ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 910/26992/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 910/26992/14 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) CPI Investment Fund Limited, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, 2) Національний банк України, м. Київ, про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивача - Никифоров О.В. (дов. № 6 від 25.05.15);

відповідача - Винник О.П. (дов. № 93 від 01.02.16);

третьої особи-1 - Кунянський С.М. (дов. б/н від 15.12.14);

третьої особи-2 - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивач ТОВ "Хімекс Лімітед" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Перший український міжнародний банк" про зобов'язання вчинити дії.

Вказував, що 02.06.08 між ТОВ "Хімекс Лімітед" (позичальником) та Компанією Carbon Products International Limited (позикодавцем) був укладений договір позики в іноземній валюті № 0306, згідно якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику в сумі 2 000 000 доларів США, а позичальник - повернути позику та сплатити проценти за її користуванням у строк до 31.12.18.

18.06.08 договір № 0306 був зареєстрований Національним банком України про що видано свідоцтво № 799.

Зазначав, що 27.08.14 додатковою угодою до договору сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору та дострокове повернення позики в розмірі 897 000 доларів США з нарахованими відсотками відповідно до умов договору.

Також вказував, що 30.09.14 звернувся до відповідача та управління Національного банку України в Донецькій області з повідомленням № 102 в якому просив здійснити реєстрацію змін до договору в зв'язку з його достроковим розірванням, проте 06.10.14 ПАТ "Перший український міжнародний банк" листом № КНО-67.4.1/18 відмовив ТОВ "Хімекс Лімітед" в реєстрації змін до договору та посилався при цьому на постанову Правління Національного банку України № 540 від 29.08.14 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України".

Посилаючись на ту обставину, що постанова Правління Національного банку України № 540 від 29.08.14 не підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися між сторонами договору № 0306 та додаткових угод до нього, оскільки суперечить Угоді про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.93, позивач просив зобов'язати ПАТ "Перший український міжнародний банк" вчинити дії, спрямовані на реєстрацію додаткової угоди від 27.08.14 до договору позики в іноземній валюті № 0306 від 02.06.08.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року (колегія суддів у складі: Лобаня О.І. - головуючого, Майданевича А.Г., Федорчука Р.В.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що дія постанови Правління Національного банку України № 540 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України" від 29.08.14 поширюється на спірні правовідносини сторін, тому відповідач правильно відмовив позивачу у здійсненні реєстрації додаткової угоди від 27.08.14 до договору позики в іноземній валюті № 0306 від 02.06.08.

У касаційній скарзі ТОВ "Хімекс Лімітед", посилаючись на безпідставне незастосування судами попередніх інстанцій положень Угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.93, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.06.08 між ТОВ "Хімекс Лімітед" (позичальником) та Компанією Carbon Products International Limited (позикодавцем) був укладений договір позики в іноземній валюті № 0306, згідно якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику в сумі 2 000 000 доларів США, а позичальник - повернути позику та сплатити проценти за її користуванням у строк до 31.12.18.

18.06.08 договір № 0306 був зареєстрований Національним банком України про що видано свідоцтво № 799.

02.06.08 додатковою угодою до договору змінено позикодавця за договором на CPI Investment Fund Limited.

27.08.14 додатковою угодою до договору сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору та дострокове повернення позики в розмірі 897 000 доларів США з нарахованими відсотками відповідно до умов договору.

30.09.14 позивач звернувся до відповідача та управління Національного банку України в Донецькій області з повідомленням № 102 в якому просив здійснити реєстрацію змін до договору в зв'язку з його достроковим розірванням.

06.10.14 ПАТ "Перший український міжнародний банк" листом № КНО-67.4.1/18 відмовив ТОВ "Хімекс Лімітед" в реєстрації змін до договору та посилався при цьому на постанову Правління Національного банку України № 540 від 29.08.14 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про те, що постанова Правління Національного банку України № 540 від 29.08.14 не підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися між сторонами договору № 0306 та додаткових угод до нього, оскільки суперечить Угоді про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.93.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови Правління Національного банку України № 540 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України" від 29.08.14 резидентам дозволено здійснювати погашення кредитів, позик (у тому числі фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів, не раніше строку, передбаченого договорами. Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов'язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими договором кредитування (позики).

Національний банк України не здійснює реєстрацію змін до договорів про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за такими договорами або їх дострокового виконання.

Вимоги цього підпункту не поширюються на випадки дострокового погашення кредитів, позик: залучених уповноваженими банками на умовах субординованого боргу, за умов спрямування достроково поверненого субординованого боргу на збільшення статутного капіталу уповноваженого банку-позичальника та отримання відповідного дозволу Національного банку України; за рахунок коштів, що залучаються резидентом-позичальником за іншим кредитним договором (договором позики) з нерезидентом, якщо цей договір передбачає більш пізній строк виконання зобов'язань позичальника (повністю або частково) порівняно з умовами попереднього кредитного договору (договору позики).

Строк дії постанови № 540 від 29.08.14 встановлено з 02.09.14 до 02.12.14 включно.

Як вже було зазначено вище, позивач звернувся до відповідача та управління Національного банку України в Донецькій області з повідомленням № 102 про здійснення реєстрації змін до договору в зв'язку з його достроковим розірванням 30.09.14, тобто під час дії постанови № 540 від 29.08.14.

Таким чином, встановивши, що позивач є резидентом-позичальником, а CPI Investment Fund Limited є нерезидентом-позикодавцем, а також те, що додатковою угодою від 27.08.14 до договору № 0306, передбачено дострокове розірвання договору та дострокове повернення позики в іноземній валюті резидентом-позичальником, суди попередніх інстанцій правильно застосували положення постанови Правління Національного банку України № 540 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України" від 29.08.14 та дійшли обґрунтованих висновків про те, що відповідач не мав правових підстав для реєстрації вказаної додаткової угоди, а тому правильно відмовив позивачу у здійсненні її реєстрації.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги про те, що постанова Правління Національного банку України № 540 від 29.08.14 не може застосовуватись до спірних правовідносин через її невідповідність Угоді про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.93, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції про те, що укладений між сторонами договір № 0306 від 02.06.08 за своєю правовою природою є договором позики в іноземній валюті, а не інвестиційним договором, як помилково вважає позивач, тоді як Міжнародна Угода про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.93 регулює лише правовідносини, пов'язані з інвестиційною діяльністю.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімекс Лімітед" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2016 року у справі № 910/26992/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик