ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 905/579/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Євсікова О.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"на ухвалу від на постанову відГосподарського суду Донецької області 09.06.2015 Донецького апеляційного господарського суду 22.07.2015за заявоюПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"пропоновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконанняу справі Господарського суду№ 905/579/14 Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доОбласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Гриньок О.А.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;Згідно з розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Євсікова О.О. від 20.10.2015 № 02-05/807 розгляд справи № 905/579/14 Господарського суду Донецької області здійснюється у складі колегії суддів: головуючий - Губенко Н.М., судді Барицька Т.Л., Євсіков О.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2015 у справі № 905/579/14 (суддя Паляниця Ю.О.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (колегія суддів у складі: Ломовцева Н.В.- головуючий суддя, судді Колядко Т.М., Татенко В.М.), заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання задоволено; поновлено строк для пред'явлення наказу № 905/579/14 від 08.05.2014 до виконання та встановлено строк до 10.06.2016.

Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго", не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 905/579/14 з підстав порушення судом ст. 119 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.05.2015 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Донецької області із заявою № 14/2-929 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

В обґрунтування причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання позивач посилається на відсутність поштового зв'язку, зокрема з містом Донецьк, у зв'язку із проведенням антитерористичної операції та з можливістю втрати наказу під час його пересилання поштовими операторами; 23.12.2014 на офіційному веб-порталі Державної виконавчої служби України (http://dvs.gov.ua) було розміщено інформацію щодо актуалізації контактів міських та районних відділів Державної виконавчої служби України у Луганській і Донецькій областях, проте про контакти з відділом Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку у вказаному оголошенні не зазначено.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 14.04.2014 у справі № 905/579/14, стягнуто з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 2 900 338,66 грн. та судовий збір у розмірі 58 003, 66 грн., в іншій частині у позові відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду Донецької області позивачу видано наказ № 905/579/14 від 08.05.2014.

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, зокрема, що накази господарських судів можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач мав пред'явити наказ на виконання до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку.

Відповідно Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" антитерористичну операцію розпочато з 14.04.2014.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно із яким до таких населених пунктів віднесено місто Донецьк.

Відповідно до інформації від 31.01.2015 розміщеної на сайті УДППЗ "Укрпошта" пересилання пошти до міста Донецька не здійснюється.

Згідно із ч. 4 ст. 13, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо наявності об'єктивних причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, які не залежали від волі стягувача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а тому місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та поновив строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Донецької області № 905/579/14 від 08.05.2014.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки мотивів клопотання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Таким чином, оскаржувані ухвала Господарського суду Донецької області від 09.06.2015 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 905/579/14 відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.06.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 905/579/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

О.О. ЄВСІКОВ