Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №913/900/16 Постанова ВГСУ від 19.04.2017 року у справі №913/9...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 913/900/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017у справі № 913/900/16 Господарського суду Луганської областіза первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит"простягнення коштівза зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс"простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився- відповідачаМернік О.В.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс", звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення за договором поставки № 58/15-4СА від 08.04.2015р. боргу в сумі 14 699,76 грн., 3% річних у сумі 30,20 грн. та пені в розмірі 364,87 грн., всього - 15 094,83 грн.

29.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс", в якій просило суд про стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 24 229,28 грн., за порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 58/15-4СА від 08.04.2015.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.10.2016 (суддя Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017 (головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Татенко В.М.), первісний позов про стягнення 15 094, 83 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м.Сєвєродонецьк, Луганська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс", м. Донецьк борг в сумі 14 699,76 грн., 3% річних у сумі 30,20 грн., пеню в розмірі 364,87 грн. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" неустойку в розмірі 24 229, 28 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу скаржник посилався на те, що Специфікації до договору не є належними доказами для встановлення узгоджених сторонами строків поставки. Вважає, що у постачальника, за період дії договору, не виникло зобов'язання сплатити штрафні санкції у порядку та розмірі, встановлених пунктом 6.2 договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" не скористалося правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало свій відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фін-Трейд Сервіс" (далі ТОВ "Фін-Трейд Сервіс", постачальник) м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит " (далі ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", покупець), м.Сєвєродонецьк, Луганська область, було укладено договір поставки № 58/15-4СА (а.с. 11-18), відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, у строки, за цінами та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію.

Пунктами 4.2, 5.3, 6.8 цього договору сторони узгодили умови поставки продукції - DDP (Інкотермс-2010), погоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються протягом 60 календарних днів з дати поставки відповідної продукції, якщо інший строк не обумовлений сторонами в специфікаціях. У разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує на користь продавця неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

На підставі поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору поставки постачальник поставив, а покупець прийняв замовлений товар на загальну суму 14 699,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № 20 від 23.03.2016, № 21 від 23.03.2016, ( а.с. 19, 20), зі строком оплати протягом 60 календарних днів з дня поставки - до 23.05.2016.

ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" за поставлений товар не розрахувалося, що й стало підставою для звернення ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" до Господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення 15 094,83 грн., з яких: 14 699,76 грн. - сума основного боргу, 364,87 грн. пені та 3% річних у сумі 30,20 грн. за період з 24.05.2016 по 17.06.2016.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано погодилися з доводами ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" про невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору поставки, у зв'язку з чим, задовольнили його позов про стягнення з відповідача суми боргу, пені та 3% річних за вказаний період.

Судові рішення в зазначеній частині не оскаржуються.

В своєму зустрічному позові ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" послалось на те, що сторони підписали специфікації № 2/4 від 27.04.2015 на загальну суму 54 332,18 грн. та № 3/4 від 26.05.2015 на загальну суму 376 777,97 грн., тоді як, фактично поставка відбулася 23.03.2016 за видатковим накладними №20, №21 з порушенням умов договору щодо строку поставки. Відповідно до положень п. 6.2 договору, зазначене є підставою для нарахування штрафу у розмірі 5% від вартості продукції та неустойки у розмірі 0,1% за весь період порушення зобов'язання у сумі 24 229,28 грн.

При вирішенні спору, господарськими судами враховано ст. 663 ЦК України щодо передачі товару у погоджений сторонами у договорі купівлі-продажу строк за наявними у матеріалах справи специфікаціями. Таким чином, за перевіреними розрахунками місцевого господарського суду, у позивача за зустрічним позовом виникло право на нарахування та стягнення з ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" неустойки у сумі 24 229,28 грн.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили відповідальність за не поставку (недопоставку) продукції у обумовлені договором або специфікаціями строки у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості продукції, що поставляється за відповідною специфікацією.

Крім того, в разі прострочення поставки понад 10 календарних днів постачальник за письмовою вимогою покупця має сплатити неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення. При цьому неустойка нараховується за весь період порушення зобов'язання.

В специфікаціях № 2/4 від 27.04.2015 (а.с. 43) та № 3/4 від 26.05.2015 (а.с. 44-45) до договору поставки сторони встановили, що постачальник зобов'язується поставити товар через 10 календарних днів з моменту підписання даної специфікації.

На підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про порушення строку поставки, та задоволення позову в частині стягнення неустойки. За перевіреними судами розрахунками позивача за зустрічним позовом - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", розмір штрафу, в розмірі 5% від вартості продукції за специфікаціями № 2/4, № 3/4 та неустойки за прострочення поставки понад 10 днів становить 24 229,28 грн.

На думку колегії суддів, встановивши зазначені обставини, суди правильно застосували до спірних відносин норми матеріального та процесуального права.

Щодо посилання скаржника на помилкове застосування судами до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №№ 15-рп/2002, про тлумачення положення ч.2 ст. 124 Конституції України слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто кожен із суб`єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутись до суду за його вирішенням.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002, право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до цього, право позивача за зустрічним позовом на звернення до суду в даному випадку і обов`язок суду розглянути спір по суті не можуть бути поставлені у залежність від використання ним засобу досудового врегулювання спору, адже вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Посилання скаржника на неможливість встановлення узгоджених сторонами строків поставки за наданими позивачем за зустрічним позовом копіями специфікацій, не завірених печаткою постачальника, оцінюються колегією критично, оскільки умови договору виконувались та це не єдиний підписаний ТОВ "Фін-Трейд Сервіс" документ, за яким відсутня печатка товариства (а.с.17, 18).

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального законодавства застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.01.2017 у справі № 913/900/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

О.М. Сибіга

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст