ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 911/248/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційні скарги 1. Першого заступника прокурора Київської області; 2. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;на рішеннявід 13.06.2016 господарського суду Київської областіта постановувід 18.10.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 911/248/16 господарського суду Київської областіза позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Українидо 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А", м. Антрацит Луганської області; 2. державного підприємства "Український карантинний розсадник", с. Мила Київської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. (Коваленко О.М.), м. Київ про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті, скасування протесту про неоплату векселя, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та зобов'язання повернути прості векселі в судовому засіданні взяли участь представники:

ліквідатор державного підприємства "Український карантинний розсадник" прокуратури Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Пилипенко В.В., особисто; Збарих С.В., посвідчення; Сідловська А.В., довір, Дорофеєв М.Ю., довірВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А" (далі - ТОВ "Айсберг ЛТД-А") та державного підприємства "Український карантинний розсадник" (ДП "Український карантинний розсадник", боржник) про визнання простих векселів АА 2508134, АА 2508133, виданих 23.07.2012 (далі - спірні векселі) такими, що не підлягають оплаті; скасування протесту про неоплатну векселя, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. (далі - нотаріус Коваленко О.М.) від 14.08.2012 № 2192; визнання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом Коваленко О.М. від 14.08.2012 № 2193 таким, що не підлягає виконанню; зобов'язання ТОВ "Айсберг ЛТД-А" повернути боржнику спірні векселі, як безпідставно набуте майно.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2016 (суддя Рябцева О.О. - головуючий, Бацуца В.М., Ярема В.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на сплив строку позовної давності для звернення позивача за захистом свого права, встановленого ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Сотніков С.В., Верховець А.А.) у справі № 911/248/16 рішення суду першої інстанції від 13.06.2016 залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із винесеними судовими рішеннями Перший заступник прокурора Київської області та Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення від 13.06.2016 та постанову від 18.10.2016.

Касаційні скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржники зазначають, що факт існування спірних векселів не доведено, оскільки в матеріалах справи відсутні належним чином завірені копії останніх. Також скаржники вказують на те, що спірні векселі були видані боржником в порушення, встановленого чинним законодавством порядку, а саме без дозволу уповноваженого органу - Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та інше.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні векселі були видані ДП "Український карантинний розсадник" в якості оплати послуг переведення боргу відповідно до договору № 28/11/2008 від 28.11.2008 про відступлення права вимоги (укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський м'ясокомбінат" та ТОВ "Айсберг ЛТД - А") за договором про переведення боргу № 07/11-08 від 07.11.2008 (укладеного між боржником та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський м'ясокомбінат").

Разом з тим ДП "Український карантинний розсадник" з грудня 2012 року перебуває в процедурі банкрутства, порушеній в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ "Айсберг ЛТД - А", на підставі грошових вимог до боржника, підтверджених спірними векселями.

Відповідно до Постанови господарського суду Київської області від 01.07.2014 у справі № Б8/132-12, що в силу ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення, ДП "Український карантинний розсадник" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та інше.

За приписами частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Разом з цим ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство) визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду є спір щодо векселів, заборгованість боржника за якими перед ТОВ "Айсберг ЛТД - А" стала підставою порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник".

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Разом з тим, цінним папером, згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право.

Отже, даний спір стосується правовідносин щодо обігу цінних паперів (векселів), які у розумінні з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" є майном, а тому, як майновий спір, в силу ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, підлягає вирішенню судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення ст.ст. 12, 16 ГПК України, в силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України колегія суддів зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд не врахував приписів названих вище норм чинного законодавства, помилково порушивши окреме позовне провадження. Апеляційний господарський суд на допущені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір, який безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник", підлягає розгляду в межах справи № Б8/132-12 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

У зв'язку з чим прийняті у цій справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, а справа на виконання приписів ч. 1 ст. 17 ГПК України - передачі до господарського суду Київської області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство № Б8/132-12.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 41, 12, 16, 17, 1115, 1117, 1119 - 11113, 11128 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 13.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 911/248/16 скасувати.

3. Справу № 911/248/16 передати до господарського суду Київської області для розгляду по суті в межах справи № Б8/132-12 про банкрутство державного підприємства "Український карантинний розсадник".

4. Судові витрати за подання касаційних скарг розподілити пропорційно між прокурором та сторонами у справі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А" (94601, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Артема, 33, код ЄДРПОУ 34929165) на користь прокуратури Київської області (код 02909996, банк платника Держказначейська служба України, код банку 820172, р.р. 35216008015641) 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. судового збору, сплаченого за подання касаційних скарг.

Стягнути з державного підприємства "Український карантинний розсадник" (08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 2-в, код ЄДРПОУ 35411469) на користь Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, код ЄДРПОУ 37471928) 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. судового збору, сплаченого за подання касаційних скарг.

Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич