ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 911/2727/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"на рішення постанову Господарського суду Київської області від 15.09.2015 Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016у справі№ 911/2727/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"простягнення 157391,06 грн.за участю представників сторін:

позивача: Гаврилюк О.О., дов. від 26.03.2015 № 254

відповідача: Гапоненко Р.І., дов. від 14.01.2015

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" про стягнення заборгованості за Договором про надання гарантій № 46Г-2014 від 01.09.2014 у розмірі 157391,06 грн., з яких: 102773,56 грн. - комісія за обслуговування покритої коштами клієнта Гарантії; 21017,84 грн. - пеня за несплату комісійної винагороди; 1159,60 грн. - 3% річних; 32440,06 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення комісій.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2015 у справі № 911/2727/15 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Коршун Н.М., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 102773,56 грн. заборгованості, 20729,92 грн. пені, 12846,98 грн. інфляційних втрат, 1159,60 грн. 3 % річних; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 911/2727/15, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на порушення судами норм ст.ст. 560, 607, 903 ЦК України та зазначає, що визнання банку проблемним є обставиною, яка унеможливлювала виконання банком договору про надання гарантії, а позивач не довів, що він міг виконати свої зобов'язання за гарантією під час тимчасової адміністрації у випадку настання гарантійного випадку, що не було враховано судами під час вирішення спору.

16.03.2016 скаржником до Вищого господарського суду України подані додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник виклав додаткові доводи щодо відсутності у позивача можливості виконати зобов'язання за Договором № 45/Г-2014.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - Гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжинірінг" (далі - Принципал) укладено Договір про надання гарантії № 46/Г-2014 (далі - Договір), відповідно до якого Гарант за дорученням Принципала надає на користь Компанії "Холтек Інтернешнл" (Holtec International) банківську гарантію виконання зобов'язань (Гарантія) на суму 411802 дол. США згідно з умовами Контракту №106644 від 18.08.2014 на завершення будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ХОЯТ-2) на площадці ДСП "Чорнобильська АЕС".

Відповідно до п. 1.2 Договору гарантія надається на термін до 10.03.2015 (включно) і набуває чинності з 19.09.2014. Строк дії цього Договору - до 25.03.2015 (включно), але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Згідно із п. 1.5 Договору Принципал сплачує Гаранту:

- комісію за надання та обслуговування Гарантії згідно з тарифами Гаранта, зокрема: за підготовку надання Гарантії - 100 доларів США; за обслуговування Гарантії - 0,3 % від суми гарантії за квартал або його частину, мін. 200 доларів США;

- комісію за прийняття зобов'язань по Гарантії у розмірі 3 (три) проценти річних з дати надання Гарантії до закінчення строку її дії або до здійснення платежу по Гарантії;

- інші комісії згідно з діючими тарифами Гаранта;

- комісійні інших банків (у разі виникнення).

Пунктом 2.1.1 Договору, з урахуванням змін, внесених відповідно до Договору про внесення змін № 1 від 15.10.2014, сторони погодили, що Принципал зобов'язується сплачувати:

- комісію за підготовку надання Гарантії (п. 1.5.1 Договору) протягом 15-ти календарних днів з дати надання Гарантії (одноразово). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату надання Гарантії;

- комісію за обслуговування Гарантії (п. 1.5.1 Договору) протягом 15-ти днів з дати надання Гарантії і далі не пізніше 15-ти днів з початку наступного розрахункового періоду дії Гарантії (щоквартально);

- комісію за прийняття зобов'язань (п. 1.5.2 Договору) не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за розрахунковий місяць (щомісячно). Комісія сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на останній робочий день розрахункового місяця.

Судами попередній інстанцій визначено, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" свої зобов'язання за Договором про надання гарантії виконало належним чином, випустивши 19.09.2014 Гарантію № 047/2014 на суму 411802 дол. США терміном дії до 10.03.2015.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" свої зобов'язання за Договором зі своєчасної сплати комісії за обслуговування гарантії, відповідно до п. 1.5.1 Договору, та комісії за прийняття зобов'язань, відповідно до п. 1.5.2 Договору, належним чином не виконало, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед Гарантом в сумі 102773,56 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21.04.2015 позивач направив відповідачеві вимогу про усунення порушень умов Договору про надання гарантії та погашення заборгованості перед Банком, яка була залишена відповідачем без виконання, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення 102773,56 грн. заборгованості за комісією; 21017,84 грн. пені за несплату комісійної винагороди; 1159,60 грн. 3% річних та 32440,06 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно із ст. 4 вказаного Закону фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання гарантій та поручительств.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Статтею 567 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання Гарантії щодо сплати комісії за надання та обслуговування Гарантії, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 102773,56 грн., з яких: 83292,04 грн. заборгованості по сплаті комісії за обслуговування гарантії протягом листопада 2014 - березня 2015 та 19481,52 грн. заборгованості по сплаті комісії за прийняття зобов'язань протягом 4-го кварталу 2014.

Як визначено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 4.1 Договору, за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 цього Договору, Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши вищевказані приписи законодавства та умови Договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок та здійснивши перерахунок сум пені та інфляційних втрат, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та інфляційних втрат, стягнувши з відповідача на користь позивача 20729,92 грн. пені, 12846,98 грн. інфляційних втрат та 1159,60 грн. 3% річних.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

При цьому, спростовуючи доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по сплаті комісій за надання та обслуговування Гарантії у зв'язку із запровадженням у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" тимчасової адміністрації, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що бенефіціар - Компанія "Холтек Інтернешнл" не зверталася до банку з письмовою вимогою про виконання Гарантії № 047/2014 від 19.09.2014, а відповідачем не доведено неможливості виконання позивачем зобов'язання за договором гарантії після введення у банку тимчасової адміністрації, а банківська ліцензія позивача відкликана 20.03.2015, тобто після закінчення строку дії виданої Гарантії.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що ані Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ані Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, ані іншими законодавчими актами не передбачено припинення зобов'язання сторін за договором банківської гарантії у разі віднесення фінансової установи до категорії неплатоспроможних, а відповідні доводи відповідача ґрунтуються на припущенні неможливості виконання банком зобов'язань за Гарантією у випадку звернення бенефіціара, що не є підставою для звільнення боржника від виконання своїх зобов'язань за договором.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна правова оцінка, а тому вони відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарськими судами розглянуто всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами, а висновки судів за наслідками розгляду спору є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 911/2727/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир