ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 916/983/15-г Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуКомунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ"на постанову від 04.10.2016 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/983/15-г господарського суду Одеської областіза позовомКомунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуататційний підрозділ"до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, 2. Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Державної фінансової інспекції в Одеській областіпростягнення 633939,27 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились,

Від відповідачів - не з'явились,

Від 3-ї особи - не з'явились,

У зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Данилова М.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2017).

Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області збитків у сумі 37499, 46 грн. за спожиті комунальні послуги в період з 01.10.2011 по 16.10.2011, з 01.04.2014 по 31.05.2014; стягнення з Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області збитків в сумі 596439,81 грн. за спожиті комунальні послуги за період з 17.10.2011 по 31.03.2014.

Рішенням від 21.06.2016 господарського суду Одеської області (головуючий суддя Малярчук І.А., судді Железна С.П., Гуляк Г.І.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано, що КП "СМЕП" не доведено належними та допустимими доказами заподіяння підприємству саме збитків, оскільки невиконання відповідачами своїх зобов'язань за договором щодо сплати комунальних послуг має іншу правову природу, а відтак, суд дійшов висновку, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків у спірних правовідносинах не настала, за відсутності складових ознак, а саме, вини у заподіянні збитків, протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідачів по справі та настанням збитків, а також недоведеності порушених прав та охоронюваних законом інтересів КП "СМЕП", саме відповідачами по справі.

Постановою від 04.10.2016 колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого Пироговського В.Т., суддів Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г. рішення господарського суду Одеської області залишено без змін.

Комунальне підприємство "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ"у касаційній скарзі просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 15, 16, 22 623 ЦК України, ст.ст. 217, 224 ГК України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міськради належить нежитлова будівля загальною площею 1982,9 м2, по вул.Розкидайлівській, 67-А у м. Одесі, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 01.12.2006, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.10.2006 № 579.

Вказане вище приміщення знаходиться на балансі КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2006 № 122.

28.04.2008 між КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" як орендодавцем та ВДАІ ГУМВС в Одеській області як орендарем укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від №48/08/Х/1, за умовами якого орендарю надано в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме майно площею 867,6 кв.м., розміщене за адресою: 65110, м.Одеса, вул.Розкидайлівська, 67а.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору його укладено строком на один рік - з 01.05.2008 до 01.05.2009 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Крім того, між КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" (балансоутримувач) та ВДАІ ГУ МВС в Одеській області (орендар) укладено договір від 28.04.2008 № 48/08/Х/2 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно з яким КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" як балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 65110, м. Одеса, вул. Розкідайлівська, 67а (надалі-Будівля), загальною площею 1982,9 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар - бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.6 зазначеного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням арбітражного суду; в інших випадках передбачених чинним законодавством.

На виконання плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на ІІ квартал 2014, на підставі направлень на проведення ревізій, Одеською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово - господарської діяльності КП "СМЕП" за період з 01.10.2011 по 31.05.2014, про що складено акт від 01.09.2014 №№ 810-16/52.

Згідно з п. 10.5 вказаного акту, на підставі розрахунку розподілу середньомісячного споживання комунальних послуг КП "СМЕП" та Відділом ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області шляхом пропорційного співставлення фактичних витрат (нарахування) на споживання електроенергії, газу, води КП "СМЕП" проведено розрахунок у вартісному вигляді витрат комунальних послуг Відділом ДАІ м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області, що становить за ревізуємий період у загальній сумі 633939,27грн, а саме електроенергія у сумі 513 560,29 грн, водопостачання у сумі 17888, 03 гривень, газопостачання у сумі 102 490,96 грн.

Тобто, за висновком Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції за період з 01.10.2011 року по 31.05.2014 року в результаті невідшкодування вартості спожитих комунальних послуг Відділом ДАІ м.Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Комунальним підприємством "СМЕП" понесено необґрунтовані витрати на сплату комунальних послуг у загальній сумі 633939,27 грн, внаслідок чого підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Зазначені обставини стали підставою для звернення КП "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" з позовом у даній справі про стягнення збитків за спожиті комунальні послуги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, зосередившись на дослідженні правових підстав позову та правової природи збитків, не дослідили фактичних правовідносин сторін у справі, зокрема, щодо виконання договору від 28.04.2008 № 48/08/Х/2 про відшкодування витрат балансоутримувачу.

При цьому відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами встановлено, що вказаний вище договір №48/08/Х/2, вважається діючим, оскільки сторонами не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.32, 34 ГПК України його розірвання (припинення).

В той же час, загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Відповідно до положень статей 2, 43, 54 ГПК господарські суди розглядають справи за позовами суб'єктів господарської діяльності, фізичних осіб, які такими не є, державних та інших органів, які визначають предмет (матеріально-правову вимогу) та підстави (обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону) позову.

Посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи зазначене вище, судові рішення є такими, що прийняті без врахування усіх фактичних обставин справи, які є суттєвими та мають істотне значення.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" задовольнити частково.

Постанову від 04.10.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/983/15-г господарського суду Одеської області та рішення від 21.06.2016 господарського суду Одеської області скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

М. Данилова