ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/4036/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Олександрит", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.доПриватного підприємства "Олександрит", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.; 2. Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.; 3. Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.прозобов'язання здійснити демонтаж самовільно побудованої спорудиза позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачаДніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.доПриватного підприємства "Олександрит", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Мартиненко О.О., Мартиненко О.К.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Олександрит" (далі за текстом - ПП "Олександрит") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме: зобов'язання відповідача здійснити демонтаж самовільно побудованої споруди по АДРЕСА_1.

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області також звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Олександрит" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, площею 0,0030 га, яку використовує ПП "Олександрит", шляхом повернення її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтажу) споруди розміром 6,0 м х 5,0 м за рахунок боржника.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі; позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задоволено у повному обсязі: зобов'язано ПП "Олександрит" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, площею 0, 0030 га, яку використовує ПП "Олександрит", повернувши її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтажу) споруди розміром 6,0 м х 5,0 м за рахунок боржника.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач не є правомірним користувачем земельної ділянки, на якій здійснено самовільне будівництво, у зв'язку з чим на нього не поширюються норми ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України; також, судам не надано доказів перешкоджання здійсненню позивачем підприємницької діяльності у будівлі магазину внаслідок самовільного будівництва споруди відповідачем; в той же час, задовольняючи позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради господарські суди дійшли висновків, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку; відсутність у цієї особи на час ухвалення судового рішення таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки та підставою для вирішення питання щодо звільнення такою особою відповідної земельної ділянки; судами встановлено, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на право зайняття спірної земельної ділянки, оскільки Договір оренди земельної ділянки від 29.01.2005 року, укладений Дніпродзержинською міською радою і ПП "Олександрит", припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його укладено, на новий строк договір не поновлювався; Управлінням містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради анульовано дію паспорту прив'язки тимчасової споруди № 191 від 13.08.2014 року, виданого ПП "Олександрит", що свідчить про те, що земельна ділянка площею 0, 0030 га у АДРЕСА_1 зайнята відповідачем самовільно, а тому на підставі ст. 212 Земельного кодексу України позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради як власника земельної ділянки визнано правомірними та задоволено.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанції, ПП "Олександрит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року і прийняти нове рішення.

Кам'янською міською радою Дніпропетровської області до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 172-06/ХХІV від 13.06.2003 року земельна ділянка площею 0, 1063 га (із них 0, 374 га - частка земельної ділянки багатоповерхового будинку в спільному користуванні) за адресою: АДРЕСА_1, надана в користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_4 для розміщення об'єкту торгівлі та складських споруд, про що укладено Договір оренди земельної ділянки № 0934 від 15.07.2003 року строком дії до 13.06.2013 року. Доказів продовження дії цього Договору або укладення нового Договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 позивачем судам не надано.

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 467-17/VІ від 23.12.2004 року земельна ділянка площею 0, 0808 га за адресою: АДРЕСА_1 надана в користування на умовах оренди ПП "Олександрит" для розміщення об'єкту торгівлі та складських споруд - 0, 0352 га (частка у спільному землекористуванні 0,0062 га), під проходами, проїздами, площадками - 0, 0456 га, про що укладено Договір оренди земельної ділянки № 02002 від 04.02.2005 року строком дії до 23.12.2014 року.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 04.02.2005 року Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) передано, а ПП "Олександрит" (орендар) прийнято в оренду земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0808 га.

ФОП ОСОБА_4 як власник магазина зі складськими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2014 року за № 29629111, звернулась з позовом про зобов'язання ПП "Олександрит" здійснити демонтаж самовільно побудованої споруди по АДРЕСА_1, посилаючись на перешкоджання здійснення підприємницької діяльності у будівлі магазину внаслідок самовільного будівництва відповідачем споруди (розташованої в безпосередній близькості від будівлі магазину), у зв'язку з чим з посиланням на приписи ст. ст. 376, 386, 391 Цивільного кодексу України, п. а) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 47 Господарського кодексу України просила позов задовольнити.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що судам не надано доказів наявності у позивача будь-яких речових прав на земельну ділянку, на якій розташована спірна самочинна споруда відповідача.

Відповідно до ст. 396 Цивільного України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільний кодекс України).

За змістом вищенаведених правових норм вбачається, що позов про усунення порушень прав, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності, володіння чи законного користування. Тобто, предметом негаторного позову може бути вимога власника (титульного володільця) про звільнення земельної ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою тощо.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на викладене, правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою наділені лише власники, землекористувачі та особи, які мають інші речові права на земельну ділянку. Водночас, земельна ділянка, на якій відповідачем здійснено будівництво, не перебуває у правомірному користуванні позивача, тобто, знаходиться за межами орендованої позивачем земельної ділянки, у зв'язку з чим на позивача не поширюються норми ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України, що вказує на необґрунтованість та неправомірність заявлених ФОП ОСОБА_4 позовних вимог.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, площею 0,0030 га, яку використовує ПП "Олександрит", шляхом повернення її міській раді з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтажу) споруди розміром 6,0 м х 5,0 м за рахунок боржника, господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 24.04.2014 року № 1047-49/VI "Про набуття (припинення) прав на землю, за результатами розгляду заяви (клопотання) про користування земельними ділянками" ПП "Олександрит" та ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення магазину та складських приміщень (п. 12.8 Рішення).

02.06.2014 року ПП "Олександрит" укладено з ТОВ "Землеустрій" Договір на розробку проекту землеустрою відносно відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд (ТС) для здійснення підприємницької діяльності у місті Дніпродзержинськ, затвердженого рішенням Дніпродзержинської міської ради від 31.08.2012 року № 529-26/VІ, підставою для розміщення тимчасових споруд (ТС) є паспорт прив'язки ТС, який в свою чергу є підставою для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, після отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою зацікавлена особа замовляє розроблення документації організації, яка має ліцензію на виконання робіт із землеустрою, погоджена технічна документація із землеустрою надається землекористувачем до міської ради для підготовки проекту рішення про затвердження документації із землеустрою, встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення ТС, після прийняття рішення міської ради про затвердження документації із землеустрою, встановлення особистого строкового сервітуту з визначенням умов його дії, сервітуарій зобов'язаний протягом 30 днів укласти в управлінні земельних відносин міської ради договір особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасової споруди.

Управлінням містобудування та архітектури міської ради видано ПП "Олександрит" паспорт прив'язки тимчасової споруди № 191 від 13.08.2014 року для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 строком дії до 13.08.2015 року.

Разом з тим, судами встановлено, що роботи по розробці проекту землеустрою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору на розробку проекту землеустрою від 02.06.2014 року виконані не були, відповідна технічна документація із землеустрою на затвердження міській раді не надавалась. Після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 02002 від 04.02.2005 року, укладеного з ПП "Олександрит", Дніпродзержинською міською радою не приймалось рішень щодо відповідача як про поновлення договору оренди землі, так і про надання відповідачу на загальних підставах у користування (оренду) земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення об'єкту торгівлі та складських споруд - 0, 0352 га (частка у спільному землекористуванні 0, 0062 га), під проходами, проїздами, площадками - 0, 0456 га.

13.11.2014 року комісією, яка виконує контроль за використанням та охороною земель комунальної власності м. Дніпродзержинська, в присутності: ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_7, головного архітектора державного проектного інституту "Дніпродзержинськцивільпроект" (далі за текстом - ДПІ "Дніпродзержинськцивіль-проект") здійснено обстеження зведеної споруди на прилеглій території до будинку за адресою по АДРЕСА_1.

За результатами комісійного обстеження зроблено висновок про необхідність звернення до управління містобудування та архітектури міської ради до ДПІ "Дніпро-дзержинськцивільпроект" щодо визначення типу конструкції. В разі отримання відповіді, що це є капітальна споруда - скасувати паспорт прив'язки тимчасової споруди № 191 від 13.08.2014 року.

ДПІ "Дніпродзержинськцивільпроект" листом за № 307 від 30.12.2014 року повідомило управління містобудування та архітектури міської ради про те, що конструктивне рішення зазначеної споруди не відповідає вимогам до тимчасової споруди.

На підставі вищезазначеного, управлінням містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради анульовано дію паспорту прив'язки ТС №191 від 13.08.2014 року, виданого ПП "Олександрит", про що на титульному аркуші паспорту зроблено відмітку "анульовано листом від 06.01.2015 № 6вих-06/1".

У зв'язку з цим, Департаментом на адресу ПП "Олександрит" направлено лист-попередження за № 07-08/367 від 12.02.2015 року про демонтаж зазначеної споруди для провадження підприємницької діяльності та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Згідно з Актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 26.02.2016 року на момент її обстеження на земельній ділянці за адресою: м. Дніпродзержинськ, АДРЕСА_1, площею 0, 0030 га, ПП "Олександрит" розміщено споруду розміром 6,0 м х 5,0 м в межах земельної ділянки згідно плану, наданої під проходи, проїзди, площадки на підставі Договору оренди земельної ділянки № 02002 від 04.02.2005 року, при цьому, документи на земельну ділянку не оформлені.

За результатами обстеження міська рада своїм листом за № 07-08/651 від 26.02.2016 року попередила відповідача про необхідність оформлення документів на землекористування або звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки, який залишений без відповіді та належного реагування.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу приписів ст. 142 Конституції України та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є земля і природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з п. п. а), б), в), д) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Таким чином, міський раді як суб'єкту земельних правовідносин, який здійснює повноваження власника землі, належить право розпорядження та обов'язок здійснення контролю за використанням земельних ділянок, розташованих на її території.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки визначено як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, суб'єктами, яким підлягають поверненню самовільно зайняті земельні ділянки, визначено власників землі або землекористувачів, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок є забезпеченням охорони права власності суб'єктів власності на землю, у тому числі згідно зі ст. ст. 78, 80, 83 Земельного кодексу України територіальної громади, інтереси якої відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представляє відповідна рада.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан, з огляду на відсутність у відповідача передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів на користування спірною земельною ділянкою та правових підстав для здійснення на ній будівництва.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи ПП "Олександрит", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у справі № 904/4036/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак