ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 926/2483/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко"на рішення та постановуГосподарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2016 року Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2017 рокуу справі№ 926/2483/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко"про стягнення 46 267,98 грнВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 р. публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Компанія "Пелет-Груп Еко" про стягнення 46 267,98 грн заборгованості за перевищення договірних величин у червні 2016 року.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.10.2016 (суддя - Бутирський А.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 (головуючий - Хабіб М.І., судді - Зварич О.В., Юрченко Я.О.), позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 46 267,98 грн заборгованості за перевищення договірних величин та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 30.07.2013 ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" (постачальник) та ТОВ "Компанія "Пелет-ГрупЕко" (споживач) було укладено договір № 1449 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник зобов'язувався постачати електроенергію споживачу в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору в додатку № 2 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу" до договору, а споживач - оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатку № 1 "Порядок розрахунків" та додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

У п. 5.2. договору сторони погодили, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1. договору обсягів.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу") з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності для кожної площадки вимірювання (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1. договору споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

За п. 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 тис. кВт/год і більше (п. 4.2.2. договору).

Згідно з п. п. 1, 2 додатку № 1 "Порядок розрахунків" до договору № 1449 від 30.07.2013 розрахунковим вважається період з 25 числа календарного місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку здійснює попередню оплату в обсязі 100% величини вартості заявленого обсягу на наступний розрахунковий період.

Споживач самостійно протягом 10 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електроенергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 2 цього додатку, а також проводить оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору (п. 7 додатку).

Додатком № 2 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу" до договору № 1449 від 30.07.2013 визначено обсяги постачання електроенергії до деревообробного цеху споживача в с. Чорногузи на кожен місяць 2015 року у розмірі 60 тис. кВт/год.

Як встановлено судами, оскільки споживач до 01.11.2015 не надав позивачеві відомості про заплановані обсяги споживання електричної енергії на 2016 рік, позивач, керуючись п. 5.1. договору самостійно встановив обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2016 рік на рівні відповідних періодів 2015 року, зокрема, на червень 2016 р. ліміт споживання - 60 000 кВт.

31.05.2016 відповідач звернувся до позивача з заявою про збільшення договірної величини споживання електричної енергії на червень 2016 р. з 60000 кВт./год. до 80 000 кВт./год.

Листом від 06.06.2016 позивач повідомив відповідача, що збільшення договірної величини споживання буде проведено за умови виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати електричної енергії згідно з рахунків, відсутності заборгованості за активну електроенергію (21 426,44 грн), реактивну електроенергію (25 920,84 грн), а також за перевищення договірної величини (43 919,37 грн), сплати 224,26 грн пені, 17,71 грн річних та попередньої оплати за додатково заявлені обсяги.

Як встановлено судами, за платіжним дорученням № 282 від 07.06.2016 відповідач сплатив позивачу 141 370,53 грн.

Листом № 31/9153 від 22.06.2016 позивач відмовив відповідачу в коригуванні договірного обсягу споживання електроенергії на червень 2016 року у зв'язку з тим, що за заявлені обсяги (80 000кВт/год) він мав сплатити до 20.06.2016 - 161 740,80 грн попередньої оплати, однак станом на 22.06.2016 розмір передоплати споживача становив 119 944,09 грн, що є меншим ніж договірний обсяг, а також через те, що у споживача існує заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 43 919,37 грн (а.с. 89, т. 1).

Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції - електроенергії від 29.06.2016, який підписаний обома сторонами, за розрахунковий період - червень 2016 року відповідачем було спожито електроенергії в обсязі 87 462 кВт/год на загальну суму 176 827,15 грн (87 462 кВт/год * 1,6848 грн), а за актом прийняття-передавання електроенергії (перевищення договірних величин споживання електроенергії) величина перевищення споживання електроенергії відповідачем становила 27 462 кВт/год (а.с. 20 - 21, т. 1).

За перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2016 року на 27 462 кВт/год, позивач виставив відповідачу до оплати рахунок № 37272 на суму 46 267,98 грн, який відповідач не оплатив.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 926/1850/16, позовом ПАТ "ЕК "Чернівціобленерго" до ТОВ "Компанія "Пелет-Груп Еко" про стягнення 43 919,37 грн заборгованості за перевищення у травні 2016 р. договірних величин споживання електроенергії на 26 068 кВт/год задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 вказані судові акти скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просить стягнути з відповідача 46 267,98 грн заборгованості за перевищення обсягів споживання електроенергії у червні 2016 року

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електроенергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, яка відпускається, визначається за погодженням сторін. Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Відповідно до абз. 3 п. 4.4. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Господарські суди, встановивши, що у червні 2016 р. відповідач здійснив перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 27 462 кВт/год., що не було погоджено позивачем, прийшли до правильного висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу 46 267,98 грн за понаддоговірно спожиті відповідачем у червні 2016 р. 27 462 кВт/год. електричної енергії та обґрунтовано задовольнили позов.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що у платіжному дорученні № 272 від 26.05.2016 про сплату 32 638,31 грн (за перевищення договірної величини спож. електроенергії, зг. рах. № 24884 від 29.04.2016 дог. № 1449 від 30.07.2013 без ПДВ") відповідачем було допущено помилку в призначенні платежу, що було усунуто відповідачем про що свідчить лист Національного банку України "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу" № 25-111/1438-7141 від 09.06.2011, то вони є безпідставними і були предметом розгляду апеляційного суду, який правомірно вказав, що вказаним листом не підтверджується усунення таких недоліків, а в ньому лише зазначено про те, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "призначення платежу" вирішується між сторонами переказу без участі банку, а як вбачається із матеріалів справи, позивач відмовив відповідачу у погодженні зміни призначення платежу у платіжному дорученні № 272 і таке платіжне доручення не може вважатися належним доказом попередньої оплати за додатково заявлені обсяги за спірний період.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 було скасовано рішення Господарського суду Чернівецької області від 05.09.2016 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 926/1850/16 (яким позов було задоволено), а справу направлено на новий розгляд, то слід зазначити, що у справі № 926/1850/16 судами вирішувалось питання щодо наявності чи відсутності заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію за інший період - травень 2016 року, а не за червень 2016 року.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що доводи апеляційної скарги не були почуті судом апеляційної інстанції, то вони є безпідставними, адже судами були почуті сторони і прийнятті обґрунтовані і мотивовані судові рішення, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Решта доводів касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, але не спростовують висновків апеляційного суду, якими ці доводи були відхилені.

Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 24 жовтня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 січня 2017 року у справі за № 926/2483/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова