього. З огляду на що, заперечували факт оспорювання чи невизнання зі свого боку права власності на нерухоме майно кооперативу площею 462,2 кв. м., скасування державної реєстрації якого зумовлена відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на зазначений об'єкт. Звертали увагу, що на підставі наявного в інвентарній справі рішення Улашанівської сільської ради №9 від 26.01.2009 про надання дозволу на виготовлення свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу СГК "Улашанівський", у тому числі на ? адмінбудинку по вул.Перемоги, 4 с.Улашанівка, було виготовлено нове свідоцтво про право власності на вказані адмінприміщення площею 231,1 кв. м.

24.10.2016 рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Музика М.В.), залишеним без змін 13.02.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді Демидюк О.О., Савченко Г.І., Павлюк І.Ю.) позов задоволено частково, визнано за СГК "Улашанівський" право власності на нежитлову будівлю площею 462,2 кв. м. за адресою: вул. Перемоги (Чапаєва) 4, с. Улашанівка, Славутський р-н, Хмельницька обл., 30017. В решті позову відмовлено.

В обгрунтування ухвалених рішень суди обох інстанцій зазначили, що позивач на підставі рішення виконавчого комітету Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області №9 від 26.01.2009 "Про надання дозволу на виготовлення свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі загальною площею 5985,1 кв.м. за СГК „Улашанівський" та присвоєння їм поштової адреси", правомірно набув право власності на все адміністративне приміщення площею 462,2 кв. м., розташованого за указаною адресою.

У касаційній скарзі Улашанівська сільська рада посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову та рішення скасувати, провадження у справі припинити. Заявник зазначав про відсутність мотивів відмови у позові до відповідача-1, за вимогами до якого, на його погляд, слід було припинити провадження. Стверджував, що не є належним доказом у розумінні ч.1 ст.34 ГПК України свідоцтво про право власності на пай, на підставі якого у 2011 році комунальним підприємством було проведено державну реєстрацію права власності сільради на ? спірних адмінприміщень та видано відповідне свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як видно із матеріалів справи, заявляючи позов, сільськогосподарський кооператив "Улашанівський" одночасно послались на положення ст.392 ЦК України, якими за певних умов передбачено право власника майна звернутися до суду з відповідним позовом, та ст.393 ЦК України щодо права власника майна вимагати відновлення становища, яке існувало до видання акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

За приписами зазначеної статті закону позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, судове рішення про задоволення таких вимог має ґрунтуватись на встановленому судом в ході розгляду справи існуючому юридичному факті і не може підміняти собою правовстановлюючих документів.

Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили із того, що позивачем правомірно набуто на підставі рішення виконавчого комітету Улашанівської сільської ради Славутського району Хмельницької області №9 від 26.01.2009 "Про надання дозволу на виготовлення свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі загальною площею 5 985,1 кв. м. за СГК "Улашанівський" та присвоєння їм поштової адреси", право власності на все адміністративне приміщення за адресою: вул. Перемоги, 4 в с. Улашанівка Славутського району площею 462,2 кв. м. Разом із тим, суди обох інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, заявлених до КП "Славутське бюро технічної інвентаризації", яке не перебуває із позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним володіння, користування та розпорядження майном, не претендує на таке право, та не може вважатися належним відповідачем у спорах про визнання права власності.

Касаційна інстанція не може погодитися з такими висновками, які зроблено у порушення вимог ст.ст.32-34, 43, 84 ГПК України, при неповно установлених обставинах справи.

За приписами ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.

Із матеріалів справи видно, що причиною виникнення спірних правовідносин стало скасування у 2011 році КП "Славутське БТІ" державної реєстрації за позивачем права власності на спірний об'єкт нерухомості. Тобто на час розгляду справи зазначене майно, державна реєстрація якого згідно діючого законодавства є обов'язковою, не було зареєстровано, тому у відповідності до положень ч.2 ст.331 ЦК України право власності на спірний об'єкт було відсутнє. Втім при ухваленні рішень, попередніми судовими інстанції на зазначені обставини уваги не звернуто та не наведено достатніх обгрунтувань щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень статті 392 ЦК України. Крім того, судами під час розгляду справи не звернуто увагу та не визначено правову природу виникнення спірних правовідносин з урахуванням того, що причину їх виникнення пов'язано з вчиненням КП "Славутське БТІ" дій, пов'язаних із скасуванням державної реєстрації. При цьому, правомірність таких дій сторонами в установленому законом порядку не оскаржувалась. А тому звернення до суду із позовом про визнання права власності у порядку ст.392 ЦК України слід визнати передчасним.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог сільськогосподарського кооперативу "Улашанівський" до Улашанівської сільської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю площею 462,2 кв. м., попередніми судовими інстанціями не звернуто увагу на те, що відповідач претендував на ? спірних приміщень як суб'єкт господарювання, а ухвалював рішення, про що стверджував позивач, стосовно усієї будівлі як орган місцевого самоврядування, що обумовлює необхідність уточнення та конкретизації позовних вимог, оскільки право власності на ? частину будівлі ніким не оспорюється.

Більше того, судами не наведено переконливих доказів у спростування тверджень БТІ та сільської ради, які стверджували, що ними ухвалювалось рішення щодо видачі сільськогосподарському кооперативу "Улашанівський" свідоцтва про право власності лише на половину приміщення, а щодо його фальсифікації Славутським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області порушено кримінальне провадження №12016240210000826 про підроблення посадовими особами Славутського БТІ та Улашанівської сільської ради офіційних документів.

За таких обставин, рішення обох інстанцій не можна визнати законними та обгрунтованими, тому підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Улашанівської сільської ради задоволити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.17 та рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.16 скасувати, а справу №924/816/16 направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова