ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 908/602/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Куровського С.В.,розглянувшикасаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест",на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2016 року,та ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 19 липня 2016 року,у справі№ 908/602/16,за позовомГр. ОСОБА_5 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область),доПублічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (м. Запоріжжя), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (м. Запоріжжя), Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (м. Київ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький емальпосуд" (м. Запоріжжя),про визнання недійсним Договору поруки №280509-П від 28.05.2009 року (зі змінами та доповненнями),-за участю представників: від гр. ОСОБА_5: особисто; ОСОБА_6 - представник (довіреність від 09.06.2015 року); від ПАТ "Банк Кредит Дніпро": Заєць О.М. - представник (довіреність від 26.12.2016 року); від ТзОВ "Енергомаш-Інвест": Чернявська Н.А. - представник (довіреність №1/12-16 від 20.12.2016 року); від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод": Нагіх Л.К. - арбітражний керуючий (ліквідатор); представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 (суддя - Ніколаєнко Р.А.) позов гр. ОСОБА_5 задоволено частково; позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (далі за текстом - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") та Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (далі за текстом - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") задоволено; позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (далі за текстом - ТзОВ "Енергомаш-Інвест") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (далі за текстом - ТзОВ "Торговий дім "Метизи") залишено без задоволення; визнано недійсним Договір поруки від 28.05.2009 року № 280509-П із усіма змінами та доповненнями, укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 689 грн. 00 коп. - судовий збір; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 689 грн. 00 коп. - судовий збір.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року у справі № 908/602/16 (головуючий суддя - Будко Н.В., судді: Геза Т.Д., Дучал Н.М.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 задоволено частково; апеляційну скаргу ТзОВ "Енергомаш-Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 скасовано частково; позові вимоги гр. ОСОБА_5 до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено; визнано недійсним Договір поруки від 28.05.2009 року № 280509-П із усіма змінами та доповненнями, укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ТзОВ "Торговий дім "Метизи" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп.- судовий збір за подання апеляційної скарги; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги; присуджено стягнути з ТзОВ "Торговий дім "Метизи" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з процесуальними актами, прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. При цьому, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Водночас, не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТзОВ "Енергомаш-Інвест" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16; прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_5 до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Енергомаш-Інвест", ТзОВ "Торговий дім "Метизи", ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький емальпосуд" (далі за текстом - ТзОВ "Запорізький емальпосуд") про визнання недійсним Договору поруки від 28.05.2009 року № 280509-П (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТзОВ "Енергомаш-Інвест" відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 року № 250713/1 відмовити в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2017 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТзОВ "Енергомаш-Інвест" прийняті до провадження та призначено їх до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2017 року задоволені Клопотання ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТзОВ "Енергомаш-Інвест" про проведення судового засідання господарського суду касаційної інстанції в режимі відеоконференції у справі № 908/602/16.

04.04.2017 року до Вищого господарського суду України від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" надійшов Відзив на касаційні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТзОВ "Енергомаш-Інвест", в якому товариство просить вказані касаційні скарги задовольнити частково; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 скасувати; справу № 908/602/16 передати до Господарського суду Запорізької області для нового розгляду по суті, в межах справи №908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". При цьому, ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" посилається на приписи ст.ст. 12,16 ГПК України та ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 року продовжено строк вирішення спору у справі № 908/602/16; розгляд справи № 908/602/16 відкладено на 19.04.2017 року; доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 19.04.2017 року о 15 год. 10 хв. у приміщенні Господарського суду Запорізької області: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, зал ВКЗ за участю представників ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТзОВ "Енергомаш-Інвест".

Представник ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в судовому засіданні касаційної інстанції повністю підтримав вимоги та доводи касаційної скарги; просив Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16; прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Представник ТзОВ "Енергомаш-Інвест" в засіданні суду (в режимі відеоконференції) повністю підтримала заявлену касаційну скаргу, з підстав наведених у ній; просила господарський суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16; прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_5 відмовити повністю.

Ліквідатор ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" арбітражний керуючий Нагіх Л.К. в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) підтримала касаційніі скарги в частині скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16; просила справу передати до місцевого господарського суду для розгляду спору щодо визнання Договору поруки недійсним в межах справи №908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". При цьому, арбітражний керуючий послалась на приписи ст.12 ГПК України та ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Громадянин ОСОБА_5 та його представник, в засіданнях суду касаційної інстанції проти вимог та доводів скаржників заперечили, з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, оскільки вважають рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції інстанцій законними та обґрунтованими; просили Вищий господарський суд України постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

03.06.2008 року між ЗАТ Комерційний банк "Кредит-Дніпро" (правонаступником якого є ПАТ "Банк Кредит Дніпро") та ТзОВ "ТД "Метизи" (позичальник), укладений Договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №030608-О, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитну лінію (в режимі овердрафт) для ведення статутної поточної діяльності, в т. ч поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування в сумі 1 950 000 грн. 00 коп. 01.03.2010 року між тими ж сторонами укладений Договір № 010309, яким внесені зміни до Договору №030608-О від 03.06.2008 року щодо ліміту кредитування, суму кредиту встановлено 2 000 000 грн. 00 коп. В подальшому, сторонами укладались Договори про зміни № 300312 від 30.03.2012 року, № 150612 від 15.06.2012 року щодо порядку та строків повернення кредиту та сплати процентів.

На забезпечення виконання умов Кредитного договору №030608-О від 03.06.2008 року, між ЗАТ КБ "Кредит-Дніпро" (правонаступником якого є ПАТ "Банк Кредит Дніпро") - кредитор, ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (правонаступником якого є ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") - поручитель, та ТзОВ "ТД "Метизи" - боржник, був укладений Договір поруки № 280509-П від 28.05.2009 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки, поручитель відповідає солідарно і в повному обсязі за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з Кредитного договору, а саме у разі невиконання боржником вказаних зобов'язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник.

До Договору поруки сторонами укладені Договори про зміни: № 181109 від 18.11.2009 року, № 010310 від 01.03.2010 року, № 290610 від 29.06.2010 року, № 010910 від 01.09.2010 року, № 221010 від 22.10.2010 року, № 290411 від 29.04.2011 року, № 010911 від 01.09.2011 року, № 281011 від 28.10.2011 року, № 010312 від 01.03.2012 року, № 300312 від 30.03.2012 року, № 150512 від 15.05.2012 року, № 150612 від 15.06.2012 року, відповідно до умов яких вносилися зміни щодо порядку та строків повернення кредиту та сплати процентів, які є невід`ємними частинами Договору поруки.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2013 року у справі №908/941/13-г позовні вимоги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" про стягнення 1 997 149 грн. 73 коп. - заборгованість за Кредитним договором № 030608-О від 03.06.2008 року, 64 752 грн. 88 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, 149 106 грн. 76 коп. - пеня, - задоволений частково; присуджено стягнути солідарно з ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро": 1 997 149 грн. 73 коп. - заборгованість за Кредитним договором № 030608-О від 03.06.2008 року; 64 752 грн. 88 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами; 110 533 грн. 92 коп. - пеня; 43 456 грн. 05 коп. - судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 року, за заявою ТзОВ "Енергомаш-Інвест", порушено провадження у справі №908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Громадянин ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" , ТзОВ "Енергомаш-Інвест", ТзОВ "ТД "Метизи" про визнання недійсним Договору застави № 280509-Z від 28.05.2009 року (укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", право вимоги за яким було передано ТзОВ "Енергомаш-Інвест", відповідно до Договору відступлення права вимоги №250713/1 від 25.07.2013 року). В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на порушення спірним Договором його корпоративних прав та порушення (при його укладенні) приписів ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства". На думку гр. ОСОБА_5, спірний правочин сприяв погіршенню фінансового стану ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та доведенню його до банкрутства. При цьому, позивач в позовній заяві зауважив на те, що строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, ним не пропущений, оскільки про існування спірного Договору він дізнався лише у червні 2015 року, під час ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.03.2016 року порушено провадження у справі № 908/602/16, за позовом гр. ОСОБА_5 до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" , ТзОВ "Енергомаш-Інвест", ТзОВ "ТД "Метизи" про визнання недійсним Договору застави № 280509-Z від 28.05.2009 року.

06.04.2016 року гр. ОСОБА_5 до місцевого господарського суду подана Заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просив господарський суд першої інстанції визнати недійсним Договір поруки №280509-Р від 28.05.2009 року (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (право вимоги по якому було передано ТзОВ "Енергомаш-Інвест" за Договором відступлення права вимоги №250713/1 від 25.07.2013 року).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2016 року у справі №908/602/16, зокрема, Заяви гр. ОСОБА_5 про виправлення помилки та про зміну предмету позову відхилені, з підстав їх невідповідності нормам процесуального закону та порушення приписів ст.ст. 22, 56, 57 ГПК України.

04.05.2016 року до Господарського суду Запорізької області від гр. ОСОБА_5 надійшла Заява про зміну предмету позову та Позовна заява до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" , ТзОВ "Енергомаш-Інвест", ТзОВ "ТД "Метизи" про визнання недійсним Договору поруки №280509-П від 28.05.2009 року (зі змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (право вимоги по якому було передано ТзОВ "Енергомаш-Інвест" за Договором відступлення права вимоги №250713/1 від 25.07.2013 року). В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що від є акціонером ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", що надає йому право на участь в управлінні акціонерним товариством, а також отримання у разі ліквідації частини майна або вартості майна товариства. В результаті укладення Договору поруки № 280509-П від 28.05.2009 року, значно погіршено фінансовий стан ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", товариство доведено до банкрутства, порушені корпоративні права позивача, як акціонера. Згідно інформації ПАТ "Українська товарна біржа", стосовно перебігу акцій ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", останній біржовий контракт з простими іменними акціями товариства (перед виключенням цінних паперів з біржового списку) було укладено 30.12.2013 року; за 2013 рік було укладено 270 біржових контрактів (середня ринкова вартість однієї акції складала 500 грн. 00 коп.). Як підставу недійсності спірного Договору позивач вказує на порушення ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки цей Договір був укладений заінтересованими особами без повідомлення про заінтересованість ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". По переконанню гр. ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що рішення про укладення спірного Договору приймалося не загальними зборами товариства, Наглядова рада разом з Правлінням вийшли за межі своїх повноважень, діяли недобросовісно та нерозумно, не в інтересах ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", чим порушили приписи ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства", ч.1 ст.92, ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

Ухвалою господарського суду першої інстанції від 04.05.2016 року у справі №908/602/16, зокрема, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів. Подальший розгляд справи №908/602/16 відбувався з урахуванням зміненого предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.05.2016 року у цій справі, за власною ініціативою суду, до участі у справі в якості відповідача-4 було залучено ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 позов гр. ОСОБА_5 задоволено частково; позовні вимоги до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено; позовні вимоги до ТзОВ "Енергомаш-Інвест" та ТзОВ "Торговий дім "Метизи" залишено без задоволення; визнано недійсним Договір поруки № 280509-П від 28.05.2009 року (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 689 грн. 00 коп. - судовий збір; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 689 грн. 00 коп.- судовий збір.

Приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення Договору поруки № 280509-П від 28.05.2009 року та змін до нього ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (правонаступником якого є ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") заінтересованими особами - більшістю членів Наглядової ради ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13.), внаслідок існування родинних стосунків та участі у товаристві, з яким укладалися правочини. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що від імені ТзОВ "Торговий дім "Метизи" угоди підписувались ОСОБА_12, на правах Генерального директора цього товариства.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року у справі № 908/602/16 апеляційну скаргу гр. ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 задоволено частково; апеляційну скаргу ТзОВ "Енергомаш-Інвест" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Запорізької області від 19.07.2016 року у справі № 908/602/16 скасовано частково; позові вимоги гр. ОСОБА_5 до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено; визнано недійсним Договір поруки від 28.05.2009 року № 280509-П із усіма змінами та доповненнями, укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ТзОВ "Торговий дім "Метизи" на користь гр. ОСОБА_5 459 грн. 33 коп. - судовий збір за позовом; присуджено стягнути з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги; присуджено стягнути з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги; присуджено стягнути з ТзОВ "Торговий дім "Метизи" на користь гр. ОСОБА_5 505 грн. 27 коп. - судовий збір за подання апеляційної скарги.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав на те, що матеріалами справи підтверджується укладення спірного Договору поруки (зі змінами та доповненнями) ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (правонаступником якого є ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") заінтересованими особами - більшістю членів Наглядової ради ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", внаслідок існування родинних стосунків та участі у товаристві, з яким укладалися правочини; доказів повідомлення та доказів погодження спірної угоди заінтересованими особами відповідних органів товариства матеріали справи не містять.

Водночас, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що 25.07.2013 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (первісним кредитором) та ТзОВ "Енергомаш-Інвест" (новим кредитором) був укладений Договір відступлення права вимоги № 250713/1, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитор, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 030608-О від 03.06.2008 року; до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання зобов'язання боржника, а саме: право заставодержателя за Договором застави № 050508-Z від 05.05.2008 року, право кредитора за Договором поруки № 260509-П від 26.05.2009 року. За Актом приймання-передачі б/н від 05.09.2013 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро" передало документи, що підтверджують право вимоги за вказаним Договором, а ТзОВ "Енергомаш-Інвест" прийняло ці документи. В подальшому, 12.03.2015 року ТзОВ "Енергомаш-Інвест" (первісний кредитор) передало ТзОВ "Запорізький емальпосуд" (новий кредитор), за Договором про відступлення права вимоги № 2/03-15, права за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 030608-О від 03.06.2008 року, про що підписано Акт приймання-передачі документів № 1 від 12.03.2015 року. Встановивши таке, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги гр. ОСОБА_5 відносно ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТзОВ "Торговий дім "Метизи" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро". Поряд з цим, апеляційний господарський суд, ухвалою від 21.11.2016 року, залучив до участі у справі в якості відповідача-5 ТзОВ "Запорізький емальпосуд". Крім того, Донецький апеляційний господарський суд відхилив Заяви ТзОВ "Енергомаш-Інвест" та ТзОВ "Торговий дім "Метизи" про застосування строків позовної давності, з тих підстав, що письмових клопотань з цього приводу, в процесі розгляду місцевим господарським судом матеріали справи № 908/602/16 не містять.

Задовольняючи частково касаційні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТзОВ "Енергомаш-Інвест", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

В силу приписів ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

У п.п. 1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами; сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи; позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог; до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Водночас, слід вказати, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у господарському суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України, з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому процесуальним законом порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Проте, апеляційний господарський суд, під час перегляду оскарженого судового рішення, на вище наведене уваги не звернув, не встановив стадію процесу на якій було здійснено заміну предмету позову, а також, а не надав належної правової оцінки діям позивача та, відповідно, місцевого господарського суду щодо здійснення такої зміни на відповідній стадії процесу. Дослідження цього питання (вчасність подання Заяви про зміну предмету позову) має суттєве значення для вирішення спору, оскільки подання відповідної заяви після початку розгляду господарським судом справи по суті мають певні процесуальні наслідки.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, проте подані після, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

На підставі ст. 124 Конституції України, ч.1 ст. 45, ч.1 ст. 84 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 7 ст. 84 ГПК України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Проте, в порушення наведених норм процесуального закону, апеляційний господарський суд не прийняв судового рішення стосовно ТзОВ "Запорізький емальпосуд", якого ухвалою від 21.11.2016 року, самостійно (із власної ініціативи), залучив до участі у цій справі як відповідача-5.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (п. 6) ч.2 ст. 811 ГПК України); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року, зі змінами та доповненнями).

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на те, що, відповідно до приписів ст. 811 ГПК України, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Однак, господарський суд апеляційної інстанції на вказане вище уваги не звернув та не дослідив належним чином доводи скаржників, наведені в апеляційних скаргах, з приводу заявлення ними, під час розгляду цієї справи місцевим господарським судом, усних заяв про застосування позовної давності. Дослідження таких обставин справи, має на меті встановлення (безпосередньо) факту пропуску позивачем строку позовної давності, а також, у разі пропуску, поважності причин таких обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України, підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права. Судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення. Скасування судового рішення має бути наслідком істотного порушення процесуальних прав сторін спору або інших учасників судового процесу, що потягло за собою неможливість встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи. Відповідне питання повинно вирішуватись у кожному конкретному випадку на підставі визначення кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, та з урахуванням її матеріалів (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 року).

Відповідно до ч.1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 цього Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п. 3) ч.1 ст. 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зазначені вище недоліки апеляційного господарського суду, по переконанню господарського суду касаційної інстанції, є порушенням ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України, що унеможливило прийняття належним чином обгрунтованого рішення. Водночас, встановлення вказаних вище обставин справи, сприятиме повному, всебічному та об'єктивному розгляду цієї справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно зі ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2016 року у справі № 908/602/16 має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи, апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи з урахуванням матеріалів та обставин справи № 908/602/16, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" задовольнити частково.

3. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2016 року у справі № 908/602/16 Господарського суду Запорізької області скасувати.

4. Справу № 908/602/16 передати до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап В.С. Куровський