ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 923/1561/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представників: позивача - Кирийчук І.М. дов. б/н від 11 січня 2016 року та ПрАТ "Завод крупних електричних машин" - Клименка Є.Г. дов. б/н від 1 березня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "Завод крупних електричних машин" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року у справі Господарського суду Херсонської області за позовом ПАТ "Сбербанк" до ПрАТ "Завод крупних електричних машин" та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - позивач) звернулось до ПрАТ "Завод крупних електричних машин" (далі - відповідач-1) та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" (далі - відповідач-2) з позовом про солідарне стягнення суму боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 07-В/13/07/КЛ-КБ від 22 серпня 2013 року в розмірі 2037621 долар США 73 центи, що за курсом НБУ на 27 серпня 2015 року складає еквівалент 43657475 гривень 97 коп. та 1404013 гривень 92 коп., який складається з боргу за кредитом 1922800 доларів США, що за курсом НБУ на 27 серпня 2015 року еквівалентно 41197339 гривень 80 коп.; боргу по процентам 111762, 81 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27 серпня 2015 року складає еквівалент 2394596 гривень 66 коп.; пені за прострочення повернення боргу по кредитній лінії 1073620 гривень 89 коп.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 330393 гривень 03 коп.; 3 % річних від простроченого боргу за кредитом (згідно ст. 625 Цивільного кодексу України) 2305, 99 доларів США, що за курсом НБУ на 27 серпня 2015 року складає еквівалент 49407 гривень 45 коп.; 3 % річних від простроченого боргу по процентам (згідно ст. 625 Цивільного кодексу України) - 752, 93 долари США, що за курсом НБУ на 27 серпня 2015 року складає еквівалент 16132 гривень 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору про відкриття кредитної лінії.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ПрАТ "Завод крупних електричних машин" та з ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "Етал" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 1922800 доларів США боргу з повернення кредиту, 111762 долари США 81 цент боргу за відсотками з користування кредитними коштами, 1404013 гривень 42 коп. пені, 3058 доларів США 92 центи в якості 3 % річних.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року апеляційну скаргу ПрАТ "Завод крупних електричних машин" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року - без змін.

У касаційній скарзі ПрАТ "Завод крупних електричних машин" просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року, направити справу на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Посилається на неповне з'ясування судами обставин справи та неправильне застосування норм ч. ч. 1, 3 ст. 533, ст. ст. 1046, 1051 Цивільного кодексу України.

Вважає, що оскільки пеня обчислюється у відсотках від суми простроченого платежу, то для її обчислення від вираженого в доларах США грошового зобов'язання у гривні необхідно застосувати еквівалент грошового зобов'язання у гривні за курсом долару США до гривні, що діяв на дату порушення зобов'язання та початку нарахування пені і на цю суму нараховувати пеню.

Вказує, що, у порушення ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, суди мали призначити судову економічну експертизу для визначення сум відповідних грошових зобов'язань, не погоджуючись із сумою нарахованого боргу.

Представник ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Вищий господарський суд України задовольняє клопотання позивача про зміну назви позивача з ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" на ПАТ "Сбербанк" на підставі пункту 1.3 Статуту позивача.

Заслухавши пояснення представників позивача та ПрАТ "Завод крупних електричних машин", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 серпня 2013 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Завод крупних електричних машин" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 07-В/13/07/КЛ-КБ, за умовами п. п. 1.1., 1.3., 1.3.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до нього, та виконати інші умови цього договору. Розмір процентної ставки за користування кредитом становить 11,25% річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору кожний транш кредиту надається банком на підставі окремої додаткової угоди, що укладається за взаємною згодою сторін договору і є невід'ємною частиною цього договору, в якій визначається розмір траншу в межах розміру кредитної лінії, строк надання і повернення траншу кредиту, реквізити для надання кредиту.

У подальшому, на підставі п. 4.2 кредитного договору, сторонами укладено додаткові угоди, якими встановлювався розмір траншу, що надавався банком та строк його повернення позичальником.

Згідно договору № 3 від 22 вересня 2014 року про внесення змін до кредитного договору п. 2 додаткових угод № 4 від 23 вересня 2013 року, № 5 від 26 вересня 2013 року, № 6 від 27 вересня 2013 року, № 8 від 11 жовтня 2013 року, № 9 від 17 жовтня 2013 року сторони виклали у редакції, за якою позичальник зобов'язувався повернути банку кредит за цими додатковими угодами не пізніше 21 серпня 2015 року.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.2, 6.3 кредитного договору за домовленістю сторін договору проценти у розмірі 11,25% річних нараховуються банком щоденно на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості. Нараховані банком проценти позичальник мав сплачувати щомісяця, не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду, який починається числа місяця, в якому був укладений договір, і закінчується у день, що передує такому числу наступного місяця.

Пунктами 10.1, 10.2 кредитного договору сторони погодили відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Сторони домовились, що нарахування пені припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання, за несвоєчасне виконання якого така пеня нараховувалась.

Додатковими угодами встановлено наступний строк повернення кожного траншу кредиту:

- № 10 від 6 серпня 2014 року - до 5 серпня 2015 року;

- № 11 від 7 серпня 2014 року - до 6 серпня 2015 року;

- № 12 від 8 серпня 2014 року - до 7 серпня 2015 року;

- № 13 від 12 серпня 2014 року - до 11 серпня 2015 року;

- № 14 від 14 серпня 2014 року - до 14 серпня 2015 року;

- № 15 від 15 серпня 2014 року - до 15 серпня 2015 року;

- № 16 від 21 серпня 2014 року - до 20 серпня 2015 року.

29 жовтня 2013 року в якості забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ "Завод крупних електричних машин" за кредитним договором між банком та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався у разі порушення ПрАТ "Завод крупних електричних машин" зобов'язань за кредитним договором відповідати перед банком як солідарний боржник разом з ПрАТ "Завод крупних електричних машин", а банк, у разі такого порушення, набув право звернутися з вимогою до поручителя про виконання будь-якого із забезпечених порукою згідно цього договору поруки зобов'язань позичальника за договором кредитної лінії.

Пунктом 2.1.4 договору поруки до обсягу відповідальності поручителя перед кредитором (банк), у числі іншого, віднесено зобов'язання сплатити кредитору три відсотки річних від простроченої суми.

Судами встановлено, що на виконання кредитного договору банк перерахував позичальнику кошти на загальну суму 2469800 доларів США, що підтверджується витягом з картки обліку руху коштів, які обліковуються на рахунку відповідача, сформованим 27 серпня 2015 року.

Згідно розрахунку, здійсненого банком за період з 22 серпня 2013 року по 26 серпня 2015 року позичальником не виконано зобов'язання з повернення кредиту в сумі 1922800 доларів США та 111762, 81 доларів США зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується витягом з відомості нарахування процентів ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" за кредитним договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ за період з 22 серпня 2013 року по 26 серпня 2015 року.

16 квітня 2015 року банком направлено на адресу ПрАТ "Завод крупних електричних машин" повідомлення-вимогу про повернення кредитних коштів за кредитним договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ разом із розрахунком боргу, яке отримане відповідачем-1 21 квітня 2015 року.

У зв'язку з відсутністю відповіді на повідомлення-вимогу до ПрАТ "Завод крупних електричних машин" 14 липня 2015 року банк направив на адресу ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" повідомлення-вимогу про повернення кредитних коштів за кредитним договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ у сумі 125000 доларів США, а також про сплату 72105,04 доларів США боргу зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 518384 гривень 81 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків, яке отримане відповідачем-2 21 липня 2015 року, проте також залишене без відповіді, що і стало причиною звернення банку з даним позовом про солідарне стягнення боргу.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з доведеності та обгрунтованості вимог позивача, оскільки ПрАТ "Завод крупних електричних машин" порушено положення чинного законодавства та умов кредитного договору.

Однак, суд касаційної інстанції не може повністю погодитись з вказаними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, вважає їх передчасними, прийнятими за неповного встановлення та надання належної правової оцінки усім обставинам справи у сукупності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Так, у касаційній скарзі, заперечуючи проти позовних вимог, ПрАТ "Завод крупних електричних машин" посилається на те, що в розрахунку пені, наданому позивачем, сума зобов'язання, на яку нараховується пеня, вказана в гривнях, однак не зазначено, за яким саме курсом гривні до долару США і на яку дату визначена сума боргу в гривнях.

За ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також вказує на те, що максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватись та стягуватись за судовим рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Крім того, зазначає, що оскільки пеня обчислюється у відсотках від суми простроченого платежу, то для обчислення пені від вираженого в доларах США грошового зобов'язання у гривні необхідно встановити еквівалент грошового зобов'язання у гривні за курсом долару США до гривні, що діяв на дату порушення зобов'язання до початку нарахування пені, і на цю суму нараховувати пеню.

Водночас, на вказаних доводах грунтувалась і апеляційна скарга ПрАТ "Завод крупних електричних машин".

Однак, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, обмежившись тим, що погодився з прийнятим у справі рішенням у повному обсязі, у порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, наведені доводи залишив поза увагою, не перевірив та не надав оцінки.

Місцевий господарський суд, визнаючи обгрунтованими та підтвердженими позовні вимоги, погоджуючись з наданим позивачем розрахунком боргу за кредитом, процентам, пенею за прострочення повернення боргу та за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, а також 3 % річних від простроченого боргу за кредитом та 3 % річних від простроченого боргу по процентам, поданий розрахунок належним чином також не дослідив та не перевірив відповідність нарахування, що вбачається із тексту рішення суду першої інстанції.

Крім того, судами попередніх інстанцій не наведено переконливих доводів щодо відповідності порядку нарахування та розрахунку пені у даній справі правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 909/660/14.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми 3 % річних, вираженої у доларах США, місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили порядок нарахування цих сум та їх розрахунок і не навели переконливих доводів щодо стягнення заявлених сум 3 % річних саме в іноземній валюті з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14.

За таких обставин, враховуючи, що судами попередніх інстанцій не перевірено усі доводи сторін та не в повному обсязі встановлено істотні обставини справи, висновки щодо доведеності та обгрунтованості заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення передчасні.

З огляду на викладене, рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів визнати законними та обгрунтованими не можна, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, з'ясувати дійсні обставини справи, належним чином перевірити розрахунки сум боргу та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2015 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 22 вересня 2015 року.

Справу передати до Господарського суду Херсонської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова