Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №914/795/16 Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №914/7...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 914/795/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс", м. Кам'янка-Бузька Львівської області (далі - Товариство),

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016

зі справи № 914/795/16

за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, м. Київ (далі - Міністерство);

квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів (далі - Відділ),

до Товариства

про стягнення 24 699,28 грн.

Судове засідання проведено за участю:

Прокурора - Грищенка М.А.,

представника Міністерства - Рудника Ю.М.,

представника Відділу - Черняка Ю.І.,

представника Товариства - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.2016 (суддя Яворський Б.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (колегія суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий, Бонк Т.Б. і Кравчук Н.М.): позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Відділу 24 699,28 грн. неустойки та 1 378 грн. судового збору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить: скасувати постанову апеляційної інстанції з даної справи; прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову про стягнення неустойки відмовити повністю. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відділ заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність, та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Прокурор у відзиві на касаційну скаргу також зазначає про безпідставність останньої та про законність і правомірність оскаржуваних судових рішень, та просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Від Міністерства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

01.06.1999 Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка №3 у Кам'янка-Бузькому гарнізоні №182/1999/ГоловКЕУ (далі - Договір оренди), згідно з яким орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 23,08 м2 в м. Кам'янка-Бузька Львівської області, вул. Шевченка, 40 (далі - Спірне приміщення), що знаходиться на балансі Військового складу 2209 МО України і вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) та становить 4 634 грн. (пункт 1.1).

Додатковим договором оренди від 31.12.2011 № 182-3/2011/КЕВ до Договору оренди сторони визначили, що орендодавцем Спірного приміщення є Відділ та продовжили строк дії Договору оренди до 30.12.2014.

Листом від 14.01.2015 №189 Відділ звернувся до Товариства з проханням повернути орендоване приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди та попередив про право нараховувати неустойку на підставі статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за користуванням майном після закінчення терміну дії Договору оренди.

У відповідь на згаданого листа Товариство листом від 04.02.2015 №114 звернулося до Відділу з проханням продовжити термін дії Договору оренди.

Листом від 16.04.2015 № 418 відповідач знову звернувся до Відділу з проханням продовжити Договір оренди.

Листом від 13.07.2015 № 4065 Відділ звернувся до Товариства з проханням повернути орендоване приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди та попередив про можливість нарахування неустойки на підставі статті 785 ЦК України за користуванням майном після закінчення терміну дії договору.

28.10.2015 Товариство звернулося до Відділу з листом № 478, в якому визнало, що з січня 2015 року по вересень 2015 року займало Спірне приміщення, сподіваючись, що Відділ погодиться продовжити дію Договору оренди. При цьому Товариство зазначило, що об'єкт оренди не був повернутий орендодавцеві, оскільки жодна з відповідальних осіб орендодавця не з'явилася для оформлення відповідного акта приймання-передачі.

Листом від 25.11.2015 № 6363 Відділ повідомив Товариство, що 27.11.2015 комісія Відділу прибуде до м. Кам'янка-Бузька для приймання Спірного приміщення за актом приймання-передачі, а також просив оплатити заборгованість з неустойки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.05.2015 у справі №914/1305/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2015: задоволено позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави, уповноваженого органу Міністерства в особі Відділу до Товариства про зобов'язання звільнити та передати нежитлове приміщення; зобов'язано Товариство звільнити та передати Відділу Спірне приміщення.

Згаданим рішенням встановлено, що строк дії Договору оренди закінчився 30.12.2014.

02.06.2015 видано наказ на примусове виконання згаданого рішення.

22.01.2016 державним виконавцем складено акт про те, що Товариство звільнило та передало Відділу Спірне приміщення.

21.01.2016 Відділ надіслав Товариству претензію № 328 про сплату неустойки в розмірі 24 699,28 грн.

У відповідь на згадану претензію листом від 25.02.2016 № 89 Товариство повідомило Відділ, що здійснювало оплату за користування приміщенням, однак не в подвійному розмірі, тому що в жодному з пунктів Договору оренди не вказано, що орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в подвійному розмірі після закінчення терміну дії договору. Крім того, Товариство зазначило, що: дійсно займало приміщення, яке було об'єктом оренди, сподіваючись, що Відділ погодиться продовжити дію договору оренди; у процесі виконавчого провадження воно передало Спірне приміщення без зволікань, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна; претензія від 21.01.2016 № 328 про сплату неустойки складена з порушенням вимог статті 6 ГПК України, а вимоги, викладені в ній, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна нараховується в силу статті 785 ЦК України незалежно від того, чи передбачено це договором.

Врахувавши положення статті 785 ЦК України та перевіривши правильність розрахунку нарахованої неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.02.2015 по 21.01.2016, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства 24 699,28 грн.

Твердження Товариства про те, що воно не могло повернути майно через нез'явлення Відділу, не підтверджується жодними доказами. Також відсутні докази й того, що Відділ ухилявся від прийняття Спірного приміщення від Товариства з оренди .

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання Товариства на те, що Відділ не мав підстав для відмови Товариству в продовженні терміну дії Договору оренди, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення неустойки за несвоєчасне повернення Спірного приміщення, а обставини, пов'язані із строком дії Договору оренди, були предметом розгляду у справі №914/1305/15, в якій встановлено, що строк дії Договору оренди закінчився 30.12.2014.

Причиною спору зі справи стало питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову та стягнення з Товариства на користь Відділу неустойки в сумі 24 699,28 грн. за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Згідно з приписами ЦК України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526);

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759);

- у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (стаття 785).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи попередні судові інстанції, з'ясувавши, що: Договір оренди припинився, оскільки строк його дії закінчився 30.12.2014, що встановлено рішенням господарського суд Львівської області від 19.05.2015 у справі №914/1305/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2015; Відділ неодноразово звертався до Товариства з проханням повернути орендоване приміщення після закінчення строку дії Договору оренди та попереджав про можливе нарахування неустойки за невиконання такого обов'язку; Товариство звільнило та передало Відділу спірне приміщення лише 22.01.2016, що підтверджується актом, складеним державним виконавцем при примусовому виконанні згаданого рішення господарського суду Львівської області; 21.01.2016 Відділ надіслав Товариству претензію №328 про сплату неустойки в сумі 24 699, 28 грн., яка Товариством сплачена не була; неустойка за несвоєчасне повернення орендованого майна нараховується в силу статті 785 ЦК України незалежно від того, чи передбачено це Договором оренди; розрахунок нарахованої неустойки за період з 01.02.2015 по 21.01.2016 у сумі 24 699,28 грн. є вірним, - дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності задоволення позову не спростовують. У касаційній скарзі Товариство фактично вдається до заперечення обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та перевірки здійсненої ними оцінки доказів у справі. Проте касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 зі справи № 914/795/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фермер-Сервіс"- без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст