ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 910/8887/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Корнілова Ж.O.

розглянувши матеріали касаційноїскаргиДочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017у справігосподарського суду міста Києва №910/8887/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" доДочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!" простягнення заборгованості

представники сторін:

від позивача - Нікіташ С.П.,

від відповідача - Гогітідзе Г.Н., Толкачов Д.І.,

У С Т А Н О В И В:

12.10.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Нечай О.В.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" до дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!" про стягнення 3 574 268,00 доларів США відмовлено. Суд виходив із того, що позивачем не доведено наявність заборгованості за Угодою від 07.02.2011 про туристичні послуги в Дубай, ОАЕ.

15.02.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Скрипка І.М., Гончаров С.А., Михальська Ю.Б.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" на користь ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" 3 574 268,00 доларів США боргу, визнавши належними та допустимими докази наданими суду позивачем для задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі Дочірнє підприємство "А.Е.Т. Джоін АП!" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної постанови, яку просили скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Вказували, що оригіналу Угоди від 07.02.2011 суду пред'явлено не було, виходячи з чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем факту укладання цього договору. Зазначали, що апеляційною інстанцією в порушення ст.33, 34, 36 ГПК України не враховано не спростовані докази факту прийняття оплати за Угодою від 07.02.2011. Стверджували, що апеляційним судом не встановлено факту дійсного надання та отримання послуг туристами на території ОАЕ, оскільки акти виконаних робіт не складались та сторонами не підписувались. Надані позивачем рахунки (інвойси) можуть свідчити лише про наміри сторін вчинити ту чи іншу дію, а не про сам факт її вчинення.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд установив, що між дочірнім підприємством "А.Е.Т. Джоін АП!" та товариством з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" 07.02.2011 було укладено угоду про туристичні послуги в Дубай, ОАЕ (надалі - Угода-1), та 18.02.2014 угоду про туристичні послуги в ОАЕ (надалі - Угода-2), які є аналогічні за своїм змістом стосовно прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.2.1. Угоди-1, 2 ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (приймаючий туроператор, керівник наземних вантажно-розвантажувальних робіт) зобов'язались надавати наступні послуги туристам ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" після отримання особливих, регулярних запитів останнього за умови строків та наявності: туристичну чи в'їзну візу до ОАЕ відповідно до чинних правил; послуги в аеропорту (зустріч, вітання, підтримка по прибутті та відправленні); проїзд аеропорт - готель - аеропорт за угодою; проживання у готелі; екскурсії; послуги страхування; будь-які інші місцеві послуги чи допомога в разі необхідності.

Пунктом 2.2. Угоди-1,2 ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" зобов'язались періодично надавати опубліковані тарифи на готелі, візи та всі інші послуги на електронну пошту або на веб-сайт. У свою чергу, згідно п.3.2. ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" зобов'язалися своєчасно та точно надавати ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" деталі, що підтверджують будь-які послуги; здійснювати оплату товариству згідно з умовами, визначеними у статті 4 Угоди-1 (п.3.5. Угоди-1,2); заздалегідь оплачувати повну суму по рахунку-фактурі товариства за 3 дні до прибуття туристів (п.4.1 Угоди-1,2).

Зазначені угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, діють протягом 3-х років з дати підписання та можуть бути продовжені за взаємною згодою сторін (п.5.1. Угоди-1,2), а їх виконання повинно здійснюватися за законодавством ОАЕ, що застосовується та тлумачиться в Дубаї (п.7.1, 7.2 Угоди-1,2).

Виконуючи договірні зобов'язання за Угодою-1 та Угодою-2, ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" надали ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" послуги на суму 12 708 212,75 доларів США, із яких останні сплатили лише 9 133 943,80 доларів США, а від погашення утвореної з 29.04.2013р. заборгованості у сумі 3 574 268,00 доларів США за Угодою-1 ухиляються, що й обумовило виникнення господарсько-правового спору.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні правила закріплені у стст.525,.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд, з урахуванням вимог ст.ст.32-34 ГПК України, дослідивши матеріали справи, здійснивши розрахунок суми заборгованості на підставі належним чином завірених копій інвойсів, кредит ноутів, дебіт ноутів, рахунків-фактур, у тому числі рахунку-фактури № RPT/196307 від 13.04.2016, туристичних ваучерів, списків туристів тощо, дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" на користь ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" 3 574 268,00 доларів США.

У відповідності до положень статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на зазначені положення процесуального закону колегія суддів, проаналізувавши зміст касаційної скарги дійшла висновку, що сформульовані у ній твердження зводяться до переоцінки доказів, що не відноситься до компетенції касаційної інстанції та були предметом дослідження апеляційним судом, який з урахуванням ст.43 ГПК України обгрунтовано їх відхилив, зокрема:

- щодо наявності договірно-правових відносин між сторонами відповідно до угод від 07.02.2011 та 18.02.2014, оригінали яких оглядались у судовому засіданні;

- щодо встановлення у результаті дослідження матеріалів справи, зокрема, копій інвойсів, кредит ноутів, дебіт ноутів, рахунків-фактур, у тому числі рахунку-фактури № RPT/196307 від 13.04.2016, туристичних ваучерів, списків туристів тощо, заборгованості у розмірі 3 574 268,00 доларів США, що об'єктивно підтверджується висновком експертного дослідження №22/08-24 від 29.08.2016, листом від 09.09.2013, угодою від 24.12.2013, підписаних від імені відповідача генеральним директором ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" ОСОБА_8, який підписував Угоду від 07.02.2011 та Угоду від 18.02.2014;

- щодо відсутності потреби у складанні та підписанні актів наданих послуг, відповідно і відсутності підстав для їх оплати, оскільки підписання актів не було передбачено сторонами в Угодах-1, 2, пунктом 4.1. яких було передбачено лише оплату послуг за 3 доби до прибуття туристів.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність непогашеної заборгованості ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" перед ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" у межах заявленої до стягнення суми.

Що стосується висновків суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, колегія суддів не може погодитись із його висновками, оскільки вони зроблені усупереч положень ст.ст.32-34, 43 ГПК України, а зміст ухваленого рішення не відповідає вимогам ст.84 ГПК України, відповідно до яких рішення у справі має бути гранично повним, ясним, чітким, обов'язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються тощо. Тому рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2016 у справі №910/8887/16 було обгрунтовано скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, яка у повному обсязі відповідає вимогам закону, оскільки при її ухваленні надано належну правову оцінку зібраним у справі доказам, правильно установлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки апеляційного суду, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

Інші доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін Ап!" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі 910/8887/16 господарського суду міста Києва - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяЖ.О. Корнілова