ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 916/4429/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Шевчук С.Р.розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р.у справі№ 916/4429/14 господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5прозвернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власностіза участю представників

позивача - Боровський М.Є.,

відповідача - не з'явились,

третіх осіб 1. не з'явились,

2. не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Уксоцбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Альбатрос", відповідно до якої просив: - звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А,Г,Д,Е,Е2,И,К,К1,Л,М1,О1,С, ворота №1 та належать ПАТ "Альбатрос" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі серії САА №434000, виданого 07.12.2006 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради шляхом визнання права власності за ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок часткового погашення в рівних частинах заборгованості ОСОБА_4 за Договором кредиту № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007 р. та ОСОБА_5 за Договором кредиту № 2007/13-2.06/134 від 07.03.2007 р. в розмірі 6208653,00 грн.; - визнати за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А,Г,Д,Е,Е2,И,К,К1,Л,М1,О1,С ворота № 1 та розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи, позивач відповідно до положень ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив свої позовні вимоги та просив суд в рахунок часткового погашення в рівних частинах заборгованості ОСОБА_4 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 13.06.2007 р. № 2007/13-2.06/369 (що станом на 09.10.2014 р. складає 288585,45 дол. США в гривневому еквіваленті на день винесення рішення) та ОСОБА_5 за договором кредиту від 07.03.2007 р. № 2007/13-2.06/134 (що станом на 09.10.2014 р. складає 288601,71 дол. США в гривневому еквіваленті на день винесення рішення), в розмірі, що відповідає ціні предмету іпотеки - 531108,04 дол. США (тобто по 265554,02 дол. США по кожному договору кредиту) в гривневому еквіваленті на день винесення рішення (з ПДВ): звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ПАТ "Альбатрос" на праві власності, шляхом визнання права власності за ПАТ "Укрсоцбанк"; визнати за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2015 р. у справі №916/4429/14 (головуючий суддя Лічман Л.В., судді: Зайцев Ю.О., Волков Р.В.) позов задоволений частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 13.06.2007 р. № 2007/13-2.06/369 в сумі 265554 (двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) дол. США 02 центи та ОСОБА_5 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 07.03.2007 р. № 2007/13-2.06/134 в сумі 265554 (двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) дол. США 02 центи звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, вартістю 531108,04 дол. США, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать Публічному акціонерному товариству "Альбатрос" на праві власності, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк". Визнано за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.) рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. було скасовано та відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у задоволенні позовних вимог та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить (з урахуванням уточнених вимог касаційної скарги представником скаржника у судовому засіданні) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Альбатрос" зазначає про необґрунтованість та безпідставність вимог заявника касаційної скарги та просить залишити в силі оскаржувану постанову, як таку що прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Відповідачем також подано клопотання про розгляд справи у суді касаційної інстанції без його участі.

Обговоривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, заслухавши представника позивача та суддю-доповідача у даній справі, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", перейменованим в ПАТ "Укрсоцбанк" (Банк/Кредитор), та ОСОБА_5 (Позичальник) укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2007/13-2.06/134 (Договір кредиту-1), за умовами якого Кредитор надав Позичальнику 198000 дол. США під 12,85% річних зі стром повернення по червень 2017р..

В якості забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за Договором кредиту, між Позивачем та ВАТ "Альбатрос", 07.03.2007 р. було укладено Іпотечний договір №1160, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., згідно якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А, Г, Д, Е, Е2, И, К, К1, Л, МІ, 01, С, ворота №1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

13.06.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", перейменованим в ПАТ "Укрсоцбанк" (Банк/Кредитор), та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2007/13-2.06/369 (Договір кредиту-2), за умовами якого Кредитор надав Позичальнику 176000 дол. США під 13% річних зі стром повернення по березень 2014р..

В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором кредиту, між Позивачем та ВАТ "Альбатрос" (ПАТ "Альбатрос") 13.06.2007 р. було укладено Іпотечний договір № 3194, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., згідно якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А, Г, Д, Е, Е2, И, К. К1, Л, МІ, 01. С, ворота№1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Основне зобов'язання включає, в т.ч. повернення кредиту, сплату процентів та пені, визначених договорами кредиту-1,2 (п.1.4 Договорів іпотеки).

У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником відповідного основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.4.1 Договорів іпотеки).

У п. 4.5.3 Договорів іпотеки сторони погодили, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".

25.07.2014р. ПАТ "Укрсоцбанк" направив на адресу ПАТ "Альбатрос" лист-вимогу про усунення порушень зобов'язань, за вих. № 08.506-297/20847, відповідно до якого просив погасити заборгованість перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Договорами про надання не відновлювальної кредитної лінії:

- № 2007/13-2.06/134 від 07.03.2007р. у сумі 277556,05 дол. США, що еквівалентно 3242650,47 грн.;

- № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007р. у сумі 247975,82 дол.CША, що еквівалентно 2913715,89 грн. Також у листі Банк повідомив, що у випадку невиконання вимог у тридцятиденний строк з моменту одержання даної вимоги, Банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки у спосіб передбачений іпотечним договором та чинним законодавством.

Як встановлено судами, дана вимога була отримана ПАТ "Альбатрос" 30.07.2014 р., проте залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для виникнення спору у даній справі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи положення ст.ст. 33,37 Закону України "Про іпотеку", п.4.5.3 Договорів іпотеки, який дозволяє Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку", зміст звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень, згідно якого вартість предмету іпотеки становить 6208653 грн., що за курсом НБУ на день складання оцінки дорівнює 531108,04 дол. США, та те, що позивач просить зарахувати вартість предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах, а також той факт, що треті особи мають борг у розмірі 265554,02 дол. США кожна, позовні вимоги за своєю суттю являються заявленими правомірно.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку"). Відтак, позивач мав звернутися до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на іпотечне майно в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що не було зроблено останнім, а тому підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки у судовому порядку - відсутні.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду, оскільки вважає його помилковим та таким, що здійснений внаслідок невірного застосування норм матеріального права з огляду на наступне.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині першій статті 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Відповідно до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вже зазначалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що умови кредитних договорів виконані не були, кредит не погашений, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, а положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки, або на укладення від імені банку договору купівлі-продажу іпотечного майна.

Таким чином, не зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи судові рішення у даній справі неправильно застосували норми статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", однак враховуючи встановлений факт невиконання позичальниками грошових зобов'язань за кредитними договорами, умови, визначені іпотечними договорами, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного господарського суду, вірно вирішив спір по суті. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного суду України від 14.09.2016р. у справі №6-1219цс16 за результатами її розгляду судовими палатами у цивільних та господарських справах, висновок якого відповідно до вимог ст.11128 Господарського процесуального кодексу щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк". Натомість, постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає, тому підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. у даній справі - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. у справі № 916/4429/14 скасувати.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015р. у справі №916/4429/14 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" (ідентифікаційний код 00308258) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 00039019) 73080 (сімдесят три тисячі гривні) 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя: С.В. Владимиренко

Судді: А.М.Демидова

С.Р. Шевчук