ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року Справа № 924/884/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Малетича М.М. Мамонтової О.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016у справі№ 924/884/15 господарського суду Хмельницької областіза позовомШепетівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" пророзірвання концесійного договору за участю представників сторін:позивача:Вихівський В.Б., Рачук В.І.,відповідача:Потапова Н.А., Трохимчук О.І., Вишницька-Докукіна М.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Хмельницької області, в якому просив розірвати концесійний договір від 02.12.11, укладений між Шепетівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О., зареєстрований в реєстрі №5076.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем не виконано істотні умови договору, зокрема щодо своєчасної сплати концесійних платежів, модернізації котельні та обов'язку страхування майна, переданого у концесію.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі №924/884/15, задоволено позов Шепетівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" про розірвання концесійного договору. Розірвано концесійний договір від 02.12.2011 року, укладений між Шепетівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О., зареєстрований в реєстрі № 5076.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 та рішення місцевого господарського суду від 20.10.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування, як судом першої інстанції так і апеляційним господарським, судом норм матеріального права: ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 43 ГПК України.

Так, зокрема, скаржник зазначає, що судами не з'ясовано, чи мало місце істотне порушення концесійного договору з боку ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", як концесіонером за договором, та чи була завдана шкода Шепетівській міській раді, як концесієдавцю за договором, внаслідок якої остання значною мірою позбавляється того, на що розраховувала.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.12.2011 року між Шепетівською міською радою (концесієдавець) та ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" (концесіонер) укладено концесійний договір, відповідно до п. 1 якого концесієдавець надає на 12 років концесіонеру право істотно поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) об'єкта концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору. Об'єктом концесії за даним договором є цілісний майновий комплекс "Шепетівське підприємство теплових мереж", юридична адреса якого: м. Шепетівка Хмельницької обл., провулок Короленка, 1-а. Перелік майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу (склад об'єкту концесії) визначений на підставі даних інвентаризації майна та викладений у додатку № 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Передача об'єкта у концесію здійснюється не пізніше 180 календарних днів після укладення договору концесії і оформляється актом приймання-передачі (п.11 договору).

На підставі вказаного пункту договору, 23.05.2012р. Шепетівська міська рада передала ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" в концесію цілісний майновий комплекс "Шепетівське підприємство теплових мереж", що підтверджується актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу, відповідно до якого встановлений перелік об'єктів основних засобів та незавершеного будівництва, які передаються в концесію.

Згідно з п.8 договору, встановлено обов'язок концесіонера впродовж 2012-2014 років виконати за рахунок власних інвестицій модернізацію котельні за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, пров. Короленка, 1а на суму 105000000 грн.

П. 10 договору обумовлено, що концесіонер в установленому порядку робить перший внесок за надання об'єкта у концесію на рахунок № 31418687700006 ГУДКУ протягом 10 робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту концесії. Наступні концесійні платежі з розрахунку 40083,60 грн. вносяться щоквартально, незалежно від наслідків господарської діяльності, до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно п. 4 зазначеного договору концесієдавець, крім іншого, має право вимагати дострокового розірвання цього договору у разі порушення концесіонером його умов та відшкодування збитків, завданих концесієдавцю внаслідок невиконання умов договору.

Сторони умовами договору передбачили, що ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта концесії несе концесіонер. Майно, отримане концесіонером або створене відповідно до умов цього договору, страхується концесіонером на користь концесієдавця. Страхова компанія обирається концесіонером та погоджується з концесієдавцем. Концесіонер зобов'язаний протягом трьох місяців після отримання об'єкта у концесію укласти угоду про його страхування у разі настання страхових випадків, пов'язаних із пошкодженням чи знищенням об'єкту.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О. та зареєстровано в реєстрі за № 5076.

Звертаючись з даним позовом до суду, Шепетівська міська рада зазначала про неналежне виконання ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" умов концесійного договору, а саме: відповідачем допускались прострочення сплати концесійних платежів; виконання обов'язку щодо модернізації котельні не розпочато, що є підставою для його дострокового розірвання тощо.

Задовольняючи позовні вимоги , місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, зазначив, що відповідачем здійснювалась прострочка у сплаті концесійних платежів, модернізація котельні за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, пров. Короленка, 1а не здійснена, що є підставою для розірвання укладеного між сторонами концесійного договору від 02.12.2011, а також відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо належного страхування майна, переданого у концесію.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з висновками попередніх судових інстанцій не може погодитись та вважає їх передчасними, оскільки їх зроблено на підставі неповного з'ясування дійсних обставин справи.

Як зазначалось вище, 02.12.2011 між сторонами по даній справі був укладений концесійний договір. За даним договором Шепетівська міська рада надала на 12 років відповідачу право істотно поліпшити та здійснювати управління (експлуатацію) об'єкту концесії з метою задоволення громадських потреб у сфері теплопостачання за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов концесійного договору.

Шепетівська міська рада стверджувала, що відповідач порушив умови концесійного договору, а саме п.8, відповідно до якого встановлено обов'язок концесіонера впродовж 2012-2014 років виконати за рахунок власних інвестицій модернізацію котельні за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, пров. Короленка, 1а на суму 105000000 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про концесії" визначено істотні умови договору концесії, а саме: умови та обсяги поліпшення об'єкту концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень; умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів; страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у концесію. Вказані умови також відображені в укладеному між сторонами договорі концесії від 02.12.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону "Про концесії" концесійний договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.

Пунктом 44 концесійного договору від 02.12.2011 передбачено, що на вимогу однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду (господарського суду) у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством України.

З наведеного вище вбачається, що підставою для розірвання договору в судовому порядку може бути лише істотне порушення договору стороною. Для визначення істотності порушення суд повинен встановити факт нанесення цим порушенням шкоди другій стороні, визначити ті блага, які друга сторона добросовісно розраховувала отримати укладаючи договір, а також визначити міру того, що друга сторона не зможе отримати внаслідок шкоди, яка завдана першою стороною.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку ні судом першої інстанції, ні апеляційним господарським судом не досліджувались вказані питання, що призвело до порушення вимог ч.2 ст.651 ЦК України.

Пунк 4 договору концесії визначені права та обов'язки концесієдавця, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов укладеного договору.

Отже, виключним правом здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов договору наділено саме концесієдавеця - Шепетівську міську раду, яка на момент звернення з позовом до суду не надала відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України доказів (наприклад, документи щодо здійснення перевірки технічного стану об'єкту концесії, складені за його безпосередньою участю як сторони концесійного договору, які б свідчили про результати діяльності концесіонера щодо поліпшення та модернізації котельні) порушення відповідачем - ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" умов договору щодо забезпечення модернізації об'єкту концесії, вкладення інвестицій на покращення майна, ефективність експлуатації об'єкту концесії. Натомість попередні судові інстанції на зазначене не звернули увагу та не надали цім обставинам належної оцінки.

Застосовуючи ч. 2 ст. 651 ЦК України, як підставу для розірвання договору концесії, господарські суди не з'ясували та не зазначили, яка була завдана шкода Шепетівській міській раді і чого саме остання була позбавлена з того, на що розраховувала при укладенні концесійного договору. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо розміру шкоди, заподіяної внаслідок невиконання відповідачем умов договору концесії.

Беручи до уваги доводи Шепетівської міської ради, викладені у позовній заяві, про те, що відповідач протягом 2014 року невчасно здійснював концесійні платежі, а також про те, що останнім не розпочато модернізацію котельні за адресою : Хмельницька область, м. Шепетівка, пров. Короленка, 1а суди попередніх судових інстанцій, в порушення вимог ст.43 ГПУ України, не в повній мірі перевірили та оцінили надані відповідачем докази щодо причин затримки концесійних платежів. Так, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" вказувало, що затримка була спричинена наявністю заборгованості закладів бюджетної сфери міста, які з ним невчасно розраховувались за отримані послуги з теплопостачання. Крім того, відповідач вказував, що також підтверджується документами наявними в матеріалах справи, що ці затримки були незначними і ніяких негативних наслідків для позивача не настало. При цьому, матеріали справи містять докази, що на дату звернення позивача до суду заборгованості по концесійним платежам у відповідача не існувало, навпаки була переплата.Суди і ці обставини не перевірили та не надали їм належної оцінки.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази, що Шепетівською міською радою не була погоджена Інвестиційна програма на 2014 рік, яка перебувала на розгляді виконавчого комітету Шепетівської міської ради з 2014 року до 03.09.2015 року, тобто до моменту розгляду програми на сесії міської ради, в той час як відповідач стверджує, що відсутність погодженої Інвестиційної програми позбавило його можливості модернізувати котельню, виконувати інші роботи, тобто в повному обсязі виконати умови укладеного договору концесії. Зазначене також не було перевірено судами попередніх судових інстанцій.

Також суди не врахували, що в матеріалах справи наявні документи, що на виконання умов п. 8 договору концесії, відповідачем було укладено договір №1 від 24.02.2015р. на виготовлення проектно-кошторисної документації робіт з технічного переоснащення котла в котельні за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, пров. Короленка, 1а, відповідно до якого приватною фірмою "Фіалка" був виготовлений зведений кошторис вартості будівництва, робочий проект газопостачання, надано пояснювальну записку до робочого проекту. Послуги по виготовленню проектно-кошторисної документації були оплачені відповідачем в сумі 252 300 грн. Однак, суди попередніх судових інстанцій не перевірили вказаних доводів відповідача та взяли до уваги лише пояснення Шепетівської міської ради.

Колегія суддів також зазначає, що попередні судові інстанції не перевірили і не надали належної оцінки доводам відповідача що невчасне виконання п. 8 договору концесії сталось з тієї причини, що негайного поліпшення потребували інші об'єкти цілісного майнового комплексу, передані в концесію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили лише з формальних міркувань, а саме з факту неналежного виконання умов договору відповідачем, в той час як повинні були встановити, як того вимагає ч.2 ст.651 ЦК України, чи є істотними такі порушення, причини цих порушень, вина відповідача в недотриманні умов договору, шкода спричинена позивачу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по договору тощо. Зазначене також стосується укладених позивачем договорів страхування.

Не з'ясування цих обставин свідчить про порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та є підставою для скасування рішень місцевого та апеляційного господарських судів.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.1, 2, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці в їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх судових інстанцій за своїм змістом цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, встановити наявність чи відсутність істотного порушення ТОВ"Шепетівка Енергоінвест" умов концесійного договору, яка була завдана шкода Шепетівській міській раді визначити міру того, що остання не зможе отримати внаслідок шкоди, яка завдана позивачем, та вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства та на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 та рішення господарського суду Хмельницької області від 20.10.2015 у справі №924/884/15 скасувати.

Справу №924/884/15 направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області у іншому складі суду.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:М. Малетич О. Мамонтова