ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 904/8615/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:Сінюхіна І.В., дов. №14-214юр від 20.05.2016р.;від відповідача:не з'явився;від третьої особи 1:не з'явився;від третьої особи 2:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р.у справі господарського суду№904/8615/15 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія"треті особи1.Криворізька міська рада; 2.Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській областіпростягнення 594 805,68грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2015р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. у справі №904/8615/15, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 594 805,68грн. заборгованості з компенсації за земельну ділянку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2016р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалами від 31.05.2016р. та 14.06.2016р. Вищий господарський суд України відкладав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.06.2016р. представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги. Відповідач та треті особи уповноважених представників не направили.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.05.2008р. між Викритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Гонта-Технологія" (відповідач) укладений договір №2529 про компенсацію плати за землю, відповідно до умов якого відповідач відшкодовує (компенсує) позивачу плату, що сплачується останнім за земельну ділянку площею 31000,00 м2 для розташування мобільної пересувної модульної дослідно-промислової установки з переробки шламів, шляхом оплати виставлених позивачем рахунків в 15-ти денний строк з моменту їх отримання.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2008р. За відсутності заяви хоча б однієї із сторін про припинення чи зміну договору протягом одного місяця по закінченню терміну, він вважається продовженим на термін до 31 грудня наступного року щорічно на тих же умовах, які були передбачені договором (п.п. 5.1-5.2 договору). Судами зазначено, що доказів припинення договору, сторонами не надано.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.08.2015р. позивач на виконання умов договору супровідним листом №142-16/346 направив відповідачу рахунки-фактури щодо компенсації плати за земельну ділянку за період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р., які отримані останнім 19.08.2015р. (що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа), проте відповідач порушив договірні зобов'язання щодо сплати компенсації плати за земельну ділянку.

Крім того, судами зазначено, що договір щодо компенсації плати за земельну ділянку з моменту укладення по 2013 рік виконувався відповідачем належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями №46 від 15.06.2010р., №121 від 02.07.2010р., №1356 від 28.04.2011р., №1393 від 13.05.2011р., фактами заліків зустрічних однорідних вимог від 25.10.2012р. на суму 393 122,16грн., від 25.04.2013р. на суму 393 122,36грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання. За приписами ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Згідно зі статтею 34 цього ж Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій, з огляду на доведеність порушення відповідачем умов договору щодо компенсації плати за земельну ділянку у період з 01.01.2014р. по 30.06.2015р. у встановленому договорі порядку та розмірі, дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи заявника касаційної скарги щодо нарахування 20% ПДВ мотивовано спростовані апеляційним господарським судом.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. у справі №904/8615/15 відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. у справі №904/8615/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Гонта-Технологія" - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач