ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 912/3439/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Опольський С.В. Нікітіна З.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Південний Буг"на рішення та постановуГосподарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 рокуу справі№ 912/3439/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні інженерні системи"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Південний Буг"про стягнення 412 457,23 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви від 03.11.2016) про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2-08/14 від 01.08.2014 у розмірі 68 585,27 грн, з яких 40 299,50 грн - основний борг, 25 751,87 грн - інфляційні втрати, 2 533,90 грн - 3% річних та заборгованості за договором № 5-08/14 від 11.08.2014 у розмірі 343 871,96 грн, з яких 206 985,00 грн - основний борг, 124 314,75 грн - інфляційні втрати, 12 572,21 грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2016 (суддя -Наливайко Є.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 (головуючий - Чимбар Л.О., судді - Вечірко І.О., Іванов О.Г.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Південний Буг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні інженерні системи" заборгованості у розмірі 412 457,23 грн, з яких 247 284,50 грн - основний борг, 150 066,62 грн - інфляційні втрати, 15 106,11 грн - 3% річних та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 01.08.2014 між ТОВ "Сучасні інженерні системи" (підрядник) та ТОВ "Євросервіс Південний Буг" (замовник) було укладено договір № 2-08/14 (договір 1), за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати, а замовник - прийняти роботи з улаштування промислових підлог станції техобслуговування "Сканія" по вул. Мурманська, м. Кіровоград, згідно з додатків № № 1, 2, 3 (кошториси), № 4 (графік) та № 5 (ескіз), які є невід'ємною частиною договору, а саме: виготовлення арматурного каркасу під топінг підлогу; - улаштування двох оглядових ям; - улаштування топінг підлог.

Згідно п. 3.1. договору 1 загальна вартість робіт складає 315 212,28 грн.

Пунктом 3.2. договору 1 визначено, що після підписання договору замовник виконує передоплату на виконання робіт підрядником впродовж п'яти банківських днів в розмірі 274 912,78 грн.

Розрахунок за виконані роботи виконується згідно з додатком № 4 (графік) після підписання актів виконаних робіт, складеного в довільній формі, протягом 5 календарних днів (п. 3.4. договору 1).

11.08.2014 між ТОВ "Сучасні інженерні системи" (підрядник) та ТОВ "Євросервіс Південний Буг" (замовник) було укладено договір № 5-08/14 (договір 2), за яким підрядник зобов'язувався виконати, а замовник - прийняти роботи з улаштування утепленої покрівлі станції техобслуговування "Сканія" по вул. Мурманська, 25, м. Кіровоград, згідно з додатком № 1 (кошторис), який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1. договору 2 загальна вартість робіт, погоджена сторонами, складає 695 272,50 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору 2 після підписання договору замовник виконує передоплату на виконання робіт підрядником впродовж п'яти банківських днів в розмірі 300 000,00 грн.

Розрахунок за виконані роботи замовник виконує після підписання акту виконаних робіт, складеного в довільній формі, до 15.09.2014 (п. 3.4. договору 2).

Договори 1, 2 вступають в дію з моменту підписання і діють до повного виконання зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.2014 (п. 7.1. договорів 1, 2).

Договори підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між сторонами було підписано додатки № № 1, 2 та 3 (кошторис), додаток № 4 (графік), додаток № 5 (ескіз) до договору № 2-08/14, додаток № 1 (кошторис) до договору № 5-08/14.

Як встановлено судами, на виконання умов договорів 1, 2, замовник здійснив передоплату в сумі 274 912,78 грн за договором 1, що підтверджується платіжним дорученням № 305 від 04.08.2014 та за договором 2 - 488 287,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 315 від 14.08.2014 та платіжним дорученням № 358 від 08.08.2014.

Позивач було складено та підписано акт № 13-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 на суму 106 792,10 грн, акт № 14-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 на суму 71 164,60 грн, акт № 15-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 на суму 137 255,58 грн за договором 1 та акт № 24-09/14 виконаних робіт за жовтень 2014 на суму 695 272,50 грн за договором 2.

Однак, відповідач вказані акти не підписав та оплату за ними не здійснив.

21.05.2015 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату 247 284,50 грн заборгованості за договорами 1, 2 з доданими до претензії актами виконаних робіт, які були отримані відповідачем (а.с. 34-35, т. 1).

Як встановлено судами, у справі призначалась судова будівельна-технічна експертиза (висновок експерта № 71 від 31.08.2016), за результатами якої було встановлено, що ті види і обсяги робіт, виконаних ТОВ "Сучасні інженерні системи", які не відносяться до категорії прихованих та які були доступні для обстеження і обміру, відповідають видам та обсягам робіт, що відображені у актах № 13-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 р., № 14-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 р., № 15-09/14 виконаних робіт за вересень 2014 р., № 24-09/14 виконаних робіт за жовтень 2014 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просить стягнути з відповідача 412 457,23 грн.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно з п. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно з приписами ст. ст. 525, 526 ЦК і ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договорами належним чином не виконав, чим порушив їхні умови і вимоги ст. 526 ЦК України, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 247 284,50 грн боргу (40 299,50 грн - заборгованості за роботи, виконані за договором № 2-08/14 від 01.08.2014 та 206 985,00 грн -за договором № 5-08/14 від 11.08.2014).

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що роботи були виконані з недоліками, про що свідчить претензія та акти виконаних робіт, які підписані із зауваженнями, то слід зазначити, що оскільки відповідач заявив про такі недоліки лише після порушення провадження у справі і акти з зауваженнями направив позивачу через 11 місяців після виконання робіт, тобто не заявив про такі недоліки негайно, як того вимагає ст. 853 ЦК України, то він не звільняється від обов'язку оплатити виконані роботи за цими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Врахувавши прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати та здійснивши перерахунок 3 % річних і інфляційних втрат, суди правомірно стягнули з відповідача на користь позивача 15 106,11 грн 3% річних, 150 066,62 грн інфляційних втрат.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що судами не було надано належну оцінку доводам відповідача, оскільки представник відповідача - Нікітіна З.В. була тимчасово непрацездатна, а директор - у відрядженні, то вказані доводи є безпідставними, адже судами були прийняті обґрунтовані і мотивовані рішення; а відповідач не був позбавлений можливості, у випадку тимчасової непрацездатності Нікітіної З.В., забезпечити явку іншого свого уповноваженого представника.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що висновок експерта проведений з порушенням ст. 53 ЦПК України є безпідставними, оскільки ці правовідносин регулюються нормами ГПК України і на них не поширюються норми ЦПК України. Також, відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено, що експертизу було проведено з порушенням вимог ст. 42 ГПК України і особою, яка не мала достатнього рівня кваліфікації.

Решта доводів касаційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 1117 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Південний Буг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 року у справі за № 912/3439/15 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова