ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 921/53/15-г/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач),суддівГоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.,розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.15у справі№921/53/15-г/11 Господарського суду Тернопільської областіза позовомПублічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»доДержавного науково-виробничого підприємства «ПолімерСервісМаш»простягнення 18 194, 07 грн збитків

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 13.10.15 для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Добролюбова Т.В. (доповідач), судді - Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача - Новіков С.Ю. - за дов. від 29.12.14;

від відповідача - не з'явилися, проте повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» у січні 2015 року заявлений позов до Державного науково-виробничого підприємства «ПолімерСервісМаш» про стягнення 18 194, 07 грн збитків. Свій позов Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» обґрунтовувало тим, що у зв'язку з завищенням відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за договором від 15.06.12 №1206000984, виявлене в результаті перевірки Державною фінансовою інспекцією України фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» та зафіксоване в акті ревізії від 17.09.14 №05-21/132, позивачу були завдані збитки у заявленій до стягнення сумі. При цьому, позивач посилався на приписи статей 525, 526, 599, 611, 623, 853 Цивільного кодексу України та статей 202, 224, 225, 317 Господарського кодексу України, положень ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва».

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.15, ухваленим суддею Сидорук А.М., в позові відмовлено через відсутність збитків завданих позивачу у зв'язку з виконанням договору підряду. Суд першої інстанції мотивуючи рішення виходив з того, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на підставі проведеної Державною фінансовою інспекцією України перевірки та складеного в її результаті акта, який є одним із доказів, що оцінюється судом в сукупності з іншими доказами на підставі приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Відмовляючи в позові суд установив, що відповідач не спричинив збитків позивачеві. При цьому суд керувався приписами статей 22, 632, 853 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Марка Р.І. - головуючого, Желік М.Б., Костів Т.С., постановою від 22.06.15, перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що судами порушені приписи статей 22, 611, 623 Цивільного кодексу України та статей 217, 224, 225 Господарського кодексу України, оскільки, на його думку, всі елементи цивільного правопорушення необхідні для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків, матеріалами справи підтверджені. Також скаржник вважає, що судами, в порушення статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не взято до уваги докази, надані позивачем в обґрунтування завданих йому збитків в результаті завищення вартості підрядних робіт, зокрема не надано правової оцінки висновкам Державної фінансової інспекції України, викладеним в акті від 17.09.14 №05-21/132. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд порушив приписи статей 22 та 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не відклав розгляд справи за клопотанням позивача, зазначивши при цьому в тексті постанови що суд таких клопотань не отримував.

Від Державного науково-виробничого підприємства «ПолімерСервісМаш» надійшов відзив на касаційну скаргу в якому Підприємство просить рішення та постанову у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 15.06.12 між Дочірньою компанією «УКРТРАНСГАЗ» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі начальника Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» - замовник, та Державним науково-виробничим підприємством «ПолімерСервісМаш» - виконавець, укладено договір №1206000984, відповідно до умов пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання власними силами і засобами виконати роботи з "ремонту кранів №40 і №40-А (камери запуску ОП) Ду1200 мм. BLANSKO". У відповідності до пункту 2.1. договору погоджена загальна вартість робіт складає 94 705, 00 грн, в тому числі ПДВ - 15 784, 17 грн. Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи замовник здійснює упродовж 30 календарних днів після їх завершення і підписання відповідних актів. Відповідно до додатку №1 до договору, а саме протоколу погодження договірної ціни на виконані роботи, сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни на виконання ремонтних робіт в сумі 94 705, 00 грн. Даний протокол є основою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем і замовником. Протокол підписано та скріплено печатками підприємств. За наслідками виконання робіт сторонами також підписані та скріплені печатками акт приймання виконаних підрядних робіт №1 за жовтень 2012 року на суму 47 353, 20 грн та акт приймання виконаних підрядних робіт №2 за листопад 2012 року на суму 47 352, 00 грн. Судами також установлено, що зауважень до виконаних робіт у позивача не було, а оплата підрядних робіт здійснена в повному обсязі. Поряд з цим, судами також установлено, що згідно з актом Державної фінансової інспекції України планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» у тому числі фінансово-господарської діяльності «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» за період з 01.10.12 до 31.05.14, підрядником порушені норми розділу 4.2 Порядку визначення загальновиробничих витрат ДБН Д.1.1-2000, тобто при розрахунку загально виробничих витрат не застосовано відповідних понижуючих коефіцієнтів, що призвело до завищення вартості виконаних робіт форми КБ-2в за жовтень та листопад 2012 року на загальну суму 5 238, 87 грн (без ПДВ), яка оплачена замовником в повному обсязі. В акті приймання виконаних робіт з ремонту кранів розмір кошторисного прибутку прийнятий як для нового будівництва особливо складних інженерних споруд в розмірі 7,76 грн./люд-год. та адміністративних витрат в розмірі 1,79 грн./люд-год., що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 12 955, 20 грн. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «ПолімерСервісМаш» 18 194, 07 грн збитків. Підставою позову Товариство визначило завищення ціни виконаних Підприємством за договором від 15.06.12 №1206000984 підрядних робіт, виявленого за підсумками перевірки Державною фінансовою інспекцією України фінансово-господарської діяльності позивача та зафіксованого в акті ревізії від 17.09.14 №05-21/132. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України одною з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договір. Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона, підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 статті 843 названого Кодексу унормовано, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Згідно з частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Приписи частини 2 статті 845 цього ж Кодексу передбачають, що якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни, кошторису, підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, стаття 628 Цивільного кодексу України. Статтею 629 цього ж Кодексу унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, як установлено судами, правовідносини між сторонами у справі врегульовані договором від 15.06.12, до якого зміни не вносились, у судовому порядку договір недійсним не визнавався. Саме на виконання умов цього договору відповідачем виконані роботи з ремонту кранів №40 і №40-А (камери запуску ОП) Ду1200 мм. BLANSKO, а позивачем здійсненна оплата вартості цих робіт в сумі погодженій договором. Судами при розгляді справи також установлено, що у зв'язку з виявленими перевіркою Державною фінансовою інспекцією України завищеннями ціни підрядних робіт виконаних відповідачем, 24.11.14 філією «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» на адресу відповідача надіслано вимогу №5814/10-05 про повернення коштів в сумі 18 194, 07 грн в семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Статтею 217 Господарського кодексу України унормовано, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально. За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки. Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються, зокрема витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна. Склад та розмір відшкодування збитків визначаються за приписами статті 225 названого Кодексу. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками позивача; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Як установлено судами, і це підтверджується матеріалами справи, між сторонами укладено договір про оплатне виконання відповідачем робіт по ремонту кранів №40 і 40-А (камери корпусу ОП) Ду1200 мм. BLANSKO. Вартість виконаних робіт, зазначена у договорі та вартість виконаних робіт, зазначена в актах приймання виконаних робіт, не виходить за межі, визначені в протоколі погодження договірної ціни, унормованої пунктом 2.1. даного договору, тобто сторонами дотримано такої істотної умови, як ціна договору. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судами попередніх інстанцій установлено, що всі роботи за договором були виконані, а при підписанні актів виконаних робіт прийняті замовником без зауважень та застережень в частині вартості робіт та оплачені в повному обсязі. Кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отриманні останнім як оплата за виконані згідно з договором від 15.06.12 роботи. Щодо виявлених під час проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією України порушень, за результатами проведення якої складено акт ревізії від 17.09.14, яким начебто підтверджується переплата позивача, то акт ревізії не має для господарського суду заздалегідь встановленої доказової сили і є одним з доказів у справі, який оцінений судами обох інстанцій відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України у сукупності з усіма доказами у справі. Отже не можуть бути підставою для скасування постанови у справі посилання скаржника на ненадання судами оцінки усім доказам і доводам позивача, зокрема висновкам Державної фінансової інспекції, оскільки цим доводам дана оцінка судами та відхилено їх з огляду на установлені судами обставин щодо наявності у позивача правових підстав для перерахування спірних коштів, а у відповідача - отримання плати за виконані роботи. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Виявлення контролюючим органом будь-яких порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку. Отже, висновок судів про те, що позивачем не доведено факт неправомірних дій відповідача, виникнення збитків та причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками, визнається судом правомірним. Не може бути підставою для скасування постанови у даній справі і довід скаржника про те, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою його клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки матеріали справи такого клопотання не містять, відсутні і зауваження скаржника до протоколів судових засідань. Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.15 у справі №921/53/15-г/11 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Костенко