ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 927/248/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),. Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року у справі № 927/248/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" до державного підприємства "Чернігівське лісове господарство" про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення штрафу в сумі 49 980 грн. за неправильне визначення маси вантажу в перевізних документах.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 року попередні судові рішення було скасовано, а справа передавалася на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.01.2017 року (суддя Оленич Т.Г.) у позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року (судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення суду першої інстанції відмовлено та зазначену апеляційну скаргу повернуто без розгляду.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним ухвалу скасувати та справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судова ухвала є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка містила клопотання про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, 14.02.2017 року. Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідач зміг отримати оскаржене рішення лише 31.01.2017 року у зв'язку з складанням 24.01.2017 року повного тексту рішення від 19.01.2017 року, та припаданням на цей період шести неробочих днів (28.01.2017 року - 29.01.2017 року, 04.02.2017 року - 05.02.2017 року, 11.02.2017 року - 12.02.2017 року).

Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання апеляційної скарги виходив з того, що скаржником не наведено поважних причин пропуску такого строку.

Проте, з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача та повернення апеляційної скарги без розгляду погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Частинами 2 та 4 ст. 85 ГПК України передбачено, що в разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення; повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

За вимогами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, що вступну та резолютивну частини рішення місцевим господарським судом оголошено 19.01.2017 року, повний текст рішення складено 24.01.2017 року.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, що не набрало законної сили, передбачено ст.ст. 22, 91 ГПК України. Необхідною умовою здійснення стороною цього права є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що дає можливість стороні викласти свої вимоги та обґрунтувати їх.

Однак, апеляційний господарський суд уваги не звернув на це уваги, а також, посилаючись на норми ст. 53 ГПК України, не врахував, що цей Кодекс не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи.

Залишивши поза увагою наведене, апеляційний господарський суд оскаржуваною ухвалою фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

Таким чином, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною й обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до апеляційного господарського суду.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року скасувати, і справу № 927/248/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

І.Кондратова