ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 905/1502/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.

розглянув касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків (далі - Регіональне відділення),

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017

зі справи № 905/1502/15

за позовом Регіонального відділення

до товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод", м. Маріуполь Донецької області (далі - Товариство),

про розірвання договору оренди та повернення майна.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства про:

- розірвання договору оренди від 17.06.2003 № 1055/03;

- зобов'язання Товариства повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", розташований за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2 до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 позов задоволено повністю. Дане рішенням залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016.

Товариство подало до господарського суду Донецької області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі № 905/1502/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016:

- заяву Товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 задоволено;

- рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 скасовано;

- у позові відмовлено;

- стягнуто з Товариства в доход державного бюджету України недоплачену суму судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі № 905/1502/15 у сумі 78 971,80 грн.;

- стягнуто з Регіонального відділення на користь Товариства на відшкодування сплаченого судового збору суму 81 727,80 грн.

Регіональне відділення звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі № 905/1502/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 (колегія суддів у складі: Скакун О.А. - головуючий, Ломовцева Н.В. і Колядко Т.М.) апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто Регіональному відділенню на підставі пункту 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Регіональне відділення просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції з даної справи, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги. Скаргу з посиланням на приписи Закону України "Про судовий збір" та ГПК України мотивовано прийняттям оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Товариством було подано клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, підстав для задоволення якого Вищим господарським судом не знайдено.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з такого.

Враховуючи ціну позову (вартість майна) та наявність вимоги немайнового характеру (розірвання договору), розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 74 298 грн., а за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - 81 727, 80 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Регіональне відділення повинно було сплатити судовий збір у сумі 89 900, 58 грн.

Однак позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 031, 60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2016 № 570, тобто на 86 868, 98 грн. менше за необхідний розмір судового збору.

Відтак апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто Регіональному відділенню без розгляду.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Регіонального відділення із поверненням йому апеляційним господарським судом апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України.

За приписами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як зазначено в підпункті 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами), судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до приписів ГПК України:

- до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (частина третя статті 94);

- апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини першої статті 97).

У вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд встановив, що заявник не сплатив судовий збір у встановленому розмірі. Встановлення судом такого порушення при поданні апеляційної скарги є достатньою підставою для її повернення на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд законно та обґрунтовано повернув апеляційну скаргу Регіонального відділення.

Посилання скаржника на те, що вимоги про розірвання договору та повернення майна є немайновими вимогами та розраховувати судовий збір, який підлягає сплаті, потрібно виходячи із ставок судового збору, встановлених для вимог немайнового характеру, не знаходить підтвердження за приписами чинного законодавства України та матеріалами даної справи, оскільки вимога про повернення майна за своїм змістом безумовно має майновий характер.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 зі справи № 905/1502/15 залишити без змін, а касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Студенець