ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 911/3045/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.(доповідача),суддівКорсака В.А., Швеця В.О.за участю представників:від ГПУ Красножон О.М. посв. №000598 від 01.08.2012відповідачівКолода Є.Г. дов. від 10.01.2017 №5третьої особине з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чиномрозглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2017у справі№ 911/3045/16 господарського суду Київської областіза позовомЗаступника керівника Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської областідо1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боярські ковбаси"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівВідокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року заступник керівника Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області (прокурор/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - відповідач -1/РВ ФДМУ по Київській області) та товариства з обмеженою відповідальністю "Боярські ковбаси" (відповідач 2/ТОВ "Боярські ковбаси"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (третя особа) в якому просить суд:

1. визнати недійсним договір оренди № 1/11 від 29.08.2011, укладений між Регіональним відділенням Форду державного майна України по Київській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Боярські ковбаси" з моменту його укладення;

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Боярські ковбаси" звільнити та повернути передане в оренду згідно з договору № 1/11 від 29.08.2011 частину нежитлового приміщення площею 495,3 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів".

В обґрунтування заявлених позовних вимог заступник керівника Києво -Святошинської місцевої прокуратури Київської області посилався на те, що договір оренди укладено з порушенням вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки здача в оренду приміщень державного навчального закладу для здійснення діяльності, що не пов'язана з навчально-виховним процесом, не дозволяється, відтак в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою визнання договору оренди недійсним та повернення майна Регіональному відділенню Фонду державного майна України (відповідачеві-1) по Київській області та відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Боярський коледж екології і природних ресурсів" (третій особі).

Рішенням господарського суду Київської області від 01.12.2016 (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 01.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 18, 28, 29, 61, 63 Закону України "Про освіту" та вважає, що передача будь-яких приміщень навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонено законом.

Також, прокурор зазначає, що приміщення коледжу належить до об'єктів освіти та не може використовуватись не за призначенням, а саме, відповідно до умов спірного договору: "з метою виробництва ковбасних виробів". Невикористання третьою особою спірного приміщення для навчального процесу, на думку позивача, не є підставою для визнання правомірним договору оренди, оскільки нормами чинного законодавства встановлена заборона використання цього приміщення з іншою метою.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді - доповідачата присутніх у судовому засіданні 19.04.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.08.2011 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Київській області, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Боярські ковбаси" було укладено договір оренди № 1239 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення їдальні (надалі-майно) площею 495,3 кв.м. розміщене за адресою: м. Боярка, 2, сільгосптехнікум, що перебуває на балансі ВСП НАУ Боярський коледж екології та природних ресурсів (балангсоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 23.03.2011 і становить за належною ціною 459240,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою виробництва ковбасних виробів.

Пунктом 2.1 спірного договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна

Обов'язок щодо складання акта приймання - передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).

У пункті 3.6 спірного договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Вказаний договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 29.08.2011 по 28.08.2012 включно.

29.08.2011 сторони підписали акт №1 приймання-передачі орендованого майна.

Додатковою угодою № 2 від 29.08.2013 внесено зміни до пункту 10.4 договору, а саме подовжено дію договору до 28.07.2016.

Вважаючи наведений вище договір оренди незаконним, укладеним з порушенням приписів Закону України "Про освіту", оскільки в оренду було передано приміщення державного навчального закладу для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом заступник керівника Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив із того, що діючим на момент укладення спірного договору оренди законодавством України про освіту та оренду державного та комунального майна передбачалась можливість передачі в оренду приміщень не задіяних в навчально-виховному процесі з метою одержання додаткових джерел фінансування для забезпечення провадження освітньої діяльності; при цьому, під час укладення зазначеного договору оренди сторонами дотримано порядок укладення договорів оренди, передбачений Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, суди керувалися приписами статей 2, 3, 47, 61, 63 Закону України "Про освіту", статтею 28 Закону України "Про вищу освіту", статтею 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 5 Закону України "Про приватизацію майна", статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Стаття 61 вказаного Закону зазначає, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих у тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт - оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

А відтак, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти у науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Згідно приписів статей 28, 29 вказаного Закону система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом вказаних норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

В позовній заяві заступник керівника Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області зазначав про те, що Боярський коледж екології і природних ресурсів, приміщення якого передане в оренду за спірним договором, провадить діяльність із здійснення освітньої, наукової та впроваджувальної діяльності, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців для агропромислового комплексу.

А відтак, розміщення цеху з виробництва ковбасних виробів ТОВ "Боярські ковбаси" суперечить діяльності навчального закладу, перешкоджаючи реалізації прав учнів коледжу на доступну освіту, повну реалізацію здібностей, таланту, всебічного розвитку та суперечить інтересам держави у сфері освіти.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам Заступника керівника Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області щодо неможливості використання об'єкту оренди, використання орендованого приміщення не за призначенням, що є порушенням Закону України "Про освіту". При цьому, вказуючи на відсутність правових підстав для задоволення позову, суди попередніх інстанцій не проаналізували належним чином та у повній мірі статусу самого орендованого майна - частини Боярського коледжу екології і природних ресурсів, який є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету, можливість використання якого, згідно вимог діючого законодавства - виключно для потреб навчально-виховного процесу.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор посилався на те, що об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс, а відтак судам слід перевірити зазначене та з'ясувати чи вказане не суперечить вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

З наведеного вище слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірили ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Заступника прокурора Київської області, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 та рішення господарського суду Київської області від 01.12.2016 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Київської області, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Враховуючи наведене, та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 911/3045/16 та рішення господарського суду Київської області від 01.12.2016 у даній справі скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді В. Корсак

В. Швець