ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 909/1321/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.01.2017у справі№ 909/1321/15 Господарського суду Івано-Франківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" додержавного підприємства "Вигодське лісове господарство"провитребування майна та стягнення неустойки

за участю представників сторін:

позивача: Богославець О.М.,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про зобов'язання відповідача повернути транспортний засіб вантажний автомобіль КАМАЗ-43118, тип - спеціальний вантажний - С, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску, стягнення 82799,14 грн. заборгованості з орендної плати та 279010,06 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі № 909/1321/15 в частині позовних вимог про зобов'язання Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" повернути транспортний засіб вантажний автомобіль КАМАЗ-43118, тип - спеціальний вантажний - С, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" - припинено провадження. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення 458346 грн. неустойки - відмовлено..

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2016 скасувати , прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення суми неустойки.

18.04.2017 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції.

Відповідно до частини 1 статті 741 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання.

Разом з тим, в порушення визначених норм права відповідач звернувся до суду з клопотанням за один день до дня проведення засідання, що унеможливлює проведення такого засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" (орендодавець/позивач) та Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" (орендар/відповідач) укладено договір оренди транспортного засобу № 55.

Також між сторонами у справі на підставі вищезазначеного договору (п. 1.4. договору оренди) було укладено двосторонній Акт приймання-передачі майна від 18 червня 2014 (додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу № 55 від 18 червня 2014).

Згідно з п. 1.1- 1.2 умов договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" передало Державному підприємству "Вигодське лісове господарство" у строкове платне користування транспортний засіб - вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 43118; тип: спеціальний вантажний - С; номер шасі: НОМЕР_4; державний реєстраційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований в Калуське ВРЕР при ДАІ УМВС в Івано-Франківській області; об'єм двигуна: 10850; рік випуску: 2012; колір: білий; опис технічного стану: технічно справний.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди передбачено обов'язки орендодавця, а саме: протягом 2 (двох) робочих днів після набрання чинності договором передати орендарю предмет оренди в належному технічному стані, який забезпечує його нормальну експлуатацію. Забезпечувати проведення у встановлені строки технічного огляду предмета оренди згідно із чинним законодавством України, сплачувати платежі, пов'язані з проходженням такого огляду. За свій рахунок проводити технічне обслуговування (у т. ч. зміну шин та акумулятора), а також здійснювати ремонт предмета оренди (у разі відсутності вини орендаря). За свій рахунок здійснювати капітальний ремонт предмета оренди. До моменту передачі орендарю предмета оренди застрахувати останній на весь час дії договору. Ознайомити орендаря з правилами технічної експлуатації предмета оренди (п. п. 2.1.1. - 2.1.6. договору оренди).

Згідно з підпунктом 2.3.1. - 2.3.8. договору оренди визначено, що орендар повинен використовувати предмет оренди на умовах договору та відповідно до цільового призначення, визначеного у пункті 1.4. договору. Своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату. Підтримувати предмет оренди в технічно справному стані. Усувати погіршення предмета оренди, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення предмета оренди відшкодування завдані орендодавцю збитки. Орендар не відповідає за погіршення предмета оренди, якщо це сталося внаслідок нормального його зношення або упущення орендодавця. Забезпечувати місце зберігання на своїй території предмет оренди та його охорону. Надавати орендодавцю предмет оренди для проходження технічного огляду. Проводити заправку предмета оренди паливно-мастильними матеріалами. Після закінчення дії договору (або після його дострокового розірвання) протягом трьох календарних днів повернути орендодавцю предмет оренди за актом приймання-передачі технічно-справному стані (з урахуванням нормального зносу).

Договір набуває чинності з 18 червня 2014 і діє до 31 грудня 2014 (п. 5.1 договору оренди).

Судами також встановлено, що на виконання умов договору оренди, позивачем 18.06.2014 передано відповідачу згідно акту приймання-передачі предмет оренди: транспортний засіб - вантажний автомобіль марки КАМАЗ, модель 43118; тип: спеціальний вантажний - С; номер шасі: НОМЕР_4; державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 зареєстрований в Калуське ВРЕР при ДАІ УМВС в Івано-Франківській області; об'єм двигуна: 10850; рік випуску: 2012; колір: білий; опис технічного стану: технічно справний. Майно здається в оренду в придатному для використання стані й приймається без зауважень. Як вбачається з матеріалів справи, спірний транспортний засіб було передано згідно з актом приймання-передачі без будь-яких зауважень чи застережень.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 22.06.2016 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №503, виданого 19.05.2016 на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2016 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 у даній справі боржнику надано строк для добровільного виконання наказу №503 від 19.05.2016 до 29.06.2016.

Згідно акту державного виконавця від 30.06.2016, транспортний засіб КАМАЗ-43118 д.н.з.НОМЕР_1 30.06.2016 передано від Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина".

Оскільки після звернення позивача до суду з позовом, частина предмету спору у даній справі - зобов'язання відповідача повернути транспортний засіб вантажний автомобіль КАМАЗ-43118, припинила існування, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано припинив в цій частині провадження по справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору та враховуючи, що транспортний засіб повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина".

В зазначеній частині рішення та постанова скаржником не оскаржується.

В касаційній скарзі ТОВ "Вектор-Долина" просить суд касаційної інстанції переглянути судові акти в частині відмови у стягненні на його користь неустойки в розмірі 458 346 грн., нарахованої на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача розміру неустойки, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав на те, що не встановлено наявності достовірних доказів вчинення відповідачем перешкод у поверненні КАМАЗ-43118, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також що позивач, заявивши позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки, у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди, не довів належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, вини (умислу або необережності) відповідача, які є обов'язковими і необхідними умовами для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до ст. 614 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, 30.06.2016, транспортний засіб КАМАЗ-43118, реєстраційний номер НОМЕР_1, 30.06.2016 передано від Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" в ході виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2016 р. №503.

Позивач при визначенні суми заборгованості посилається на ч.2 ст.785 ЦК України якою зазначено: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, суду необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно не виконав цього обов'язку (постанова Верховного Суду України від 19 серпня 2014 у справі № 3-70гс14).

Обов'язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 2 вересня 2014 у справі № 3-85гс14). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів дослідивши матеріали даної справи вважає, що судами попередніх судових інстанцій були досліджені надані сторонами докази та правомірно не встановлено наявності вчинення відповідачем перешкод у поверненні КАМАЗ-43118, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В матеріалах справи наявні суперечливі докази про виконання сторонами своїх зобов'язань за договором: обов'язку відповідача передати транспортний засіб та кореспондуючого обов'язку позивача прийняти його.

З листувань, які наявні в матеріалах справи та були досліджені судами вбачається, що формально обидві сторони виявляли намір виконання свого обов'язку з приводу приймання-передачі об'єкта оренди, однак фактично між сторонами виникли спірні питання, щодо транспортного засобу, які вони не могли врегулювати між собою. Тобто, відповідач наполягав на тому, що пошкодження були наявними станом на момент передачі автомобіля в оренду, з іншого боку, позивач вказував на передачу автомобіля в технічно справному стані. Саме вказані суперечності та відсутність їх врегулювання спричинили неможливість виконання сторонами своїх взаємних обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст. 612 та ч.1 ст.613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи встановлені судами обставини справи, колегія вважає, що стягнення неустойки є безпідставним, оскільки поведінка обох сторін спричинила неможливість приймання-передачі об'єкта оренди у передбачений договором термін - позивача, який, ухилявся від прийняття автомобіля з причин наявності пошкоджень, та відповідача, який наполягав на підписанні акта приймання-передачі, за яким автомобіль повертається в належному стані.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що позивач, заявивши позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки, у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди, не довів перед судом належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, вини (умислу або необережності) відповідача, які є обов'язковими і необхідними умовами для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до ст. 614 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача неустойки.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2017, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 у справі №909/1321/15 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко