ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 910/13245/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомдочірнього підприємства "КМ ТЕХНО"допублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення 14 893 603,63 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Кошечко В.В., Краснокутська Т.О., Рижова Т.В., Романченко Ю.Б.,- відповідача:Собко О.В.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року дочірнє підприємство "КМ ТЕХНО" (далі - ДП "КМ ТЕХНО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування"), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 13187109,18 грн. основного боргу, 1340850,16 грн. пені, 391701,29 грн. - 3% річних та 3351258,29 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором про надання послуг №УГВ6757/19 від 12.12.2012 року в частині оплати вартості наданих позивачем послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року (колегія суддів у складі: Васильченко Т.В., Марченко О.В., Ломака В.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ДП "КМ ТЕХНО" 13187109,18 грн. основного боргу, 1256682,65 грн. пені, 391701,29 грн. 3% річних, 3351258,29 грн. інфляційних втрат та 72743,35 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року (колегія суддів у складі: Калатай Н.Ф., Рябуха В.І., Ропій Л.М.) рішення місцевого господарського суду від 06.04.2015 року змінено. Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ДП "КМ ТЕХНО" 13187109,18 грн. основного боргу, 1243824,93 грн. пені, 391701,29 грн. 3% річних, 3351258,29 грн. інфляційних втрат та 72691,92 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Укргазвидобування" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з огляду на наступне.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи позов, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості, яка обгрунтована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 року щодо оплати вартості наданих послуг та стягнення штрафних і фінансових санкцій, нарахованих за порушення відповідачем дисципліни розрахунків, достеменно не встановили належне виконання позивачем умов договору щодо надання послуг по кожній фазі надання послуг кожного етапу проекту, визначеного у додатках № 1, №2 до договору №УГВ6757/19-12, з яким як умовами договору (п.2.2., п.4.1 договору, додатку №5 до договору), так і чинним законодавством передбачено виконання замовником послуг свого обов"язку з їх оплати (ст. 525, 526, 903 ЦК України).

Так, колегія суддів відзначає, що судами під час розгляду справи взагалі не досліджувалось питання про передачу замовнику результатів виконаних робіт, які зазначені в актах приймання-передачі (а.с.122-126 т.3) та відсутні в матеріалах справи, зокрема статут проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, план проекту; загальний протокол функціональних вимог від майбутньої системи; концепція функціональних рамок системи управління та ін., а тому висновки судів про обгрутованість заявлених позовних вимог за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання позивачем послуг є передчасними.

За наявності заперечень замовника щодо об"єму та якості виконаних робіт, судам також необхідно було дослідити результати виконаних послуг на їх відповідність вимогам, які висувались та описувались у додатку № 2 до договору та статуту проекту.

Крім того, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не була надана ретельна оцінка умовам договору, до яких вносились чисельні зміни сторонами, щодо вартості послуг за договором та порядку їх розрахунків.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що за договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 року, укладеного між ДП "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (замовник) та ДП "КМ ТЕХНО" (виконавець) предметом якого є надання виконавцем замовнику послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за договором, визначаються в додатку №1, додатку №2, додатку №3, додатку №4 до договору, які складають його невід'ємну частину. Загальна вартість послуг виконавця становить 62 161 034,28 грн. (п.2.1), з яких загальна вартість послуг етапу №1 становить: 41 839641,00 грн. (п.2.1.1), а етапу № 2 - 20 321393,28 грн. (п.2.1.2). Замовник має здійснити попередню оплату у розмірі 10% від вартості етапу №1 в сумі 4 183 964,10 грн. протягом 5 днів, з моменту підписання договору (п.2.2); замовник має оплатити вартість послуг, визначених у п.2.1.1 договором наступним чином: за кожну фазу надання послуг етапу №1 у розмірі 90% від вартості відповідних послуг згідно з додатком №3 до договору протягом 15 банківських днів після підписання акту приймання-передачі послуг по фазі (п.2.2.1 договору). Вказані умови викладені у редакції чинної на момент укладення договору.

Додатком №3 до договору сторони визначили вартість кожної фази етапу №1 послуг з реалізації проекту (а.с.101 т.3).

В подальшому, 18.03.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, за умовами якої внесено зміни п.1.2 договору шляхом доповнення додатком №5 до договору; у п.2.2 договору, за яким визначили, що замовник має оплатити загальну вартість послуг, визначену у п. 2.1 договору, згідно графіку проведення платежів, що є додатком №5 до цього договору. При цьому, якщо акт приймання-передачі наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акту приймання-передачі наданих послуг. Виключено з договору п.2.2.1, п.2.3.1 та п.2.4 договору.

Додатком №5 до договору, сторони погодили графік проведення платежів за договором в цілому та вказаним додатком визначили дату сплати замовником вартості послуг, чітко обумовили розмір платежу на вказану дату, що складається з певного відсотку від вартості договору, та посилання на акт приймання-передачі.

Відповідно до п.2.1.1 договору, у редакції додаткової угоди №5 від 13.06.2013, загальна вартість за цим договором, становить 58986155,70 грн., в тому числі по етапу №1 - 34506739,41 грн. (п. 2.1.1 договору, в редакції додаткової угоди №7 від 04.11.2013).

Дослідження вказаних умов договору має істотне значення для з"ясування наявності заборгованості у заявленому позивачем розмірі, встановлення строку, у який відповідач зобов"язаний оплатити вартість виконаних робіт та їх розмір, що також впливає на нарахування штрафних та фінансових санкцій за порушення дисципліни розрахунків та на правильність вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати повними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку, при необхідності обговорити питання про призначення відповідної судової експертизи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі №910/13245/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко