Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №904/3959/16 Постанова ВГСУ від 18.04.2017 року у справі №904/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 904/3959/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Вовка І.В., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.17у справі№904/3959/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводівдоПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"проврегулювання розбіжностей по договору з транспортування природного газу за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаОмельченка О.О. ( дов від 17.01.17)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, з урахуванням доповнення до позовної заяви від 04.07.16 №973/18, про укладення договору у редакції позивача, а саме - додаток №1 до договору транспортування природного газу від 01.03.16 №213, який є невід'ємною частиною договору, викласти графу №3 - річна потужність 1 747,262 тис./м3.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.16 (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді: Чимбар Л.О., Іванов О.Г.) позов задоволено повністю. Судові акти мотивовані узгодженням дій позивача по зміні умов договору з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини; порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання додатку №1 до договору транспортування природного газу від 01.03.16 №213, який є невід'ємною частиною договору, укладеним на умовах, визначених позивачем.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник обґрунтував помилковістю судових висновків про те, що відповідач є прямим споживачем природного газу, результатом чого стало порушення норм матеріального права, а саме п.п.2 п.2 Розділу ІІ Кодексу газотранспортної системи. При цьому, скаржник зазначив, що судами не надана належна правова оцінка роз'ясненням НКРЕКП від 29.04.16 за №4377/16.2/7-16, відповідно до висновків якої чітко вбачається що ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не є прямим споживачем у розумінні Кодексу газотранспортної системи.

Крім того, у порушення вимог п.п.5 п.1 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що потужність фізичної точки виходу, зазначена в оспорюваному додатку №1 не відповідає принципам та вимогам даної норми, бо газові мережі відповідача по фізичній точці виходу є його газорозподільною системою, оскільки через них природний газ передається іншим споживачам.

Скаржник також вважає, що судами не надана правова оцінка включення до оспорюваної редакції додаткової угоди обсягу усіх послуг, наданих споживачам, газопостачання яких здійснюється через фізичну точку виходу з іншими споживачами, приєднаними до мереж відповідача, що є порушенням вимог п.2 ст.32 ЗУ "Про ринок природного газу", за яким оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.03.16 між ПАТ "Укртрансгаз" в особі начальника Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ "Харківтрансгаз" (оператор) та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) укладено договір №213 на транспортування природного газу з протоколом розбіжностей від 18.03.16 до додатку №1 до договору, за яким оператор надає замовникові послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлену вартість таких послуг (п.2.1. договору).

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.3. договору, послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуга замовленої потужності у точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Пунктами 2.4, 2.5 передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка №1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка №2 (транспортування).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.

Додатки №№1,2,3 є невід'ємною частиною цього договору (п.2.8. договору).

Порядок визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність встановлено у розділі VІІІ договору.

У розділі 8 договору "Визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність" сторони визначили, що величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку №1 до цього договору. Величина договірної потужності замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється у порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.

У разі якщо замовник є прямим споживачем, потужність (Wmax) у фізичних точках виходу з газотранспортної системи до прямого споживача визначається за величиною максимальної витрати (об'єму) газу за годину за стандартних умов, розрахованою за значеннями максимального абсолютного робочого тиску газу (Рmахабс), та величиною максимальної витрати (qmах) за робочих умов комерційних ВОГ. Для точок виходу з газотранспортної системи до прямого споживача при використанні методу змінного перепаду тиску із застосуванням звужуючих пристроїв потужність визначається за значенням максимальної витрати за стандартних умов, вказаної у Протоколі розрахунку параметрів витратоміра, за заданими характеристиками звужуючого пристрою і вимірювального трубопроводу, що видається уповноваженим органом у сфері метрології ( п.8.2 договору).

Додаток №1 до договору від 01.03.16 №213 у редакції позивача визначає річну потужність у кількості 1 747,262 м3, що і стало предметом розгляду даної справи. При цьому, пропозиція відповідача, викладена у протоколі розбіжностей від 18.03.16 до додатку №1 до договору, визначає річну потужність у кількості 821,67 м3.

Задовольняючи позовні вимоги, суди обох інстанцій мотивували свою позицію тим, що відповідач є прямим споживачем вказаної послуги транспортування природного газу, виходячи з положень п.5 Гл.1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, зважаючи на те, що його газорозподільча система приєднана безпосередньо до газотранспортної системи. А тому включення до графи 3 додатку №1 до договору потужності у кількості 1 747,262 тис.м3. При цьому обов'язок відповідача укласти договір на вказаних умовах випливає з вимог ч.3 ст.179 ГК України, ч.1 ст.32 ЗУ "Про ринок природного газу" та п.1 Гл.1 Роз.8 Кодексу газотранспортної системи.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх інстанцій, вважає їх аргументованими та законними, зважаючи на наступне.

За правилами ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст.187 ГК України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, правомірність звернення позивача із вказаними вимогами обґрунтована наданням відповідачу проекта договору транспортування природного газу від 01.03.16 №213 з додатками №№1, 2, 3, який відповідає Типовому договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.15 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу", виходячи зі слідуючого.

У відповідності до п.п.1,2 ст.32 ЗУ "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Пунктом 1 Роз.8 Кодексу газотранспортної системи передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Згідно п.2 Гл.1 Роз.4, п.1, 5 Гл.1 Роз.9 Кодексу, правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.15 №2497.

Оператор газотранспортної системи надає потужність у фізичних точках входу та фізичних точках виходу на підставі договору транспортування природного газу.

Потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування (абз.50 п.5 Роз.1 Кодексу газотранспортної системи).

Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу (абз.58 п.5 Роз.1 Кодексу газотранспортної системи).

Гарантована потужність - потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу (абз.22 п.5 Роз.1 Кодексу газотранспортної системи).

Розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування (абз.59 п.5 Роз.1 Кодексу газотранспортної системи).

Потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої безпосередньо підключений споживач, надається виключно такому споживачу на період не менше одного року. Розмір потужності, що надається прямому споживачу, визначається в договорі на транспортування природного газу.

Згідно абз.1, 2 п.8.2 Типового договору транспортування природного газу, у разі якщо Замовник є прямим споживачем, потужність (W max) у фізичних точках виходу з газотранспортної системи до прямого споживача визначається за величиною максимальної витрати (об'єму) газу за годину за стандартних умов, розрахованою за значеннями максимального абсолютного робочого тиску газу (Pmax абс), та величиною максимальної витрати (q max) за робочих умов комерційних ВОГ, що визначені у додатку 3 до цього Договору.

При цьому для точок виходу з газотранспортної системи до прямого споживача при використанні методу змінного перепаду тиску із застосуванням звужуючих пристроїв потужність визначається за значенням максимальної витрати за стандартних умов, вказаної у Протоколі розрахунку параметрів витратоміра, за заданими характеристиками звужуючого пристрою і вимірювального трубопроводу, що видається уповноваженим органом у сфері метрології

Відповідно до протоколу розрахунку параметрів витратоміра за заданими характеристиками звужуючого пристрою і вимірювального трубопроводу 004-16 "наиболее измеряемый объемный расход при нормальных условиях м3/час 72 802,57": 72 802,57 м3 х24 год = 1 747,262 тис.м3 (а.с.53 т.1).

Таким чином потужність для прямого споживача зазначена у додатку №1 правильно.

Згідно п.5 Гл.1 роз.1 Кодексу газотранспортної системи, прямий споживач - споживач, об'єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи.

Оскільки газорозподільча система відповідача приєднана безпосередньо до газотранспортної системи то він є прямим споживачем.

Таким чином, враховуючи, що запропонована позивачем редакція договору транспортування природного газу за своїми умовами (зокрема в частині показників викладених у Додатку №1 до договору (Типовому договору, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30.09.15, також дотримано порядок визначений ст.ст.179, 180, 187 ГК України, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що позовні вимоги про укладення договору транспортування природного газу від 01.03.16 у редакції Додатку №1, який є невід'ємною його частиною і запропонований та підписаний ПАТ "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів з дня набрання рішенням законної сили є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими актами та ніяким чином не спростовують викладених у них судових висновків.

Колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки вона прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.02.17 у справі №904/3959/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. В. Вовк

С.К. Могил

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст