ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 рокуСправа № 914/158/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Сибіги О.М.суддівДанилової Т.Б., Фролової Г.М. (доповідача)за участю представників:позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачаРоманчук Д.М., дов .від 16.09.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015у справі№914/158/15 Господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД"доПриватного акціонерного товариства "Українсько-Російське спільне підприємство "Лакма"простягнення заборгованості за надання послуги. Ціна позову: 26 000,00 грн.ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 16.12.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №914/158/15 Господарського суду Львівської області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Сибіга О.М., судді - Данилова Т.Б.. Фролова Г.М. (доповідач).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українсько-Російське спільне підприємство "Лакма" про стягнення 26000 грн. основного боргу. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №84 від 01.11.2012 про надання транспортних послуг та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 у справі №914/158/15 (судді: Кітаєва С.Б. - головуючий, Петрашко М.М., Сухович Ю.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 (судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Гнатюк Г.М., Якімець Г.Г.), в задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що надання транспортних послуг по доставці погодженого сторонами вантажу з місця завантаження і вручення його вантажоодержувачу у пункті розвантаження не підтверджено належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 903, 909, 917, 918, 929 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник посилається на те, що доставка контейнера з вантажем в місце вивантаження м.Дрогобич не відбулася за обставинами, що не залежали від перевізника (позивача), оскільки відповідач відмовився від подальшого митного оформлення вантажу після проведення огляду вантажу. Також позивач зазначив про те, що він не відповідає за той факт, що контейнер, який прибув на адресу відповідача, був завантажений іншим товаром, ніж той, що замовник вказав у документах.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача, присутнього у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.11.2012 між ТОВ "ЗЕНАЛ" ЛТД (виконавець) та ПрАТ "Українсько-Російське спільне підприємство "ЛАКМА" (замовник) укладено договір №84 про надання транспортних послуг, за умовами п.1.1. якого предметом даного договору є взаємовідносини сторін пов'язані з організацією транспортного процесу з перевезення вантажів у міжнародному сполученні як силами та засобами виконавця, так і за дорученням замовника відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних угод та Конвенцій, а також статутами сторін.

Згідно з п.2.1. договору виконавець здійснює комплекс транспортних послуг з перевезення зовнішньоторговельних вантажів на підставі письмових заявок замовника.

Відповідно до п.2.2. договору строки подачі під завантаження автотранспортних засобів, а також обсяги і найменування вантажів, які підлягають до перевезення, встановлюються у робочому порядку не пізніше, ніж за три дні до дати завантаження і підтверджуються в заявках замовника.

За умовами п.3.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно забезпечувати виконавця інформацією та документами, які повинні сприяти безперешкодному отриманню та відправці вантажів, зокрема, надавати виконавцю достовірну інформацію про назву, вагу і кількість вантажу, що перевозиться, а також його особливості, відшкодовувати виконавцю збитки, підтверджені документально, викликані невідповідністю такої інформації.

Виконавець у відповідності з п.3.2 договору зобов'язаний приймати до перевезення вантажі в обсягах та найменуваннях, зазначених у заявках замовника згідно з п.2 даного договору; своєчасно доставляти вантажі замовника вантажоодержувачу; забезпечити збереження вантажу відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Даний договір діє з моменту підписання обома сторонами і до моменту письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання даного договору (п.8.1.).

03.04.2014 між ТОВ "Зенал ЛТД" та ПрАТ "УРСП "Лакма" було оформлено контракт-заявку №19 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, у якому визначено: найменування вантажу - поліетилен НD, вагою 24850 кг; об'єм вантажу: 40 футів ТЕХU 7277737; адреса завантаження: порт м. Одеса; адреса розвантаження: м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85/2; вантажоотримувач: ПрАТ "УРСП "Лакма"; вартість перевезення становить 26000 грн. ( в т.ч. ПДВ 4333,33 грн.). Також в даному контракті-заявці зазначено, що виконавець несе відповідальність перед власником вантажу за його збереження з моменту завантаження і до розвантаження автомобіля, в розмірі суми вказаної в супутніх документах, але не більше суми вказаної у страховому полісі перевізника.

Тоді ж, 03.04.2014, ПрАТ "УРСП "Лакма" надало ТОВ "Зенал ЛТД" довіреність № 174 від 03.04.2014 на здійснення внутрішньопортових експедиційних послуг, митне оформлення та доставку вантажу в контейнері ТЕХU 7277737 по коносаменту №MSCUXJ136972.

Суди встановили, що 02.12.2013 між ПрАТ "УРСП "Лакма" (покупець) та Ф'юче Пайп Лімітед Гонконг (продавець) було укладено договір поставки №02/12/13, за умовами якого продавець повинен поставити покупцю поліетилен високої густини марки FР 7651, в мішках по 25 кг., 1375 кг. на палетах в 40-ка футових морських контейнерах в порт м. Одеса.

04.12.2013 до договору поставки №02/12/13 було укладено додаток № 1, у якому вказувалась кількість товару - 24750 кг, вартість - 30937,50 доларів США та умови передоплати.

ПрАТ "УРСП "Лакма" 12.12.2013 було здійснено оплату в сумі 30937,50 доларів США за поставку обумовленого в договорі поліетилену, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 12.12.2013.

11.04.2014 згідно договору №02/12/13 від 02.12.2013, інвойсу №001312-01 від 02.12.2013, міжнародної товарно-транспортної накладної №5714, коносаменту №MSCUXJI136972 від 20.02.2014 в порт Одеса на адресу ПрАТ "УРСП "Лакма" надійшов 40-ка футовий морський контейнер № ТЕХU 7277737, який мав би містити вантаж поліетилену високої густини в кількості 24850 кг.

Вказаний контейнер 14.04.2014 був скерований на митний огляд у ВМО-3 МП "Одеса-Порт" Південної митниці Міндоходів". За результатами митного огляду був складений акт огляду № 500060702/2014/002491 від 14.04.2014. При огляді контейнеру був присутній експедитор ТОВ "Зенал ЛТД" Слаблюк С.А., що підтверджується його особистим підписом на акті огляду від 14.04.2014.

Як зазначено судами, із вказаного акта вбачається, що при огляді вантажу в порту м. Одеса був засвідчений факт, що контейнер № ТЕХU 7277737 містить 990 місць, що фактично відповідало коносаменту та контракту. Однак, в даному акті також було вказано, що кількість місць, маркування товару, маса нетто та маса брутто не відповідають коносаменту (п.8.3.3 акта). При цьому, фотографування вантажних місць ні експедитором, ні представниками органу митниці не здійснювалось. Під час огляду вантажу в контейнері та складанні зазначеного акта був присутній експедитор позивача Слаблюк С.А., що підтверджується його особистим підписом на акті огляду. В ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2014 зазначено, що за результатами митного огляду державним інспектором Мазаратієм Г.В. складено акт огляду № 500060702/2014/002491 від 14.04.2014, у якому зазначено завідомо неправдиві відомості, щодо виявлення в ході огляду сипучої речовини різних фракцій візуально схожу на заявлену в товаросупровідних документах.

Після здійснення митного огляду контейнера в порту м. Одеса його було повторно опломбовано свинцевою пломбою ДМС України з відтиском " 500 № 097" та направлено до митного посту "Городок" Львівської митниці Міндоходів у вантажному автомобілі Freightliner з державним номерним знаком ВН8834АН/ВН7458ХХ.

Під час проведення фізичного огляду 16.04.2014 було встановлено, що у контейнері № ТЕХU 7277737, який прибув під митним забезпеченням, знаходиться 20 палетів, на яких розміщені блоки у формі прямокутного паралепіпеду, візуально схожі на будівельні, що підтверджується актом про проведення фізичного огляду № 16/04/2014 від 16.04.2014 та фототаблицями.

В подальшому, на підставі вищевказаного акта огляду від 16.04.2014, Львівською торгово-промисловою палатою було проведено експертизу доставленого ТОВ "Зенал ЛТД" вантажу, за результатами якої був складений відповідний акт експертизи №2-9-1 від 17.04.2015, яким була засвідчена невідповідність вмісту контейнера супроводжуючим документам, а саме: замість поліетилену в мішках були виявлені блоки подібні на будівельні шлакоблоки.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українсько-Російське спільне підприємство "Лакма" 26000 грн. основного боргу згідно договору №84 про надання транспортних послуг.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Як встановлено судом, між сторонами спору виникли договірні відносини транспортного експедирування.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з частиною 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Як встановлено судами, згідно умов договору виконавець зобов'язувався приймати до перевезення вантажі в обсягах та найменуваннях, зазначених у заявках замовника; своєчасно доставляти вантажі замовника вантажоодержувачу; забезпечити збереження вантажу відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює перевезення вантажів автомобільним транспортом. У контракті-заявці №19 вказано найменування вантажу - поліетилен НD вагою 24850 кг. та визначено пункт завантаження вантажу і пункт, у якому слід вантаж розвантажити і вручити вантажоодержувачу. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач взятих на себе зобов'язань не виконав та, за встановлених обставин, суди обґрунтовано відхилили посилання позивача на те, що він згідно умов договору про надання транспортних послуг №84 від 01.11.2012 забезпечив організацію перевезення.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують встановленого судами та вони стосуються переоцінки доказів.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зенал ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі №914/158/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий О.Сибіга

Судді Т.Данилова

Г.Фролова